Майже війна Росії та Туреччини в Сирії: загинули десятки військових, Анкара збирає союзників по НАТО — всі подробиці
Провінція Ідліб на півночі Сирії стала епіцентром найжорсткішого політичного й військового протистояння Росії та Туреччини за останні роки — після авіаудару по турецьких силах 27 лютого.
Вже сьогодні, 28 лютого, через загострення в Сирії терміново збирається Північноатлантична рада НАТО (Туреччина є членом альянсу). Тим часом офіційна Анкара загрожує Росії економічною, політичною та військовою помстою за втручання в Сирії.
НВ розповідає про подробиці конфлікту.
Авіаудар по турецьких військах у Сирії: що там взагалі відбувається?
Останні тижні в Сирії наростало протистояння між силами Башара Асада, військову міць яких підтримує Росія (та її авіація), і силами сирійської опозиції - їх частково підтримує Туреччина.
Російсько-сирійські сили від січня 2020 року ведуть масштабний наступ на північні провінції Ідліб та Алеппо — останні оплоти супротивників Асада в Сирії. Турецьку присутність в Ідлібі з осені 2018 року регулюють так звані «сочинські угоди» — домовленості між Москвою та Анкарою про перемир’я в цьому анклаві. Крім того, з жовтня 2019-го Туреччина веде в Сирії операцію Джерело миру, намагаючись створити на півночі країни «зону безпеки» поруч зі своїм кордоном.
Від початку лютого 2020 року сили режиму Башара Асада регулярно завдають масованих ударів по позиціях турецьких військових та опозиції в Ідлібі - як артилерійських, так повітряних за підтримки російської авіації. 10 лютого під час одного з таких ударів загинули п’ятеро турецьких солдатів, 20 лютого — ще двоє.
У відповідь президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган пригрозив жорсткою відповіддю на дії російсько-сирійських військ — він заявив, що відтепер турецькі війська будуть «враховувати ситуацію на місцях, а не умови угод».
«До сьогоднішнього дня Анкара очікувала виконання домовленостей щодо Сирії та прагнула мінімізувати своє військове втручання в події. Однак домовленості залишаються на папері», — зазначив Ердоган 12 лютого. Турецькі війська дійсно посилили удари по сирійських позиціях.
18 лютого в Москві пройшли переговори турецьких і російських дипломатів — обидві сторони вже неодноразово знаходили компроміс після різких загострень. Однак цього разу, як пише Медуза, «стало зрозуміло, що сторони, на відміну від попередніх конфліктів, не зможуть знайти компромісне рішення».
Кульмінація протистояння сталася 27 лютого. Щонайменше 33 турецьких військових загинули в сирійській провінції Ідліб внаслідок авіаударів армії Асада та, ймовірно, російських військ. Ще 36 осіб отримали поранення.
Ймовірний момент удару по турецьких позиціях:
У відповідь на удар турецькі війська завдали наземних та повітряних ударів «по всіх відомих» цілях сирійського режиму. За даними турецького агентства Anadolu, таке рішення було прийнято на екстреній нараді з питань безпеки. Воно відбулося в президентському палаці в Анкарі під головуванням Ердогана.
Ситуацію ускладнює нова гуманітарна криза: на тлі загострення бойових дії сотні тисяч біженців з Ідлібу потягнулися до кордону з Туреччиною.
Крім того, як повідомляють у своїх репортажах світові агентства (CNN), від авіаударів знову страждає цивільне населення Сирії. «Білі каски» (неурядова добровольча організація в Сирії) показали наслідки одного з лютневих ударів по Ідлібу: він зруйнував школу, на відеохроніці видно поранених дітей та їхніх матерів.
Реакція РФ та Туреччини: Анкара розлючена, Москва заперечує причетність
У п’ятницю, 28 лютого, Росія спробувала спростувати свою причетність до загибелі більш ніж 30 турецьких солдатів після авіаудару в Сирії.
Міноборони РФ оприлюднило заяву, у якій стверджується: турецькі підрозділи, які потрапили під обстріл, знаходилися «поруч із районами бойових дій терористів», проте нібито не повідомили про це російській стороні.
Турецька сторона це спростовує: удар по військових в Ідлібі було завдано всупереч координації дій з РФ, повідомляє Anadolu.
Російське військове відомство також стверджує, що інцидент стався в районі населеного пункту Бехун, проте 27 лютого Росія нібито не застосовувала там бойову авіацію.
