«Монополізація вже монопольної влади». Навіщо Угорщині надзвичайний стан через війну в Україні і чому Орбан досі дружить з РФ — експерт
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан з 25 травня запровадив в країні надзвичайний стан, адже війна в Україні начебто «загрожує Угорщині», а санкції Євросоюзу проти Росії призвели до зростання цін і «величезних економічних потрясінь».
Війна Росії проти України — головні події 3 червня
Навіщо політик так вчинив, чому досі дружить з Росією і як це позначиться на двосторонніх стосунках з Україною, в інтерв'ю Радіо НВ пояснив експерт з українсько-угорських відносин, директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський.
— Як ви вважаєте, чому Угорщина оголосила про запровадження такого надзвичайного стану? Чому саме тепер?
— Все досить просто і банально. Для Орбана і для його уряду це рутинна, внутрішньополітична справа. Дуже важливо розуміти, що аналогічний надзвичайний стан (дослівно він перекладається як особлива ситуація у зв’язку з певними подіями) діяв ще вчора, починаючи з весни 2020 року. Тільки той був запроваджений через пандемію коронавірусу і через бажання уряду протидіяти цій пандемії і діяти оперативно.
Цим рішенням було запроваджено новий надзвичайний стан, але по факту продовжено той режим, в якому жила Угорщина останні два роки, — просто замінили підставу.
Для Віктора Орбана це тактичний крок, тому що ситуація з попереднім надзвичайним станом була дивною. Він начебто був запроваджений і діяв через коронавірус, а з березня цього року майже всі карантинні обмеження в Угорщині були скасовані.
Ще один політичний момент: повномасштабне російське вторгнення співпало з виборами в Угорщині. Виборчу кампанію Орбан дуже успішно побудував саме на риториці, що треба протидіяти наслідкам війни, що Угорщина не має платити ціну цієї війни, не має бути втягнута в цю війну. На цій риториці Орбан здобув неймовірну підтримку — ще одну конституційну більшість. Він хоче продовжувати цю риторику і створює для себе підстави з запізненням на три місяці. Але це йому не заважає: з огляду на контроль медіа і громадської думки, все відкорегує.
— Які переваги вони при цьому отримують, адже надзвичайний стан передбачає певні обмеження для населення?
— Будемо дивитися, що саме буде вводити уряд в умовах цього надзвичайного стану. Ключове, що змінюється: тепер уряд може видавати декрети, які в силі прирівнюються до законів. Можемо говорити про керування Угорщиною в якомусь ручному режимі. Але треба розуміти, що правляча партія Фідес на чолі з Орбаном вже 12 років при владі в Угорщині: все, що вони могли, вже і так під свій контроль [взяли] - і парламент, і президентську посаду, і суди, і місцеве самоврядування.
Ми можемо, звичайно, говорити про додаткові владні повноваження, але йдеться про більшу монополізацію вже монопольної влади. Ось такий буде парадокс.
Але для Орбана це маніпуляція, яка насправді спрацьовує, тому що це можливість далі драматизувати ситуацію ще більше, залякувати, тримати суспільство в страху; і на цьому страху себе позиціонувати як рятівника нації і ефективного менеджера; а у разі чого — прикривати невдачі. Все йде до того, що запровадиться ембарго на нафту, якось з того треба буде виходити.
Віктору Орбану зараз треба буде привести в порядок фінансово-економічну систему країни і [чому б] не надзвичайним станом чи дуже складною ситуацією пояснювати непопулярні кроки. Тому це політична гра.
— Якби винести за дужки назву країни, я б подумав, що йдеться про автократичну країну. Але Угорщина є членом Європейського Союзу і НАТО. Як це може поєднуватися в одній країні?
— Питання, яке ви ставите, в ЄС ставлять останні 10 років точно велика кількість експертів, чиновників, політиків. Я думаю, Віктор Орбан сам собі це питання ставить: як ми можемо все це робити, будучи в Євросоюзі? Думаю, він сам здивований.
Це виклик для Євросоюзу. Саме тому проти Угорщини, мабуть, [відкрита] найбільша кількість процедур щодо порушення норм, правил ЄС з верховенства права, закону, прав людини, процедур демократії. Дві останні процедури — ключові. Угорщина може втратити право голосу. Угорщина наразі не може користуватися додатковими фондами ЄС, які були виділені на компенсацію [наслідків] після коронавірусу. Свіжа процедура порушена проти Угорщини. Її наслідком може стати те, що Угорщина може втрачати доступ до базових фондів ЄС через непрозорість або корупційні ризики тендерного законодавства.
Ось така Угорщина. Вона в цьому сенсі так точно унікальна.
— Президент Угорщини Каталін Новак не є настільки впливовою, як прем'єр-міністр, м’яко кажучи. Водночас пролунали надихаючі заяви щодо співпраці з Україною; були розставлені акценти, хто є агресором і що з ним треба боротися. Це такий політичний фінт Орбана, щоб показати збалансованість своєї політики. Але з Польщею намітилися прохолодні стосунки через ставення Угорщини до російського вторгнення в Україну. Ми передбачали, що це політична гра. Це знаходить підтвердження?
— Абсолютно. Тут кілька моментів. Не тому, що нам так хочеться, а така реальність: сьогодні в Європі ставлення країни і уряду до російського вторгнення і до підтримки України визначає місце цієї країни в ЄС та НАТО. Тут Угорщина опинилася в дуже делікатній позиції, тому що останні 12 років Орбан будував дуже, на його думку, прагматичні відносини з Росією, а насправді - дуже дружні. І він не поспішає з цією дружбою прощатися, хоча очевидно, він у кількох промовах сам натякав, доведеться це зробити. Але, мені здається, що він буде цей момент відтягувати, бо там і вигідні контракти, і незрозуміла лояльність, і багато мостів він спалив на Заході.
Втім, зараз Каталін Новак виходить як запасний «хороший поліцейський», ще один міністр закордонних справ. Тому вона є ще одним альтер еґо Орбана і альтер еґо його, як молодого політика. Нагадаю, Орбан починав як дуже проєвропейський, прозахідний, ліберальний демократ, єврооптиміст.
Віктор Орбан намагається грати гру, збалансувати цю свою зовнішню політику — поєднати непоєднуване, що є в його стилі.
