Навіщо РФ демонстративно випробовує тактичні ядерні сили й посилила прямі погрози на адресу Заходу — розбір ISW
Рішення Росії провести навчання тактичних ядерних сил, а також погрози Москви вдарити по військових об'єктах Британії є частиною її спроб зірвати допомогу Україні через гібридну тактику «рефлексивного контролю», тобто намагань утримати Захід від допомоги Україні.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
Кремль знову посилює кампанію «рефлексивного контролю», використовуючи ядерні загрози та дипломатичні маніпуляції, аби вплинути на рішення Заходу, зокрема і щодо України. Аналітики ISW нагадують, що рефлексивний контроль «є ключовим елементом російського інструментарію гібридної війни». Це тактика, яка спирається на формування поведінки супротивника шляхом цільової риторики та інформаційних операцій у такий спосіб, щоб опонент добровільно діяв так, як вигідно Росії. Фахівці Інституту нагадують, що одним із теоретиків цього підходу був радянсько-американський математик Володимир Лефевр [емігрував з СРСР у США в 1970-х, помер у США в 2020 — прим.ред.]. Він визначив рефлексивне управління як «процес передачі мотивів прийняття рішення» супротивнику шляхом «провокацій, інтриг, маскування [намірів], створення фальшивих об'єктів і брехні в усіх видах». Росія часто використовувала саме такий підхід, бряцаючи ядерною зброєю протягом повномасштабного вторгнення в Україну, щоб змусити Захід (супротивника, якого Росія сама собі визначила) припинити надавати військову підтримку Україні, нагадують в ISW. Саме тому аналітики Інституту називають це бряцання ядерною зброєю «часто використовуваною формою рефлексивного управління» з боку Росії.
Частиною такого підходу є новий крок Москви: 6 травня Міноборони Росії повідомило, що Володимир Путін доручив російському Генштабу підготуватися до проведення навчань нестратегічних (тактичних) ядерних сил "для відпрацювання підготовки та застосування" тактичної ядерної зброї. У РФ заявили, що в навчаннях братимуть участь ракетні формування Південного військового округу Росії, а також російська авіація і військово-морські сили.
Нестратегічна або тактична ядерна зброя — це ядерні боєприпаси, засобами доставки яких є носії, які мають відносно малу потужність (порівняно зі стратегічною зброєю), наприклад кілька кілотонн у тротиловому еквіваленті. До них можуть відноситися ракети малої дальності, авіабомби, боєголовки для торпед та інші види зброї, але не стратегічні міжконтинентальні ракети [прим. ред.]
При цьому російські міністерства оборони та закордонних справ заявили, що ці ядерні навчання Росія проведе у відповідь на «провокаційні заяви та погрози», до яких нібито вдалися західні чиновники щодо РФ. МЗС Росії також звинуватило США в розгортанні наземних ракет середньої та малої дальності «в різних регіонах світу», що нібито дозволяє Росії відповісти дзеркально. У заяві російського МЗС також стверджується, що Москва розглядатиме надходження літаків F-16 в Україну як провокацію, оскільки вважає їх «носіями ядерної зброї». Цю шаблонну погрозу російські чиновники висловлювали відтоді, як західні країни влітку 2023 року вперше взяли на себе зобов’язання надати F-16 Україні. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв звинуватив офіційних осіб США, Франції та Великої Британії в тому, що вони нібито розглядають можливість відправити свої війська в Україну, і заявив, що це виправдовує випробування Росією її тактичної ядерної зброї. Медведєв також прямо погрожував «світовою катастрофою» внаслідок нібито «втручання» Заходу у війну РФ проти України та погрожував ударами Росії по Вашингтону, Парижу та Лондону.
Російські чиновники, і особливо Медведєв, є «критично важливими» елементами зусиль Росії у використанні ядерної риторики як форми рефлексивного контролю, нагадує ISW. Вони постійно прив’язують навчання ядерних сил та розпливчасті погрози ядерної «відплати» до важливих політичних рішень Заходу щодо війни в Україні. У такий спосіб Москва намагається змусити західних діячів, відповідальних за прийняття рішень, стримати та зменшити підтримку України.
Нинішнє відродження ядерної риторики з боку Москви, цього разу у формі запланованих тактичних ядерних навчань, збігається з невідворотним надходженням західної зброї в Україну. Тож РФ, ймовірно, використовує інформаційну операцію щодо ядерної зброї, аби перешкодити західним партнерам України забезпечувати ЗСУ додатковою військовою підтримкою та залякати західних чиновників, щоб вони не дозволяли ЗСУ використовувати надані системи озброєння для ударів по законних військових цілях у Росії.
Водночас ISW продовжує оцінювати, що Росія навряд чи застосує тактичну ядерну зброю на полі бою в Україні чи будь-де ще.
Аналітики ISW також звернули увагу, що цього разу РФ розширила свою кампанію проти дій західних урядів на підтримку України, оскільки МЗС РФ викликав послів Великої Британії та Франції у Москві. Приводом стала заява міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Кемерона про те, що Україна має право завдавати ударів по військових об'єктах на території Росії, а також нібито «войовничі заяви французького керівництва та зростання участі Франції в конфлікті в Україні». В Інституті вивчення війни розглядають російські погрози цим країнам — зокрема щодо ударів по «будь-яких британських військових об'єктах і техніці на території України та за її межами» — як чергову спробу перешкодити Франції та Британії, а також решті країн Заходу, надавати подальшу підтримку Україні.
