Дешевий преміум. Три престижні автомобілі з пробігом за $7000, які варті своїх грошей

Три преміальні автомобілі з пробігом за $7000, які можна назвати розумною покупкою

Як завжди, ми спираємося на думки майстрів профільних автосервісів та оцінюємо оптимальність купівлі того чи іншого автомобіля на основі його репутації.

Але варто пам’ятати, що коли йдеться про авто з пробігом, стан конкретного екземпляра може бути важливішим за загальну репутацію даної моделі. Завжди ретельно перевіряйте вживані автомобілі перед купівлею.

Audi A4 B7

2006−2007 рр.

Багато фахівців, які спеціалізуються на обслуговуванні автомобілів концерну VAG, говорять, що A4 покоління B7 — остання по-справжньому міцна Audi. Вже починаючи з наступного покоління про високу надійність і довговічність говорити стало складно.

Зрозуміло, не варто вважати Audi A4 B7 ідеалом, у моделі була низка слабких місць, та й ідеться ж про авто віком понад 15 років.

На вторинному ринку України Audi A4 B7 зустрічається з найрізноманітнішими моторами.

Майстри виділяють досить надійний 1,8-літровий бензиновий турбомотор. Це — ще той старий двигун з розподіленим упорскуванням, що добре зарекомендував себе на легендарному Passat B5 і Skoda Octavia Tour.

Турбіна тут спокійно служить по 200−250 тис. км. Двигун не особливо схильний до закоксування, та й не особливо чутливий до якості палива. З газовою установкою він також цілком «дружить».

Дуже добре зарекомендував себе і 2-літровий турбодизель, який нерідко зустрічається на Audi A4 B7. І паливний насос, і форсунки зазвичай «ходять» на ньому не менше ніж 200 тис. км.

Часто зустрічається на Audi A4 B7 2-літровий бензиновий турбомотор з безпосереднім упорскуванням (TFSI). У нього проблем вистачало, і коли ці машини були молодими. Брати «стареньку» з таким клопітким двигуном небажано. Тут не дуже живучий клапан вентиляції картерних газів, не особливо ресурсні опори двигуна, котушки запалювання, є схильність до «під'їдання» оливи. А ще поршнева група схильна до закоксування.

Іноді зустрічається на Audi A4 B7 відчутний 2,7-літровий турбодизель. Це непоганий мотор, але дуже дорогий в обслуговуванні.

З Європи іноді приїжджають і прості комплектації Audi A4 B7 з 1,6-літровим бензиновим «атмосферником». Це — архаїчний 8-клапанний мотор, який не завдає особливого клопоту навіть при пробігах за 300 тис. км. Але для такої важкої машини цей мотор відверто слабенький. І щодо витрати палива (9−10 л на 100 км), він порівняний з приємнішим за динамікою 1,8-літровим турбованим двигуном, про який йшлося вище.

На Audi A4 B7 ставилася дуже надійна «механіка», середньої надійності АКПП і вельми спірний варіатор.

Краще віддати перевагу ручній коробці, яку майстри характеризують як невбивну. АКПП ви знайдете тільки на повноприводних версіях, які майже не зустрічаються в нашому бюджеті. А варіатор брати зараз не варто. Однією з його основних проблем була відмова електронного блоку управління, який сьогодні є дуже дефіцитною запчастиною на розбірках. Механічна частина у варіатора теж була зразком надійності. Ймовірно, на 15-річній машині з пробігом понад 250−300 тис. км варіатор вже при смерті. Імовірність того, що попередні власники витрачали нечувані суми на його ремонт, невелика.

Що стосується підвіски, то Audi A4 B7 здатна несподівано порадувати, оскільки підвіска хоч і багатоважільна (спереду і ззаду) і має низку алюмінієвих елементів, але загалом її надійність досить висока. Та й запчастини нині дуже поширені та коштують недорого.

BMW 3 Series E90

2007−2009 рр.

Літній німецький преміум викликає безліч питань з погляду практичності та надійності. Але якщо вам захотілося купити BMW в обмеженому бюджеті (що взагалі ніколи не було гарною ідеєю), то BMW 3 Series у кузові E90 — один з найоптимальніших варіантів.

Автомобіль трохи простіший за своїх старших побратимів у модельному ряді, тому і клопоту завдає трохи менше. Але «трохи» — ключове слово у цій пропозиції.