Аналогічні заяви озвучив і глава МЗС РФ Сергій Лавров. За його словами передані Туреччиною Росії координати по Ідлібу не містили даних про турецьких військових, які стали жертвою удару.
Від Москви він також висловив співчуття Анкарі у зв’язку із загибеллю військових. Крім того, Лавров повідомив, що президенти РФ Володимир Путін та Туреччини Реджеп Ердоган провели телефонну розмову.
Прес-служба Кремля уточнила, що першим подзвонив турецький президент. «Виражено серйозну стурбованість ескалацією напруженості в Ідлібі […]. Акцентовано важливість підвищення ефективності координації по каналах міністерств оборони Росії та Туреччини», — повідомляє Кремль про дзвінок Ердогана Путіну.
Попри запевнення Москви, реакція Анкари на загибель турецьких військових виявилася максимально жорсткою.
Увечері 27 лютого, відразу ж після обстрілу в Сирії, глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу зідзвонився з генсеком НАТО Йенсом Столтенбергом. Про деталі офіційно не повідомлялося, проте наступного дня стало зрозуміло, що турецька сторона на правах члена НАТО закликала зібрати засідання Північноатлантичної ради.
Своєю чергою Месут Хаккі, радник президента Туреччини з питань зовнішньої політики, заявив, що його країна «жахливо» помститься Москві за авіаудари в сирійському Ідлібі.
В ефірі телеканалу A Haber він пообіцяв, що Росія, де проживає 25 млн мусульман, буде «розчленована зсередини».
«Ми боролися з Росією 16 разів у минулому, і ми зробимо це знову, наша помста буде… жахливою», — заявив Хаккі.
Влада Туреччини також пішла на безпрецедентний крок, сподіваючись збільшити міжнародний резонанс обстрілу в Сирії. В Анкарі вирішили відтепер не стримувати потоки біженців з Сирії на їхньому шляху в Європу, як це було досі. Туреччина відкриває шлях біженцям морем і суходолом: працівникам берегової охорони та прикордонної служби наказано не чинити перешкод мігрантам при перетині кордону, зокрема біженцям із Сирії, Афганістану та Ірану.
Згідно з даними турецької газети Daily Sabah, біженці з Сирії вже почали стікатися до турецького міста Едірне на кордоні з Грецією, звідки потім зможуть потрапити в Євросоюз.
Крім того, Туреччина може розірвати найбільшу домовленість з Росією минулого року — відкласти розгортання в країні російських систем С-400. Про це повідомляє Інтерфакс із посиланням на турецькі ЗМІ.
Також повідомляється, що Анкара розглядає можливість перекриття проток Босфор і Дарданелли для проходу військових кораблів. Таке право їй дає конвенція Монтре 1936 року.
Світова реакція: позиція НАТО, ЄС і США
28 лютого генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг підтвердив, що сьогодні Північноатлантична рада альянсу екстрено збереться для консультацій щодо ситуації в Сирії.
«Північноатлантична рада, до складу якої входять посли всіх 29 союзників по НАТО, збереться в п’ятницю, 28 лютого, після прохання Туреччини провести консультації відповідно до статті 4 основоположного Вашингтонського договору НАТО про ситуацію в Сирії», — йдеться в повідомленні прес-служби НАТО.
У документі пояснюється, що «відповідно до статті 4 договору будь-який союзник може вимагати консультацій, коли, на думку будь-кого з них, під загрозою опиняються їхня територіальна цілісність, політична незалежність чи безпека».
Поки ж свою підтримку Анкарі вже висловив Вашингтон. Кей Бейлі Хатчінсон, постійний представник США при НАТО, закликала Туреччину відмовитися від російських зенітних ракетних комплексів С-400.
Вона також назвала США «союзником минулого і майбутнього» для Туреччини та висловила надію на те, що президент Туреччини усвідомлює ненадійність російського партнерства. «Вони бачать, що таке Росія. Вони бачать, що вона робить зараз. Якщо вони атакують турецькі війська, то це повинно переважити все інше, що відбувається між Туреччиною і Росією», — додала Хатчінсон.
Своєю чергою, глава європейської дипломатії Жозеп Боррель 28 лютого закликав негайно зупинити ескалацію в Ідлібі.
«Нинішній ескалації необхідно терміново покласти край. Існує ризик сповзання до великої відкритої міжнародної військової конфронтації», — озвучив він глобальні ризики.
Боррель також нагадав, що нинішнє становище «заподіює нестерпних гуманітарних страждань цивільному населенню та ставить його під загрозу».
