Про це він сказав журналістам 21 вересня перед вильотом на гелікоптері з Білого дому, повідомив Укрінформ.

На запитання про те, чи допоможе він захистити Польщу й країни Балтії від Росії, якщо та продовжуватиме ескалацію, Трамп відповів: «Так, я зробив би це».

Раніше Трамп заявляв, що йому «не подобаються» інциденти з російськими літаками в Балтійському морі, і він очікує подробиць від розвідувальних служб.

Останні російські провокації на території країн НАТО

20 вересня у Міністерстві оборони Естонії опублікували карту, на якій показано порушення повітряного простору країни трьома російськими винищувачами МіГ-31. 19 вересня ці винищувачі без дозволу увійшли в повітряний простір Естонії над Фінською затокою та перебували там близько 12 хвилин.

Уряд Естонії розпочав консультації згідно зі статтею 4 НАТО.

У ЄС та НАТО розкритикували порушення повітряного простору Естонії трьома російськими МіГ-31. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа «рішуче відповість на кожну російську провокацію».

Крім того, Збройні сили Естонії розпочали позапланові навчання з відбиття повітряних атак.

У зв’язку з порушенням свого повітряного простору країна також вперше за 34 роки свого членства в ООН скликає засідання Радбезу.

19 вересня прикордонна служба Польщі повідомила? oj lва російських винищувачі низько пролетіли над польською нафтовидобувною платформою Petrobaltic в Балтійському морі.

Вночі 10 вересня повітряний простір Польщі перетнули близько двох десятків російських дронів, значна частина з них залетіла з Білорусі. Чотири БПЛА було збито.

12 вересня польська влада уточнила, що атаку здійснив 21 дрон. Відомо, що один із БПЛА впав на житловий будинок у Люблінському воєводстві, приміщення пошкоджено, але ніхто не постраждав. За даними ЗМІ, дрони РФ, імовірно, летіли атакувати логістичний центр у Жешуві.

Варшава скликала термінове засідання уряду і посилила заходи безпеки. НАТО у відповідь на атаку активувало 4 статтю договору, що передбачає консультації між державами-членами в разі загрози одній зі сторін.

Польська та європейська влада звинуватили РФ у навмисній скоординованій атаці і відкинули заяви про причетність України. 13 вересня Польща оголосила про початок місії НАТО Східний вартовий у відповідь на атаку БПЛА.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що дрони, які 10 вересня проникли на територію Польщі, могли нести боєприпаси, але були «холостими». Він вважає, що Росія таким чином лише «випробовувала країну», не розпочинаючи війну.

13 вересня в міністерстві національної оборони Румунії повідомили, що о 18:23 літаки F-16 виявили в національному повітряному просторі дрон, який вони переслідували до приблизно 20 км на північний захід від села Кілія-Веке, де він зник із радарів. Там також вказали, що безпілотник не пролітав над населеними пунктами й не становив безпосередньої загрози для населення.

15 вересня президент Румунії Нікушор Дан заявив, що його країна «скоріше» не підтримує створення безпольотної зони над Україною, але може змінити своє рішення.

Тоді ж заступник голови Радбезу країни-агресорки Росії Дмитро Медведєв заявляв, що створення НАТО безпольотної зони над Україною Москва розцінить як оголошення війни.