Про це в інтерв'ю Радіо НВ повідомила генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова.

Вона також розповіла, чому на українській лаві підсудних поки не можуть опинитися ні глава Кремля, ні глава МЗС РФ Сергій Лавров; скільки кримінальних проваджень уже відкрито правоохоронцями та як громадяни України можуть допомогти у фіксації злочинів.

— Поговоримо про документування злочинів терористичної Російської Федерації в Україні. Скільки на сьогодні справ порушено?

— Я б не говорила просто «терористичної». Це реально держава-агресор. Коли [йтиметься] про агресивні, воєнні дії, ми будемо говорити і про геноцид, і справи проти людяності, і воєнні злочини, і злочини агресії, що найголовніше.

У нас порушені сотні справ. Вони, звичайно, порушуються і по кожному конкретному факту, але є й великі справи, які ми називаємо материнські або магістральні. У цих справах уже у нас більше 30 підозрюваних осіб РФ. При чому, це не просто ми їм підозри виписали, а це вже рішення судів щодо арешту цих людей для того, щоб обрати їм запобіжний захід; щоб почати процедуру їх міжнародного розшуку. Це топпосадовці Російської Федерації: і міністр оборони, і міністр внутрішніх справ, і керівник служби зовнішньої розвідки, і спікерка їхньої Думи. Таких людей у нас дуже і дуже багато. Ми системно по ним працюємо для того, щоб потім в нашому, українському суді притягнути до відповідальності - це для нас важливо, як для нації. Але найголовніше, звичайно, — ми працюємо на міжнародні юрисдикції. Щоб ті люди були притягнуті [до відповідальності] за воєнні злочини, за злочини проти людяності і в Міжнародному кримінальному суді.

— А в цьому списку є Лавров та Путін?

— Найголовніший фюрер і найбільший воєнний злочинець ХХІ століття Путін в українському провадженні не фігурує з однієї підстави — у нього функціональний імунітет, як у президента. Ми не можемо президентів притягати [до відповідальності] в українському суді, але ми збираємо всі докази для того, щоб ця людина була притягнута в Міжнародному кримінальному суді. Звичайно, там теж є перестороги дуже різні юридичного характеру, ми про них знаємо, але ми все одно фіксуємо його злочинну діяльність.

Щодо міністра закордонних справ. В усіх країнах президенти і міністри МЗС мають функціональні імунітети. І тільки ця причина не дозволяє [нам розслідувати його дії] - суд не дасть жодного рішення по людям, в яких є функціональний імунітет. Це заборонено законом. Тому поки вони на посадах, це юридично неможливо зробити в українському суді, за українським законодавством.

Читайте також:

Загрожує до 10 років в’язниці: суд дозволив заарештувати та доставити до України Олега Газманова

— Які справи є магістральними, материнськими?

— Перша величезна справа — це справа агресії Російської Федерації проти України. Це і є та справа, де у нас є підозрюваними Шойгу, Герасимов, Золотов. У цій же справі у нас є Тіна Канделакі, Басков, Газманов, Міхалков, який є розпалювачем війни та пропаганди. Розумієте, не всі ті, хто підтримують [Путіна і війну], підпадають під склад злочину. Тому це теж велика слідча робота: треба було провести процесуальні слідчі дії, щоб знайти склад злочину у висловлюваннях і діях цих людей.

Друга справа. Коли у нас з’явилося перше розуміння, що Білорусь також може вчиняти акти агресії щодо України, ми теж розпочали кримінальне провадження.

Чому вони називаються материнські або магістральні? Розуміючи, що у нас є єдина підстава — акт агресії, потім фактаж туди знаходиться, [докази] фіксуються. Коли ми [повідомляємо] підозру, ми виділяємо з цієї [материнської] справи [участь людини] в окрему справу, і вже вона рухається до суду.

— Чи збираєтеся ви справи передавати в міжнародні суди? Ми знаємо, що в Гаазі процес вже пішов, але можливо є інші напрямки?

— Хочу розказати про Гаагу, тому що бачу, що у нас є декілька непорозумінь щодо цього. У Гаазі є два важливих для нас суди. Це Міжнародний суд ООН, де вчора розпочалися слухання. Там спори розглядаються між державами. Відповідальний орган по суду ООН — Міністерство закордонних справ: вони цим займаються і там рухаються. Наш суд — Міжнародний кримінальний суд — теж знаходиться в Гаазі. Він почав діяти у 2002 році на підставі Римського статуту. Ви пам’ятаєте, що ми не ратифікували Римський статут, але, не дивлячись на це, 39 країн звернулися до МКС для того, щоб прокурор розпочав розслідування. І Карім Хан розпочав розслідування 2 березня: він негайно приступив до організації такого розслідування.

Офіс генерального прокурора України взаємодіє з Офісом прокурора МКС — співпрацюємо дуже давно: ще щодо подій 2014−2015 років ми їм дали більше, ніж 20 повідомлень. Але тепер, з 2 березня, Офіс прокурора МКС абсолютно стовідсотково незалежний: вони працюють щодо збору, фіксації доказів і для розслідування. Звичайно, найважливіше для всіх судів (і ООН, і для МКС, а ще є Європейський суд з прав людини, який знаходиться в Страсбурзі) є доказова база.

Завдання всієї правоохоронної системи [України] — збирати докази, фіксувати їх за міжнародними стандартами, щоб потім це були непорушні, прийнятні докази у суді. Для цього у нас є єдиний ресурс — так званий Хаб — сайт warcrimes.gov.ua. Там є покрокова інструкція для всіх громадян. Ми дуже вдячні звичайним громадянам, журналістам, представникам громадських організацій, юристам за збір цих доказів, тому що у нас потужна база.

Фіксація злочинів Російської Федерації зараз найголовніше. Потім ці докази будуть [використані] не тільки в національних судах, але й в Міжнародному суді ООН, Міжнародному кримінальному суді, в ЄСПЛ, а також, можливо, в спеціальному Міжнародному трибуналі, який буде створений.

Зараз йдеться про те, що необхідно зробити окремий Міжнародний трибунал щодо злочину агресії проти України. Будемо дивитися, як правильно це зробити, щоб розмежувати його юрисдикцію з іншими міжнародними судами і насамперед з Міжнародним кримінальним судом, тому що трибунали створювали до початку роботи МКС у 2002 році.

Зараз в прокуратурах інших країн почалися власні розслідування. Це те, за що ми боролися в ці перші дні війни. У мене було безліч [розмов] з усіма генеральними прокурорами, була окрема зустріч з Євроюстом. Ми обговорювали, що для нас дуже важливо рухатися на спільні слідчі групи. Дуже важливо, щоб країни розпочинали власні кримінальні провадження і тоді у нас буде значно більше юридичного інструментарію в якомога більшій кількості юрисдикцій притягнути винних до відповідальності.

Зараз розпочала Литва, Польща, Естонія і Німеччина. Сподіваюся, що з кожним днем буде більше і більше таких справ в різних юрисдикціях.

— Що важливо знати українським громадянам для того, щоб збирати докази і документувати злочини?

— На warcrimes.gov.ua є покрокова інструкція. Для нас дуже важливо, щоб це було коректно, адже фіксація сьогодні для судів — найважливіше, що ми можемо зробити.

А ще українці мають бути впевненими у власній нації, у собі, тому що ми великий народ. Росіяни зараз пояснюють свою мовчанку тим, що кажуть: «Ми маленькі люди і що ми можемо зробити?». А от українці - великі люди: і кожен українець окремо, і вся нація разом робить величезні справи.

Що потрібно знати українцю? Що ми переможемо, треба себе берегти.

Все буде Україна!