«Останній шанс запам’ятатись». Навіщо Трамп атакує Канаду, Британію і Данію та чому це не схоже на Путіна — інтерв'ю NV

— Яке враження на тебе справили слова Трампа, що він розуміє Росію та її побоювання вступу України до НАТО? Як трактувати ці заяви?— Як мені здалося, це була відповідь, швидше укол [чинному президента США Джо] Байдену, мовляв, він неправильно вів переговори, при Трампові цього би не сталося. І загалом, в усьому винен Байден. Це виглядало більше в цей бік, ніж заборона Україні вступати [до НАТО]. Думаю, якщо конфлікт Трампа і [російського диктатора Володимира] Путіна зайде далі другого-третього кола переговорів, Трамп ще сам агітуватиме за вступ України до НАТО. Тому зараз бачимо, він віддавав паси деяким своїм потенційним симпатикам на кшталт Путіна. Та сказати, що це однозначна заява, яка не має руху назад, — ні. Все одно у Трампа це часто буває. Наприклад, історія про Марка Цукерберга. Марк був найбільшим злом, але коли до наглядової ради взяли друга Трампа, одразу перетворився на нормального і записав відео, що модерації постів тепер не буде, одразу перетворився на хлопця, з яким усе може бути добре. Так само тут.Думаю, для нас важливіша фраза, що Путін не хоче зустрічі, треба пів року на врегулювання ситуації, можливо, трохи менше. Це накладається на інсайд про спробу врегулювати все до 20 квітня. Це якраз і є ті чотири-шість місяців, що можуть відповідати очікуванням Трампа, не 24 години. А те, що розуміє він Путіна чи ні, думаю, теж історія з кількома сценаріями розвитку. Україна теж задаватиме свій тон, тому розуміє він його чи ні, для нас не є супер важливим.— Коли Трамп говорить, що Канада має стати 51-м штатом, це про що? Він не проти підкорити собі Канаду? Чи це жарти? Багато хто жартує, що «дочекалися, Третя світова війна почнеться не там, де очікували, але може початись». Жарти жартами, але коли новообраний президент найбільшої і наймогутнішої країни світу зазіхає на територію іншої країни (чи як це назвати, якщо не зазіхання), що це все означає?— Треба зчитувати психологічний портрет Трампа. Він удруге заходить на посаду, причому сказав, що це треті виграні вибори, третій термін, бо другий у нього вкрали. Він буде радикальніший, агресивніший, намагатиметься вписувати себе в історію Штатів. Якусь землю пришити, щось повернути, в будь-якому разі йому потрібні будуть широкі мазки. Якщо проаналізувати Трампа і як нью-йоркера, жителя Нью-Йорка, і людину, яка там працювала, і як громадянина Штатів, він завжди намагався зробити якийсь хід. У нього була своя футбольна команда, вони будували лігу; була активна участь в UFC. Будував Трамп-тауер, аби всі його бачили. Допомагав мерії робити каток у Центральному парку — аби краще, ніж це робила мерія. Завжди намагався вписувати своє ім'я в історію міста та країни. І зараз, розуміючи, що вже стопів немає, це останній шанс запам’ятатись у силу віку та політичних можливостей, такі кроки будуть. Канада непогано відбила пас, але не впоралась, бо [прем'єр] Джастін Трюдо пішов у відставку. Написав пост, що ми виграємо від дружби та захисту одне одного більше, але зрозуміло, що це цитується та чується менше, ніж заяви Трампа. Але Канада зробила непоганий крок зі британцями. Тиждень тому в The Economist вийшла стаття, що Канада може «поплисти», якщо її так атакуватимуть, до ЄС. Мовляв, Гренландія — це ж ЄС, а тут на санчатах можна переїхати і Канада теж може бути частиною ЄС. Канаді треба люди, їх у ЄС багато, а ЄС треба газ, цього щастя багато в Канади. Вони показали, що спроба зазіхати на Канаду… Там же причина в чому? Вона виходить із Commonwealth (Співдружність є добровільним об'єднанням 56 незалежних і рівноправних країн — Ред.), вона хоче вийти з британського Commonwealth, а тому Трамп зараз хоче їх перехопити у стрибку. Канада натякає: «А ми можемо піти в ЄС, пересидіти там ці темні часи». Хоча я думаю, атаки