Три найкращих кросовери, не старші за 2010 і не дорожчі за $10 тис. Вони вас не розорять

Три найкращі б/в кросовери не старші за 2010-й рік у межах $10 тис.

Як завжди, ми спираємося на думки майстрів профільних СТО про надійність б/в автомобілів.

Кумедно, що деякі з недорогих кросоверів, які ніколи не мали репутації довгожителів, якраз виявилися вельми практичними і довговічними.

І від деяких майстрів можна почути, що краще купити середнячка з хорошою репутацією, ніж більш престижний автомобіль, який славиться своїми «болячками».

Chevrolet Captiva

2010−2014 рр.

Що робити, якщо бюджет обмежений, а машина потрібна «більшечка»? Ну або простіше кажучи, на який бренд варто дивитися, якщо хочеться «багато машини за мало грошей»?

Правильно, на Chevrolet.

Колись легендарний американський бренд у 2000-х став фактично бюджетним для General Motors, під його прикриттям на багато ринків надходили автомобілі південнокорейської розробки.

Captiva — не виняток. Але, звісно, це автомобіль іншої породи й іншого класу, ніж геть уже народні Aveo і Lacetti, за якими більшість українців і знайомі з брендом Chevrolet.

Непомітний, але досить практичний кросовер несподівано непогано зарекомендував себе з погляду надійності. Якщо у вас немає завищених очікувань щодо комфорту й керованості, то Chevrolet Captiva цілком може бути вашим варіантом.

Практично всі Captiva у нас оснащені 2,4-літровим бензиновим «атмосферником». Його можна назвати помірно надійним. Майстри рекомендують міняти ремінь ГРМ частіше, ніж прописано в регламенті — краще на 90 тис. км, ніж на 120 тис. км.

Також для цього мотора характерні протікання заднього сальника колінвала і клапанної кришки. Термостат рідко служить довше, ніж 100 тис. км. Як і датчик тиску масла.

Після 200−250 тис. км висока ймовірність, що знадобиться заміна мастилознімних ковпачків і поршневих кілець, — це вже ремонт середнього ступеня тяжкості.

Після рестайлінгу 2011 року на Chevrolet Captiva ставили оновлену версію цього мотора з ланцюговим приводом ГРМ. Це не вирішило проблем — ланцюг, як правило, розтягується за 120−150 тис. км і потребує заміни.

Але за належного догляду Chevrolet Captiva з таким мотором здатний пройти 300 тис. км і більше.

У нас іноді зустрічаються і пригнані з Європи дизельні Chevrolet Captiva. Щодо них інформації зовсім небагато. Майстри, які мали справу з 2,2-літровим турбодизелем Chevrolet Captiva, кажуть, що його слабке місце — паливні форсунки.

Але якщо ви не хочете непрогнозованих пригод, краще все ж віддати перевагу бензиновому мотору.

Коробки передач на Chevrolet Captiva можна сміливо назвати вдалими. Механічна коробка не викликає жодних запитань, зчеплення зазвичай служить не менше 200 тис. км.

На дорестайлінгових Chevrolet Captiva ставили 5-ступеневу АКПП фірми Aisin. До неї у майстрів немає особливих претензій. За умови регулярної заміни оливи ця коробка спокійно ходить по 350−400 тис. км без ремонтів.

Після рестайлінгу на Chevrolet Captiva з’явилася 6-ступенева АКПП власної розробки концерну General Motors. Вона зробила автомобіль трохи економічнішим і динамічнішим, але її ресурс виявився істотно нижчим. Навіть за умови регулярної заміни оливи коробка часто потребує капітального ремонту вже на 150−200 тис. км.

Роздатка на Chevrolet Captiva теж не найдовговічніша, через зношування підшипників ремонту вона могла потребувати вже після 150 тис. км пробігу. Хоча є екземпляри, які вже проїхали по 250−300 тис. км без ремонту.

А ось ходова у Chevrolet Captiva виявилася вельми живучою і недорогою в утриманні. Великі вкладення тут потрібні не частіше, ніж раз на 100 тис. км.

Renault Duster

2010−2013 рр.

У колах справжніх поціновувачів автопрому такі машини, як Duster, узагалі не прийнято згадувати. Вважається, що це — зовсім уже плебейський автомобіль, орієнтований на людей, які геть не розбираються в машинах.

Може, так і є. Але факт залишається фактом — Duster за всієї своєї непоказності та простоти став справжнім бестселером. Як на первинному, так і на вторинному ринку.

Ніхто при здоровому глузді не назве Duster еталоном надійності та довговічності. Як і всі інші автомобілі Renault, він є за цим параметром середнячком. Але простота конструкції, доступність запчастин і їхня невисока вартість даються взнаки.

