«Я здивуюся, якщо Путін залишиться живим». Конгресмен Джим Коста — про те, чим ще США допоможуть Україні і чому Росія не переможе у війні
Американський конгресмен-демократ Джим Коста від самого початку повномасштабного вторгнення публічно висловлював у Конгресі підтримку Києву та лобіював фінансову і військову допомогу для України.
У вересні він приїздив до української столиці на Ялтинську економічну стратегію YES. Побачивши на власні очі Бучу, Коста написав в американському виданні The Hill статтю, в якій назвав Путіна воєнним злочинцем: «Ми не повинні дозволити Путіну виграти. Демократія має перемогти. Це випробування нашого часу», — пише він. Чи стане нова хвиля агресії Росії поштовхом до того, щоб США передавали Україні більше зброї, як довго Україна зможе розраховувати на американську підтримку і наскільки серйозно в Вашингтоні сприймають ядерні погрози Кремля — на ці питання конгресмен Джим Коста відповідає в інтерв'ю.
З конгресменом поговорила Олена Трибушна, головна редакторка та ведуча YouTube-каналу Є питання.
— Зараз ми спостерігаємо нову фазу ескалації. Світ має не так багато інструментів, щоб показати свою реакцію. Ми, українці, думаємо, що найбільш ефективним інструментом зараз було б надати Україні якомога більше зброї. Тому тут, в Україні, у нас найперше питання, чи світ і Сполучені Штати готові надати Україні більше зброї, щоб ми могли відбити цю загрозу і зустріти цей новий етап ескалації?
— Відповідь: так. Напередодні ми ухвалили рішення забезпечити додаткову допомогу Україні в розмірі 12,4 млрд доларів. Це рішення ухвалив Конгрес, і воно мало двопартійну підтримку. І президент підписав закон, який передбачає це фінансування. В ньому 7,8 млрд доларів на військову техніку і оборонні потреби і додаткові 4,5 млрд доларів — на економіку і гуманітарну допомогу. І ще 35 млн доларів підуть на сприяння ядерній безпеці, оскільки Росія погрожує не лише застосуванням тактичної ядерної зброї, а і створенням небезпеки на атомній електростанції в Україні. Тому ми і наші союзники по НАТО надаємо додаткову військову і економічну підтримку Україні і хороброму українському народу, який дає неймовірну відсіч ворогу останні сім місяців.
Шахрайські референдуми, які Росія провела в чотирьох областях на Сході і Півдні України, і те, що Путін використав ці так звані референдуми і оголосив про анексію цих областей Росією — все це було засуджено Конгресом, все це засудив президент Байден, це засудив Європейський Союз. Якщо не рахувати Північної Кореї, жодна країна не визнала ці шахрайські референдуми і анексію. Путін у відчаї, і його дії є відображенням цього відчаю — оскільки українська армія продовжує наступати на Сході, а тепер вони просуваються і на Півдні.
Це дуже важкі часи, але ми працюємо разом — США, Україна, західні партнери. Три тижні тому я був в Україні, я провів там три дні на конференції YES. Потім ми поїхали в Бучу. Я бачив масові поховання дітей та жінок, невибіркові бомбардування житлових будинків, шкіл, жорстокість, яка потрясла весь світ. Ще у квітні, у своїй промові я назвав Путіна тим, ким я вважаю він і є — воєнний злочинець. Він воєнний злочинець, і має бути покараним за звірства, з якими росіяни вбивали невинних людей в Україні. Це шокувало усіх, і світ ніколи не забуде цього. Ми не маємо права забути про злочини Путіна в цій війні.
— Чи можете ви пояснити концепцію ленд-лізу? В українців досі багато питань: «Де ленд-ліз?»
— Ленд-ліз у процесі реалізації. Це механізм, який дозволяє нам надати військову допомогу з умовами, які дозволять Україні після закінчення війни — а війна повинна закінчитись, рано чи пізно, ми віримо у відважну боротьбу українських військових, чоловіків і жінок — розвідки доводять це щодня. Ваша здатність відтісняти російські війська вражає, навіть попри те, що росіяни багато в чому переважають, попри те, що Росія має набагато більше військової техніки — але те, що зробила Україна, показує нам, що ви впоралися з — як колись вважалось — другими за величиною збройними силами в світі. Ви утерли їм носа. І, я думаю, що так буде і далі, доки ми в США і наші партнери в НАТО будемо підтримувати Україну — стільки, скільки треба, щоб закінчити війну.
Якою буде реакція Росії на це, коли вони дійдуть ще більшого відчаю і розпачу? Нас всіх має непокоїти, що буде далі — доки існує Путін, який не має ніяких стримувань і противаг у своїй владі. Він диктатор, тож він приймає свої рішення одноосібно. Довести цю ситуацію до якогось врегулювання шляхом домовленостей — це те, що ми намагаємось зробити, але, повертаючись до ленд-лізу — він дає інший інструмент Україні отримати зброю, якої вона потребує, і через якийсь час після закінчення війни оплатити її. Зараз для нас, для усіх, хто підтримує Україну, підтримує ваші зусилля — найважливіше надати всі необхідні засоби для того, щоб забезпечити перемогу України в цій війні.