Для «троячки» в кузові E90 пропонувалося близько 20 різних двигунів. Обговорювати їх усі сенсу немає, оскільки в нашому бюджеті найчастіше зустрічаються два мотори — 2-літровий бензиновий «атмосферник» (у кількох модифікаціях) і 2-літровий турбодизель.

Бензинові варіанти об'ємом 2 л майстри не рекомендують. Незважаючи на різницю між версіями, всі ці мотори не особливо надійні, відрізняються підвищеним оливним апетитом, схильністю до перегріву і закоксування, залягання кілець і розтягування ланцюга ГРМ. А ще вони практично неремонтопридатні. Відомі випадки, коли власники змушені шукати черговий такий двигун на розбірці кожні два-три роки. Словом, бензинова «троячка» Е90 може вас розорити на одному тільки моторі.

2-літрові турбодизелі теж насправді виявилися досить крихкими створіннями. Але все ж таки вони відчутно живучіші. Насамперед їхні слабким місцем є ланцюг ГРМ, а також проблемні паливні форсунки. Турбіни тут теж не мають великого ресурсу.

А ось АКПП фірми ZF на BMW 3 Series E90 показала себе непогано. Коробка на доглянутому екземплярі цілком може пройти без ремонту й понад 300 тис. км. Головне — щоб у ній регулярно міняли оливу, та й стартів зі світлофорів вона не любить.

Ручна коробка передач, зрозуміло, довговічніша і краща.

А ще BMW 3 Series E90 має досить ресурсну і живучу ходову частину. Вона потребує серйозних вкладень приблизно раз на 100 тис. км пробігу. Навіть рульова рейка тут, зазвичай, не здається раніше 200 тис. км.

На багатьох BMW 3 Series E90 виникають проблеми з електрикою, з цього погляду машина зовсім не зразок надійності.

Mercedes-Benz E-Class W211

2005−2008 рр.

Ну і наостанок візьмемо більший автомобіль. «Єшка» покоління W211 була еталоном у своєму класі на момент появи.

Її дизайн багатьом видається еталонним навіть сьогодні. І престиж мерседесівський з часом, звісно, нікуди не подівся.

А що з надійністю?

Спочатку Mercedes-Benz E-Class W211 здавався провалом у порівнянні з попереднім поколінням. І майстри досі радять всіляко уникати машин перших років випуску (2002−2004 рр.).

Але в нашому бюджеті йтиметься в основному про рестайлінгові моделі, де вже вирішено багато проблем з електронікою, та й від електрогідравлічної гальмівної системи відмовилися.

Також бажано не розглядати екземпляри з пневмопідвіскою, ремонт якої може виявитися дуже витратним.

Двигунів на Mercedes-Benz E-Class W211 ставили безліч, і у нас на вторинному ринку зустрічаються різні варіанти.

Одразу виділимо ті, куди варто звертати увагу.

Насамперед це дизель об'ємом 2,2 л, його майстри профільних СТО називають живучим мотором для Mercedes-Benz E-Class W211.

2,7- і 3,2- літрові турбодизелі також зарекомендували себе непогано, хоча вони і будуть дорожчими в обслуговуванні. Головні проблеми тут типові для всіх дизелів — дорогі форсунки, недовговічні паливні насоси. На 3,2-літровій версії багато клопоту може завдати сажовий фільтр.

Бензиновий 3,5-літровий двигун прославився своїми проблемами з приводом ГРМ. Такі ж проблеми були і в інших бензинових моторів на цій моделі, але вирішуються вони там із меншими витратами.

До рестайлінгу на Mercedes-Benz E-Class W211 ставився відносно безпроблемний 5-ступінчастий «автомат», а після рестайлінгу — досить марудний у ремонті і не дуже довговічний 7-ступінчастий.

Ручна коробка передач — набагато раціональніший варіант, якщо, звісно, ви не проти мати справу з трьома педалями.

Алюмінієва ходова Mercedes-Benz E-Class W211 сильно поступається за надійністю підвісці попередньої «єшки». Ходова може потребувати значних вкладень (наприклад, заміни частини важелів) кожні 60−80 тис. км пробігу. Рульова рейка часто потребує уваги вже після 100 тис. км пробігу.

Але якщо ви знайдете доглянутий екземпляр Mercedes-Benz E-Class W211 з 2,2-літровим дизелем і зробленою ходовою, то машина може якийсь час не завдавати великих клопотів. І водночас тішити цілком преміальним комфортом.