Операція Пойнт-бланк. Як у Другу світову США і Великобританія пробили систему ППО Німеччини та позбавили її переваги у небі
У 1943−1944 роках Військово-повітряні сили США та Великої Британії провели спільну операцію, завдавши непоправних збитків паливним резервам Німеччини та знищивши левову частку її літаків. Це дозволило відкрити Західний фронт.
Щ е у серпні 1942 року до Англії почали прибувати перші екіпажі 8-ї повітряної армії США, які мали на озброєнні стратегічні бомбардувальники Boeing B-17 Flying Fortress. А у січні 1943 року союзники провели конференцію в марокканському місті Касабланка, на якій президент США Франклін Рузвельт та прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль визначили спільну військову стратегію на найближчий час.
Зійшлись на тому, що улітку західні війська Антигітлерівської коаліції здійснять масову висадку військових у Нормандії (також як варіант розглядались інші райони Європи) та відкриють другий самостійний фронт, розпочавши звільнення Франції й наступ на Німеччину із заходу. Передбачалось, що це буде масштабна наступальна операція із залученням сотень тисяч військових на морі, у повітрі й на землі.
Проте на шляху такого плану стояла серйозна перепона — на той час Німеччина мала стратегічну перевагу у повітрі й навіть періодично завдавала ударів балістичними ракетами Фау-2 по Лондону. Переправити до Європи велику кількість військових видавалось нереальним завданням — німецькі літаки могли зреагувати миттєво й дати серйозний бій ще на підступах цих армій до запланованих позицій.
Тому на тій же Касабланській конференції прийняли важливе рішення «перенести» повітряну війну у небо Німеччини й позбавити нацистів господарювання у повітряному просторі. Зробити це можна було лише з допомогою потужних авіаударів по її території, а цілями бомбардувань мали стати насамперед паливні сховища, об'єкти військової авіаційної промисловості, аеродроми.