— Коли ви чуєте повідомлення про часткову мобілізацію — чи думаєте ви, що підтримка США на цей момент достатня, щоб протистояти тим двомстам тисячам солдатів, яких Росія планує в Україну перекинути?
— Я сумніваюся в цифрі 200 000 солдатів. Люди в паніці залишають країну. Їм не вдасться зібрати 200 000 людей. Вони не зможуть забезпечити 200 000 нових солдатів. Вони не можуть підтримати навіть тих своїх військових, які вже зараз на полі, а вони намагаються відправити туди ще людей, які не мають жодної підготовки, жодного армійського досвіду. В англійській мові є такий вислів — не знаю, чи ви перекладете його українською — але вони стають «гарматним м’ясом». Вони не зможуть бути регулярними, організованими збройними силами. Людей висмикують з вулиці, дають їм день на навчання, всучують їм в руки зброю — і очікують, що вони зможуть виконувати задачі. Навчені військові, яких має зараз Росія — ми бачимо, день за днем бачимо, як вони тікають у міру того, як просуваються вперед Збройні сили України. Бачимо, як вони кидають техніку і зброю, як вона потрапляє до рук українців, і як вже українці використовують російську військову техніку — проти самої Росії. Тому, ще раз — я думаю, що Путін своїми заявами протягом останнього тижня намагався погасити паніку серед росіян щодо того, що мобілізують 200 000 солдатів. Але зараз ми бачимо, як в Росії наростають суперечності, яких не було раніше — саме тому, що справи на фронті у Росії кепські.
— Не знаю, чи у вас є відповідь на це питання, але я хочу поставити його вам. Ми тут в Україні особливо чекаємо на рішення про поставки Україні винищувачів, танків Abrams, далекобійних HIMARS. Якщо ви знаєте, скажіть нам, чи буде це і коли, якщо так.
— Я вам так скажу. Президент Зеленський і його міністр оборони просили про усю можливу допомогу, яку можемо надати ми і Захід в принципі. Думаю, щотижня, якщо не щодня, відбувають розмови між представниками Державного департаменту, міністром оборони США Ллойдом Остіном і українським міністром оборони, ледь не щотижня відбуваються розмови між президентом Зеленським і нашим урядом, між президентом Зеленським і президентом Байденом. Ми продовжуємо постачати все більше складної зброї Україні, і українці демонструють неймовірну здатність її ефективно використовувати — від «джавелінів» до HIMARS і так далі. Звичайно, є запит і на винищувачі F-16, і я думаю, це має рацію. Є запити на іншу зброю, інші модифікації. Ці запити оцінюються. Але щоразу, коли Україна давала запит на додаткову допомогу і складнішу зброю, ми відповідали в такий спосіб, який дозволяв українським військовим діяти все більш і більш ефективно, і ми бачимо свідчення того на фронті щодня. Коли і якими будуть відповіді на ці нові запити України — я не можу вам сказати, але я знаю, що цим займаються.
— Російські ядерні погрози. Ви особисто сприймаєте їх серйозно? Чи думаєте — Путін блефує?
— Думаю, і те і
— Якщо Путін таки спробує реалізувати свої ядерні погрози, що буде тією «жорсткою відповіддю», яку йому обіцяють? Ви особисто розумієте?
— Так, я розумію, але я не можу говорити зараз про те, якими будуть наслідки для Путіна і для Росії. Він вже — парія. Він парія. Воєнний злочинець. Росія стільки втратила, розв’язавши цю ні чим неспровоковану війну, що у них підуть роки на те, щоб спробувати відновити їх місце в світі. Ніхто не буде довіряти Росії. Ніхто не буде довіряти Путіну. Їхній військовий сектор переживає серйозну кризу, тому що докази корумпованості в російській армії стали очевидними усьому світу. Олігархи, яких Путін зробив багатими — всі їхні багатства випарувались через санкції, через арешти їхніх активів на Заході, арешти їхніх розкішних яхт, нерухомості. Це все буде мати такі наслідки для Росії, що я здивуюся, якщо він взагалі залишиться живим після всього того, що він спровокував, напавши на Україну.
— Майбутнє членство України в НАТО. Україна подала заявку на членство в Альянсі після того, як Росія анексувала наші території. Яке ваше особисте ставлення до цього? І чи може змінитись офіційна позиція США у найближчі місяці в бік підтримки прагнень України?