Канади націлені на зміну уряду, як у Британії. Він хоче ліві уряди замінити на правіші, протрампістські. Тому атакує і Канаду, і Британію. Проблема може виявитися в рази меншою, якщо після зміни влади та урядів він зупиниться. Якщо не зупиниться атакувати Канаду та Британію, це буде заявка на спробу переписати глобальні геополітичні правила ХХ століття. Але, найімовірніше, він може зупинитися. — Ми звикли чути наративи про зазіхання на чиїсь землі від представників російської влади. Від американської я не пригадую таких в новітній історії. Трамп не лише на Канаду, на Гренландію зазіхає. А це автономна країна у складі королівства Данії, найбільший острів, розташований між Атлантичним і Північним Льодовитим океанами. Хочу дослівно процитувати, що Трамп сказав про Гренландію: «Люди навіть не знають, чи має Данія законне право на цей острів. Але якщо так, вони мають відмовитися від нього, тому що Гренландія потрібна нам для національної безпеки, для захисту вільного світу, зокрема від кораблів Росії та Китаю». Думаю, Гренландії варто напружитись.— Зараз більше напружується Данія, це все ж їхня територія. Це зараз їхній біль, хоча вони завжди були лояльні до Штатів. Данці завжди дозволяли і розміщувати бази, і літакам [залітати] і у Другу світову війну, в будь-який інший період різні речі розміщувати на своїй території. Штати завжди почувалися там вільно. Та зрозуміло, Трампу, який любив будувати високі будівлі, зараз хочеться завойовувати великі території. Я би почав із першого, не порівнював би експансіонізм Трампа, який психологічний, медійний і політичний… Тобто це не Путін, який ввів війська [на територію України], і не Сі [Цзіньпін, лідер Китаю], який бере в кільце Тайвань. Це психопресинг, який може закінчитися переобранням урядів. Просто бере «на слабо» політично. А Путін ввів війська, сотні тисяч, займався вбивствами і зґвалтуваннями, грабежем і окупацією територій. Трамп цим не займається, він лякає, грає в автократичні замашки.Вчора він теж сказав [про Гренландію], але це поки навіть не на стадії переговорів. Ну полетів син, приватний візит, вони це розігрують по-своєму. Але це навіть не спроба ще купити. Спочатку буде спроба психологічного тиску, спроба купити, потім спроба переглянути — «чого ви ними володієте, що там за договір, хто дав право?» Силовий варіант — останній, поки найменш імовірний навіть у поточних хаотичних умовах. Але політично йому це красиво виглядає, він грає з позиції сили.Треба розуміти, що Трамп, який ще не прийшов до влади, вже демонструє силу. Та зараз навіть не маючи сили в руках, просто за рахунок медійних різких заяв демонструє, що «ось, дивіться, можу робити такі речі». Чи перейде він до війни — питання.— Під час попередньої каденції Трамп неодноразово натякав, що може купити Гренландію. Зараз вже, якщо не зможе купити, він не обіцяв, що уникатиме військових чи якихось економічних методів.— Силових методів. Та в цій фразі, про яку ти говориш, і буде різниця між Трампом першим і другим, каденціями. Через те, що тоді він спочатку пропонував купити, зараз входить у повноту влади востаннє. То було вперше, а це вже востаннє. І тут він буде різкіший. Він мутував як психологічний, політичний організм, змінився, в силу різних причин. Тому він робитиме жорсткіші заяви, буде різкішим. Треба розуміти, Штати вміють здобувати нові території, зокрема демократичним шляхом. Данія дипломатично і красиво натякає: «Дивіться, ми проти, ми змінюємо герб — з трьох зірок демонструємо єдність — одну. Ми показуємо, що збільшуємо значущість Гренландії для нас. У них — суперавтономія. Ми їм допомагаємо». Трамп підпирає старі недомовки минулого століття, та для нас важливо, аби це не перейшло червону лінію. Щоби потім у цих кроках Путін не виглядав демократом, це дуже важливо, ці наративи повинні мати певну межу. Вони атакують цілеспрямовано.

Увійти

NV Преміум