Як ідеться в матеріалі, генсекретар НАТО Марк Рютте, який під час саміту НАТО назвав президента США «татком», імовірно, розсудив, що «приниження — невелика ціна за збереження Альянсу». Європейські лідери, видно, залишилися задоволені першим самітом НАТО під час другого терміну Трампа — той не покинув захід завчасно, а європейські члени Альянсу зобов’язалися витрачати на оборону 5% ВВП.

Читайте також:

Ян Бжезінський

Про що не сказав Трамп у Гаазі

«Той факт, що саміт НАТО відбувся одразу після військових ударів США по Ірану, також змінив атмосферу. Трамп прибув у доброму гуморі - і його готовність бомбити іранський ядерний об'єкт Фордо розвіяла побоювання європейців, що він завжди ухилятиметься від застосування сили. Трамп також провів дружню зустріч із Володимиром Зеленським, дещо виправивши шкоду, завдану після провальної зустрічі двох лідерів у Білому домі в лютому», — пише автор.

При цьому, на думку Рахмана, ситуація на фронті для України гірша, ніж на дипломатичному рівні. Деякі лідери НАТО побоюються, що до осені ситуація на полі бою може значно погіршиться, що буде набагато серйозніше, ніж будь-які зобов’язання, які Альянс узяв на себе на папері в комюніке саміту.

«За військовими оцінками, і російські, і українські війська близькі до виснаження. Але якщо Росія, ймовірно, зможе підтримувати поточний рівень операцій ще протягом року, то Україна може досягти межі протягом шести місяців — якщо не отримає значної нової військової підтримки», — вважає журналіст.

Після позитивної зустрічі українського лідера з Дональдом Трампом є надія, що Україна може отримати нові системи Patriot від США, а також РСЗВ HIMARS. Однак заяви президента США були розпливчастими і він «може легко передумати або забути», пише автор.

Рахман також пише, що Україні складно компенсувати втрати на фронті, враховуючи, що населення РФ приблизно вчетверо більше за населення України. На його думку, на тлі інтенсифікації російських ударів по українських містах «без ясного бачення перемоги — або, принаймні, закінчення війни — Україну ризикує накрити почуття відчаю».

У статті також стверджується, що на закритих зустрічах українських і західних лідерів з українського боку «дедалі наполегливіше лунають заклики до припинення вогню». Однак серед європейських політиків мало хто вірить, що країна-агресор зараз може погодитися на припинення вогню. Один високопоставлений чиновник вважає, що головна мета Росії зараз — захоплення Одеси.

Група колишніх європейських лідерів, серед яких Карл Більдт (Швеція) і Санна Марін (Фінляндія), після нещодавнього візиту в Україну заявила, що «без більшої військової підтримки Україна може втратити більше території». Як стверджує Рахман, неофіційно деякі західні чиновники налаштовані ще більш похмуро і попереджають про ризик «катастрофічного провалу», якщо українські війська не отримають істотного збільшення військової та фінансової допомоги від союзників.

«Звичайно, війни непередбачувані, і настрої можуть змінюватися. Дехто на Заході стверджує, що Україна може протриматися протягом наступного року. Вони стверджують, що, попри величезні зусилля і втрати, Росії вдалося захопити лише 0,25% української території за останній рік. Оптимісти стверджують, що досвід українців у війні безпілотників унеможливив масовий наступ великих груп російських військ. Вони також стверджують, що — навіть якщо Росія прорветься через українські лінії — їй не вистачить механізованих дивізій, щоб скористатися з цього досягнення», — зазначає журналіст.

Наприкінці колонки Рахман пише, що якщо зростаючий песимізм щодо війни виправданий, то «будь-які позитивні настрої, спричинені самітом НАТО, можуть незабаром зникнути».

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко відреагував на інформацію про те, що Путін хоче захопити Одесу, нагадавши, що російський диктатор хоче знищити всю Україну. Однак «хотіти він може чого завгодно», додав Коваленко.

«Немає жодного сенсу писати про його плани „окупувати Одесу“ або ще щось. Планувати може скільки завгодно, у нього не вийде. Україна планує знищення режиму путіна. Ось і все. Пам’ятайте про це. Усе від нас залежить», — додав він.