— Я вірю, що Україна — частина Європейського світу, і що вступ в ЄС буде швидким треком, Україні треба буде зробити низку кроків перед тим, як ЄС остаточно визначиться з тим, щоб прийняти її членом ЄС. Стати частиною НАТО — це логічний крок в цьому сенсі. Дев’ять країн НАТО на цьому тижні заявили, що вони готові прийняти Україну в НАТО, але НАТО, як і інші організації, до яких США належать, функціонують на засадах консенсусу, тож вам потрібна згода усіх 30 країн. Поки Путін не напав на Україну, ми не думали, що Фінляндія і Швеція стануть частиною НАТО. Це було найгіршим кошмарним сном Путіна. Він погрожував НАТО, якщо Фінляндія і Швеція вступлять в НАТО. У Фінляндії з Росією кордон 1 300 км, і через вторгнення Росії в Україну громадська думка в Фінляндії і Швеції різко змінилася. Країни вирішили доєднатись до блоку НАТО, потім почались переговори, особливо непрості перемовини були з Туреччиною. Цей процес продовжується, і зараз ми бачимо НАТО сильнішим, ніж він був. І я б зробив спрощену процедуру доєднання до НАТО і для України. Що відрізняє ці ситуації — це те, що в Україні війна з Росією, а п’ята стаття є критичною умовою членства в НАТО. Президент Байден безліч разів казав: «Якщо одна країна НАТО атакована — це атака на всі країни НАТО». Отже, дев’ять країн можуть підтримувати Україну на шляху до приєднання, але в НАТО — 30 країн, і очевидно, що консенсусу поки що там нема. І також я підозрюю, що буде низка країн, які будуть сумніватись в тому, чи готова Україна стати частиною НАТО. Також п’ята стаття не набере чинності одразу після вступу в НАТО. Станом на зараз країни НАТО міцно підтримують Україну.
Путін вже казав, що це війна не між Росією і Україною. На початку це була спецоперація по «денацифікації України», звісно, з часом він змінив цей наратив, потім він заявив про захист «республік», які визнав частиною Росії. Тепер він каже, що насправді це війна на виживання Росії проти агресорів — США і НАТО, які хочуть знищити Росію. Ви можете помітити, як він змінював наративи за останні кілька місяців, і все це зводиться до того, що Україна не може бути в НАТО найближчим часом. Але це короткострокова перспектива. У довгостроковій перспективі, коли війна закінчиться, особисто я вважаю, що для України це матиме сенс — стати частиною НАТО.
— Як довго США зможуть підтримувати Україну? Які ваші припущення? Адже ми не знаємо, як довго війна продовжиться. Чи думаєте ви, що США дійсно готові підтримувати Україну стільки, скільки знадобиться?
— Гарне питання. Коли я був в Києві, я виступав на панелі Ялтинської конференції, де говорили про ризик того, що люди називають «втомою від України». Втомою від України — в США, в Європі, поміж інших партнерів, які підтримують Україну зараз. Я скажу вам те, що я сказав їм: в розвинених демократіях вам потрібна підтримка людей для того, щоб просувати свою політику, і за даними соцопитувань, понад 70% американців продовжують підтримувати політику Сполучених Штатів щодо військової, фінансової та гуманітарної підтримки України. І не тільки понад 70% американців підтримують фінансову допомогу Україні, а й ми в Конгресі продовжуємо — це вже третя ініціатива Конгресу, за яку ми проголосували минулого тижня в обох партіях, та надали ще $12,4 мільярди для України, і докладаємо і інших зусиль. Очевидно, що підтримка продовжується, мені здається, що підтримка залишається і в Європі. Ми бачили, як Росія влаштувала диверсії на двох газогонах в Європу. Я казав багатьом моїм європейським друзям неодноразово роками, що залежність від російських газу та нафти — це помилка. І ось вони отримали урок. Наразі єдиний газопровід, який залишився — це Балтійський, який об'єднує Польщу з Норвегією, але ми маємо розуміти, що Росія може вчинити диверсію і на цьому газогоні також, як вони, на мою думку, це і зробили з Північними потоками. Ми не маємо доказів, але американські військові і наші партнери по НАТО проводять розвідувальні заходи і ведуть слідство, щоб визначити, хто відповідальний за ці диверсії. Але це тільки знову підтверджує, що таке Росія і на що вони можуть піти. Вони більше не належать до сім'ї цивілізованих народів, вони країна-парія, така сама, як Північна Корея, і ставитись до них мають так само, як до Північної Кореї.
— Повністю погоджуюсь. Дякую за ваш час і за ваші зусилля. Я знаю, що ви підтримували Україну ще до вторгнення, тому дякую за все, що ви робите для України.
— Я ціную це, і думаю, це важливо, що український народ і уряд це розуміють. Знаєте, це тест для усього нашого часу. Я кажу це кожного разу, коли маю нагоду. Ми повинні залишатись єдиними. Це тест. Коли Росія напала на Грузію, коли вони захопили Чечню, коли вони анексували Крим — це був ляпас. Усі дії Путіна за останніх 14 років спонукали його думати, що він може просто прийти, захопити Україну, встановити маріонетковий уряд і Захід буде просто мовчати. Але ми не стали. Ми зрозуміли, що це випробування нашого часу і ми маємо бути єдиними. Історики будуть судити через 20 років — ухвалювали ми правильні рішення чи ні. Я молюсь, щоб вони написали, що ми були єдиними, як демократичні нації, захищали верховенство права, свободу, права людини, які диктатор Путін однозначно зневажає. Саме тому важливо, щоб Україна перемогла у цій війні. Щоб кожен у всьому світі, хто думає, що він може кинути виклик демократичним країнам — отримав урок. Саме тому ми повинні бути разом.
