Всі гармати світу. Світові ЗМІ підрахували, чи вистачить Заходу зброї для України, а також, яка країна допомагає їй бити окупантів найбільше
США та Канада мають наростити виробництво зброї, а Євросоюз — якнайшвидше подбати про власну енергетичну безпеку. Західна преса аналізує виклики, що ставить перед Заходом війна в Україні, а також розглядає реальний стан економіки Росії.
Після виступу російського диктатора Володимира Путіна 9 травня, у якому він не дав жодного натяку на швидке закінчення війни в Україні, та висловлювань президента США Джо Байдена про відсутність у Путіна виходу із розв’язаного ним конфлікту, Захід готується до тривалої боротьби, пише інтернет-ресурс канадського суспільного мовника CBC News. Лідери західних країн підтверджують, що готові допомагати Україні протистояти російській агресії протягом тривалого часу. Втім продовження поставок летальної зброї потребуватиме балансу, що виключатиме загрозу внутрішній обороноздатності, зауважує видання.
Канада вже надіслала українським військовим декілька гаубиць М-777 та тисячі протитанкових систем М-72, а премʼєр-міністр Джастін Трюдо під час свого нещодавнього візиту до Києва анонсував додаткову військову допомогу, що серед іншого включатиме артилерійські снаряди, дрони із камерами та стрілецьку зброю. Втім, Канада «не може віддати у заставу майбутнє», зауважує у коментарі суспільному мовнику генерал Уейн Ейр, адже підрахунок потреб її власних військ у озброєнні постійно змінюється. Тож оборонна промисловість країни має «перейти на воєнні рейки та збільшити свої виробничі лінії, щоб бути здатною підтримувати існуючі потреби, будь то боєприпаси, артилерія або ракети», вважає канадський військовий.
Тим часом, у Сполучених Штатах, які за деякими оцінками надають 70% усього летального озброєння, що надходить в Україну, впевнені у здатності підтримувати власні запаси на достатньому рівні. «Що стосується речей, які нам найбільше знадобляться, щоб підтримувати оборонну готовність [для протистояння] іншим супротивникам на кшталт Китаю, думаю, ми в досить хорошій формі», — цитує CBC Марка Кіммітта, бригадного генерала армії США у відставці. Однак, як і низка інших аналітиків, а також законодавців, він вважає, що для нарощування виробництва озброєнь США мають використати Закон про оборонне виробництво (Defense Production Act). У 2020 році до повноважень цього закону вдався тодішній президент Дональд Трамп, щоб у розпал пандемії COVID-19 виробники обладнання змогли якнайшвидше розпочати виробництво апаратів ШВЛ.
І навіть після застосування цього закону збільшення виробництва потребуватиме часу, констатує видання. За підрахунками інформаційного агентства Associated Press, США відправили в Україну приблизно третину своїх запасів переносних протитанкових ракетних комплексів Javelin та чверть запасів переносних зенітно-ракетних комплексів Stinger. В американській військово-промисловій компанії Lockheed Martin повідомляють, що планують збільшити річне виробництво комплексів Javelin із 2,1 тис. до 4 тис., але для цього потребуватимуть місяців або й років, аби адаптувати ланцюги постачання. Що ж стосується комплексів Stinger, то деякі з компонентів вже недоступні на ринку, тож зброя потребуватиме редизайну, на що також піде час. Додаткову затримку можуть спричинити й складнощі із мікросхемами, ланцюги постачання яких порушила пандемія.
Гарна ж новина полягає в тому, що підтримку України схвалюють як прості канадійці, так і американці. За даними свіжого опитування канадського Інституту Ангуса Ріда, 38% респондентів вважають, що Канада робить недостатньо для підтримки України, ще 36% - що саме враз, і лише 13% називають рівень підтримки занадто високим. Практично такі ж настрої фіксує серед американців нещодавнє опитування газети The Washington Post та новинного телеканалу ABC News. Крім того, Трюдо, президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц — усі нещодавно перемогли на виборах, а в США президента обиратимуть лише в 2024 році. Це зменшує тиск на західних лідерів щодо того, як їхні рішення щодо військової підтримки України вплинуть на виборців.
І все ж, поки невідомо, як зміниться ситуація по мірі того, як війна триватиме, а військові витрати зростатимуть разом із цінами на продовольство та енергоносії, попереджає автор.
Сьогодні у Європі все гостріше постає питання енергетичної безпеки. У регіона залишилося небагато часу, аби знайти альтернативи російському газу, пише американська медіа-компанія CNN.