Duster — не з тих машин, які ніколи не ламаються. Але він належить до числа автомобілів, які досить просто роками підтримувати в хорошому стані за порівняно невеликих витрат.

Передня підвіска не вирізняється особливою довговічністю, часом важелі і навіть кульові опори просяться на заміну вже після 60−80 тис. км. Радують хіба що порівняно недорогі запчастини.

Задню підвіску на Duster ставили двох типів. У повнопривідних версій — багатоважілька, загалом доволі надійна. У передньопривідних Duster ззаду встановлено безпроблемну, практично «вічну» торсіонну балку.

Переважна більшість Duster у нашому бюджеті будуть із механічною коробкою передач. І це добре з погляду надійності та витрат на утримання автомобіля. Зчеплення тут спокійно ходить по 150−200 тис. км. У принципі, МКПП на Duster можна назвати чудовим рішенням.

Якщо вам пощастить знайти Duster за такі гроші з АКПП, то потрібно готуватися до нюансів. Коробки тут не довгожителі, краще не пропускати сервісні інтервали з заміни оливи (багато власників, на жаль, нехтують цією недешевою процедурою).

Те саме, до речі, стосується і повного приводу Duster. У «роздатці» потрібно міняти мастило, причому, не рідше, ніж раз на 50 тис. км, радять майстри.

Деякі власники також стикаються з проблемою люфту задньої хрестовини кардана. Якщо при цьому розбивається і сам кардан, то ремонт може обійтися в кругленьку суму.

Що стосується двигунів, то Duster за такі гроші, найімовірніше, буде оснащений або бензиновим двигуном об'ємом 1,6 л, або 1,5-літровим турбодизелем.

Перший варіант можна назвати прийнятним — це старий мотор, який Renault ставив на багато своїх авто з кінця 1990-х. Мотор не ставить рекордів довголіття, але відверто слабких місць у нього небагато. Одним із них є котушки запалювання, які не відрізняються великим ресурсом. При пробігах понад 100 тис. км типовими несправностями є протікання клапанної кришки і відмови термостата.

1,5-літровий турбодизель ставили на Duster у кількох різних версіях, включно з варіантом без сажового фільтра. Мотори в принципі досить ресурсні, їхній головний ворог — неякісне пальне, кажуть майстри. Тому заправлятися варто тільки на перевірених заправках, ну а найголовніше — не нехтувати заміною паливного фільтра.

Характерна для всіх дизелів проблема з відмовою клапана рециркуляції відпрацьованих газів (EGR) на цьому моторі вирішується порівняно недорого, тож її в мінуси записати складно.

У перші роки випуску Duster із 1,5-літровим турбодизелем бували випадки, коли провертало шатунні вкладиші. Найчастіше проблема була пов’язана з надмірно великими сервісними інтервалами в Європі, якщо міняти мастило не рідше, ніж раз на 10 тис. км пробігу, то проблем бути не повинно, запевняють на профільних СТО.

Nissan Qashqai

2010−2012 рр.

Вельми популярний кросовер не здає позицій і на вторинному ринку.

Здавалося б, особливих переваг у моделі небагато. Тут і кліренс лише 180 мм, і геометрія кузова не особливо позашляхова. І динаміка з керованістю аж ніяк не видатні. І салон із багажником не б’ють рекордів за місткістю.

Але за загальною сукупністю споживчих характеристик Nissan Qashqai цілком влаштовує багатьох споживачів. Особливо — за свою ціну.

А що з надійністю після стількох років?

Безумовно, Nissan Qashqai не рівня деяким японським конкурентам, які здатні без істотних проблем виходжувати по 300 тис. км. Але загалом купівля Nissan Qashqai може бути раціональним вкладенням грошей, якщо ви грамотно підійдете до вибору.

У нашому бюджеті переважна більшість Nissan Qashqai буде або з 1,6-літровим бензиновим «атмосферником», або з 1,5-літровим турбодизелем французької розробки (і це — доволі вдалий вибір, див. вище).

Бензиновий мотор теж не особливо клопіткий. У нього немає відверто слабких місць, просто потрібно розуміти, що його середньостатистичний ресурс — приблизно 250−300 тис. км, потім мотор починає невблаганно під'їдати масло і поступово проситися на капітальний ремонт.

Ручна коробка передач на Nissan Qashqai загалом доволі надійна, особливих претензій до неї немає. Саме такі Nissan Qashqai і переважають серед пропозицій у нашому бюджеті.

Якщо вам пощастить знайти авто з двома педалями замість трьох, то це буде варіатор. Який на Nissan зарекомендував себе геть не так добре, як, скажімо, на Subaru або трохи пізніше на Honda. Свої 150−200 тис. км варіатор у спокійних водіїв служить без проблем, але будь-які ремонтні роботи з ним обходяться досить дорого.