Зеленський: Рішення Росії призупинити роботу «зернового коридору» вимагає жорсткої реакції з боку ООН і G-20
Рішення Росії зірвати "зернову ініціативу" вимагає жорсткої реакції на рівні ООН та інших рівнях, зокрема «Великої двадцятки», вважає президент України Володимир Зеленський.
«Сьогодні з Росії прозвучала доволі передбачувана заява про те, що вони остаточно зривають експортну зернову ініціативу. Але насправді це не сьогоднішнє їхнє рішення. Росія почала свідомо загострювати продовольчу кризу ще у вересні - тоді, коли заблокувала рух суден із нашим продовольством», — сказав він у відеозверненні ввечері у суботу, 29 жовтня.
Глава держави нагадав, що від вересня і по сьогодні у зерновому коридорі накопичилося вже 176 суден, які не можуть пройти за своїм маршрутом.
«Це продовольство для понад семи мільйонів споживачів. Деякі зерновози очікують вже понад три тижні. Алжир, Єгипет, Ємен, Бангладеш, В'єтнам — ці та інші країни можуть постраждати від чергового загострення продовольчої кризи, яке Росія свідомо провокує. Чому це якась купка осіб десь у Кремлі може вирішувати, чи буде їжа на столах у людей в Єгипті або в Бангладеш?» — сказав президент.
За словами Зеленського, «зараз потрібна жорстка міжнародна реакція як на рівні ООН, так і на інших рівнях, зокрема й на рівні «Великої двадцятки».
«Україна була і може бути й надалі одним із гарантів глобальної продовольчої безпеки. Російські терор і шантаж мають програти. Людство має перемогти. І я дякую всім, хто допомагає нам наближати цей час», — наголосив глава держави.
Ввечері у суботу, 29 жовтня, Росія заявила, що призупиняє участь у зерновій угоді. Відповідні заяви випустили міноборони та МЗС країни-агресора.
Причиною цього рішення росіяни назвали вибухи у Севастопольській бухті, в яких Кремль звинувачує Україну та Велику Британію. У РФ заявляють, що атаки нібито були здійснені проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних судів, «залучених до забезпечення безпеки „зернового коридору“».
У Міністерстві закордонних справ і Офісі президента України відреагували на вихід РФ із «зернової ініціативи». Офіційний Київ називає дії Москви «продовольчим шантажем» і наголошує, що Росія виходить з угоди під фальшивим приводом.
Українська сторона також нагадує, що не підписувала з РФ жодних «зернових угод», а підписантами є РФ, Туреччина й ООН.
Водночас в ООН закликали «усі сторони» утриматися від будь-яких дій, що можуть поставити під загрозу виконання угоди, і заявили, що перебувають на зв’язку з російською владою.
Вибухи у Севастопольській бухті: що відомо?
Вранці у суботу, 29 жовтня, у Севастополі пролунали вибухи в районі місця базування російських кораблів. Окупаційна «влада» міста та міноборони РФ заявили про «атаку безпілотників» в акваторії Севастопольської бухти, яку нібито «відбили російські кораблі».
Ставленик Кремля у Севастополі Михайло Развожаєв спочатку повідомляв, що у місті «не вразили жодних об'єктів».
Однак згодом в міноборони РФ повідомили, що «під час відбиття атаки безпілотників» у Севастополі отримав «незначні пошкодження» морський тральник Іван Голубець.
Водночас місцеві пабліки пишуть про ушкодження фрегата Адмірал Макаров, який є носієм крилатих ракет і неодноразово використовувався для обстрілів України. Зокрема, повідомляють про пошкодження радіолокаційної системи на фрегаті та «дірку в мінному тральнику».
В ОК Південь заявили, що причиною вибухів у Севастополі могли стати невдалі запуски ракет ППО. Утім, офіційного підтвердження про знищення російських кораблів у Севастополі наразі немає.
У міноборони та МЗС РФ звинуватили Україну та Британію в атаці на кораблі Чорноморського флоту, назвавши її «терактом». Росіяни заявляють, що підготовка атаки нібито здійснювалась «під керівництвом британських фахівців, які перебувають у місті Очаків Миколаївської області».
У Міноборони Великої Британії відкинули звинувачення РФ в нібито причетності до вибухів у Севастопольській бухті. У відомстві подібні звинувачення назвали «фальшивими заявами епічного масштабу».
Зернова угода: що варто знати
22 липня у Стамбулі Україна, Туреччина та ООН підписали угоду про розблокування українських портів Одеса, Чорноморськ та Південний для вивезення українського зерна. Дзеркальну угоду з Туреччиною та ООН також підписала Росія.
Для реалізації угоди у Туреччині створено координаційний центр, інспекційні групи з представників усіх сторін перевіряють вантажі та персонал, зокрема на предмет наявності зброї.
Контроль за портами залишається за українською стороною; жодні судна, крім тих, які забезпечують експорт зерна та пов’язаної продукції, не можуть увійти в українські порти.
Згідно з угодою, «уся діяльність в українських територіальних водах здійснюється під владою та відповідальністю України», а жодні військові кораблі, літаки та безпілотники «не можуть наближатися до гуманітарного коридору».
Зерновий коридор запрацював 1 серпня — тоді з Одеського порту вирушило перше судно з розблокованим українським зерном.
Термін дії зернової угоди розрахований до 22 листопада 2022 року. Передбачалось, що після цього вона буде продовжена.
