«Банда грабіжників, ґвалтівників і вбивць». Що пише іноземна преса про російську армію й подальші наміри Кремля — огляд НВ
Як тепер росіяни пояснюють необхідність війни проти України, що в дійсності являє собою армія РФ та чому військові експерти називають її слабкою. Огляд іноземної преси.
Редакційна стаття Що Росія має зробити з Україною, опублікована 3 квітня провідним кремлівським виданням РИА Новости, дає виправдання війні та закликає до знищення української ідентичності. Це викликає сильне занепокоєння у геополітичних експертів, пише канадський суспільний мовник CBC News. Автор статті стверджує: саме слово Україна є синонімом нацизму, і ототожнює «денацифікацію» із «деукраїнізацією».
«Насправді це чіткий, достатньо сформований шаблон того, що має статися, — цитує видання Юджина Фінкеля, доцента Школи передових міжнародних досліджень американського Університету Джона Хопкінса. — Ця стаття стала переходом від розмов та думок про вторгнення як про якийсь набір військових злочинів до чогось набагато більш скоординованого».
Вона легітимізує насильство проти українців, заявляючи, що «значна частина народної маси є пасивними нацистами». «По суті, це риторичний «дозвіл на вбивство», — формулює Роман Ващук, колишній посол Канади в Україні, який вбачає у статті РИА Новости реальну інструкцію для російських солдатів.
Деякі експерти припускають, що висловлені у тексті ідеї можуть відображати офіційну позицію Москви, адже видання, що її опублікувало, особливо тісно повʼязане із Кремлем і часто намагається висвітлити урядову доктрину. Втім, на думку Кирила Мартинова, заступника головного редактора незалежного російського видання Новая Газета, матеріал було написано на прохання влади, аби створити виправдання війни в Україні.
«Вони [Кремль] розпочали війну без причини, а потім винайшли фантастичне пояснення, чому це необхідно… чим довше триває війна, тим фантастичніші пояснення вони даватимуть», — прогнозує Мартинов.
Тим часом президент України Володимир Зеленський звинувачує Москву у спробі знищити всю українську націю, називаючи дії російських військ «геноцидом». Дослідник геноциду Фінкель воліє обережно ставитися до цього терміну. Адже щоб застосувати його до певних подій, необхідно довести намір агресора знищити цілу етнічну, расову чи національну групу. А довести це дуже складно, зауважує науковець. Втім, риторика статті РИА Новости у поєднанні із виступами кремлівської верхівки, в яких заперечується існування української нації, таки вказують на певні наміри.
«Можливо, це не чіткі накази згори „вбити цих людей“, але поєднання державної риторики та дій солдатів на місцях змушує мене думати, що [це] не просто якісь підрозділи, які забули про моральну дисципліну, — це щось більше», — визнає Фінкель.
Після жахливих злочинів російських військових в Україні Європа вже не може повернутися до колишнього статус-кво у відносинах із Росією, переконує у своїй редакційній статті німецький тижневик Der Spiegel. На думку видання, Німеччина має зробити все можливе для підтримки України. І для цього ті німці, які сподіваються на якнайшвидше завершення війни із програшем або капітуляцією України, — а серед них є й журналісти, науковці та навіть політики — мають усвідомити, що шляху до попереднього стану речей вже немає.
В очах Путіна Україну має бути знищено, адже він параноїдально переконаний: існування України загрожує існуванню Росії. А злочини російських військових у Бучі вказують на справжній сенс його вторгнення — знищення цивільних. І цей жах, скоріше за все, ще повториться в інших українських містах.
«Інакше не скажеш: армія Путіна — це банда грабіжників, ґвалтівників і вбивць, споряджених важкою військовою технікою», — пише Der Spiegel.
Ідея про те, що Росія для Європи — не партнер, а деструктивний геополітичний актор, зʼявилася ще 2014 року після анексії Криму та збиття малайзійського Боїнга. Та тоді європейські лідери, хоча й наклали на Росію санкції, проте продовжували вести справи із Путіним. Війна в Україні нарешті зробила очевидним той факт, що мир у Європі можливий лише якщо вона захиститься від Росії, зауважує видання. Але навіть тепер не всі цей факт приймають.
У Німеччині є ті, хто називає заклики протистояти війні Путіна «зарозумілим моралізаторством». І навіть ті, хто вважає «кому яке діло до України?», підтримуючи колоніальні погляди на Східну Європу та визнаючи примат прагнень Москви. В їхніх очах раціональними людьми є лише ті, хто продовжують вести бізнес із Росією, а для применшення потворності військових злочинів росіян вони поспішають нагадати, що і США має «нечисті руки».
Вражає те, що для декого такі терміни, як «мораль» чи «цінності» фактично виродилися, констатує Der Spiegel. Втім, війна в Україні - це не про мораль як таку. «Питання в тому, чи хочемо ми терпіти чергову загарбницьку війну в Європі, — зазначає автор статті. — Йдеться про те, чи дозволимо ми жаху вбивств, мордувань і зґвалтувань повернутися до Європи. Це не щось далеке. Це загрожує нам прямо». І, оскільки, сьогодні Україна захищає не лише себе, а й усю Європу, Німеччина має забезпечити її всім необхідним озброєнням, особливо важким, і якнайшвидше, підсумовує Der Spiegel.
Тим часом, у Новій Зеландії журналісти аналізують відступ російських військ із півночі України. Невдача Росії у захопленні Києва стала поразкою на віки, формулює 1News, новинний підрозділ новозеландської телекомпанії TVNZ. Її ще довго памʼятатимуть як приклад руйнування довоєнних очікувань із викриттям несподіваних слабкостей армії, яка вважалася однією із найсильніших у світі.
«Це приголомшливо», — цитує видання військового історика Фредеріка Кагана з Інституту вивчення війни. Той зізнається, що не може знайти жодної історичної паралелі, коли б така велика військова держава, як Росія, здійснила вторгнення у той момент, який сама обрала, і при цьому зазнала б такої нищівної поразки.
Зокрема, видання згадує значні втрати агресора при штурмі гостомельського летовища та невдалу спробу захопити військово-повітряну базу у Василькові. Усе це могло б не виділятися у ретроспективі, якби подальші дії Росії дали результат, проте цього не сталося. Окупанти заплатили високу ціну за свою спробу оточити Київ. Українські війська дали їм гідну відсіч, вправно використовуючи отримане від західних партнерів озброєння. Вони також спритно зупинили російський конвой із постачанням.
Російська армія продемонструвала «вражаючу нездатність» виконувати основні військові функції, констатує Пітер Мансур, полковник армії США у відставці та професор військової історії в Університеті штату Огайо. «Вона показала, що абсолютно неспроможна вести сучасну бронетанкову війну», — говорить він.
Можливо, Путіну ще вдасться направити зусилля своєї армії на більш вузьку мету — розширення російського контролю на Донбасі та забезпечення сухопутного коридору від Донбасу до Кримського півострова. Проте його невдача в Києві виявила слабкі сторони, які наводять на думку, що Росія навряд чи скоро знову спробує захопити українську столицю.
«Я думаю, вони засвоїли урок», — переконаний Мансур.