Протягом двох з лишком місяців війни російський газ продовжував надходити до Європи. При чому 30% його обсягу — територією України, підраховують аналітики Independent Commodity Intelligence Services (ICIS). Але цього вівторка компанія Оператор ГТС України повідомила, що вимушена призупинити транзит через станцію Сохранівка, що переправляє 32,6 млн кубометрів газу на добу. Це приблизно третина російського газу, що проходить через Україну до Європи, підраховує видання. Український оператор звинуватив російських військових у втручанні в роботу станції, через що «стабільність і безпека всього українського газотранспорту» була порушена. Коли транзит газу через Сохранівку відновиться, невідомо.
Зупинка роботи станції має не надто значний вплив, адже забезпечує лише 2,3% загального газопостачання для Європи. Втім, подібні проблеми, що починають виникати, вказують на те, що «Європі не слід сприймати поставки газу як належне», зауважує Сімоне Тальяпʼєтра, старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel. «Зараз уряди мають діяти як у надзвичайній ситуації», — підкреслює він.
У 2021 році російський газ складав близько 45% у складі загального європейського імпорту. Наразі у Євросоюзі пропонують скоротити споживання російського газу на 66% до кінця року, проте детального плану досягнення цієї мети поки немає.
Тим часом, Москва ще минулого місяця припинила постачання газу до Польщі та Болгарії. А за добу після заяви України щодо станції Сохранівка російський Газпром призупинив поставки через газопровід Ямал-Європа, що проходить територією Польщі, й припинив відправляти газ до дистриб’ютора в Німеччині.
Реакція ринку на всі ці події була досить мʼякою — зокрема завдяки достатньому рівню запасів у сховищах, теплій погоді та рекордному обсягу імпортованого до Європи минулого місяця зрідженого природного газу, зауважує Том Марзек-Мансер, керівник відділу аналітики газового ринку ICIS. Втім, оскільки війна продовжується, подальші перебої у постачанні газу до Європи можуть сколихнути ринки та призвести до ще більшого підвищення цін на енергоносії. За даними асоціації Gas Infrastructure Europe, газосховища ЄС заповнені приблизно на 37%. Це цілком нормальний рівень для поточної пори року, проте далекий від цільового у 80%, що його в обʼєднанні запланували на листопад.
Європа має якнайшвидше подбати про свою енергетичну безпеку. Зокрема один із заходів, що його пропонує Каушал Рамеш, аналітик газового ринку норвезької аналітичної компанії Rystad Energy, полягає у створенні альянсу покупців, через який країни ЄС будуть спільно закуповувати газ від усіх постачальників і таким чином не конкуруватимуть за одні й ті самі поставки, підштовхуючи вгору ціни.
Ще одна проблема — тиск на європейську валюту, що його спричиняє невизначеність через війну та зростання цін на шляху до подолання залежності від російських енергоносіїв. Курс євро до долара наразі становить 1,04, що є найнижчим показником за останні п’ять років. Від початку 2022 року євро здешевшав на 14%. Тим часом російська валюта дорожчає. Цим, а також низькою інфляцією похвалився російський диктатор під час свого телевізійного звернення 12 травня. Однак його тези — обманливі, адже російська економіка демонструє явні ознаки руйнування під тиском міжнародної ізоляції як покарання за вторгнення Росії в Україну, пише американський журнал Forbes.
Від початку року рубль дійсно виріс більш ніж на 11% по відношенню до долара США. Однак експерти ринку та західні чиновники стверджують, що такі показники пов’язані з тим, що російський уряд штучно підтримує курс валюти за допомогою контролю за рухом капіталу. Така динаміка не є показником справжньої ефективності російської економіки, підкреслюють експерти. За прогнозами МВФ та Світового банку, цього року російський ВВП скоротиться на 8,5% - 11%.
Путін також заявив, що інфляція за останній тиждень у Росії склала 0,1%, тоді як у деяких країнах Європи річне зростання цін сягає 20%. Це твердження ще більш обманливе, пише видання. Адже, за даними російського центрального банку, у квітні інфляція в РФ у річному вираженні становила 18%. І це значно перевищує аналогічний показник ЄС — 7,5%.
Після того, як сотні іноземних виробників залишили Росію на знак протесту проти розвʼязаної нею війни в Україні, Путін заявив, що російські виробники вже «заповнюють» їхню нішу. Втім, певні цифри демонструють, наскільки потужний вплив спричиняє вихід мультинаціональних компаній. Наприклад, продажі автомобілів: у квітні вони скоротилися на 79% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року, свідчать дані російської неприбуткової організації Асоціація європейського бізнесу (AEB).
