Трамп на нашому боці. Наполегливість Європи в підтримці України приносить плоди — NYT
Президент України Володимир Зеленський із прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у Лондоні, де відбувається зустріч «коаліції охочих», 24 жовтня 2025 року (Фото: Henry Nicholls/Pool via REUTERS)
Європейські лідери докладають усіх зусиль, щоб президент США Дональд Трамп був на боці України, і їхня робота приносить плоди, пише журналіст Стівен Ерлангер для The New York Times у п’ятницю, 24 жовтня.
Як пише автор, останні дні стали важливим сигналом того, що підтримка Європою України «окуповується, принаймні, наразі». Рішення президента США запровадити санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній згодом серйозно вплине на доходи країни-агресора. Євросоюз у четвер також запровадив нові санкції, зокрема подовжив на рік (починаючи з 2027 року) заборону на закупівлю скрапленого природного газу у РФ, і зобов’язався протягом двох наступних років продовжувати фінансову та військову підтримку України. Під санкції ЄС потрапила Роснефть, але не Лукойл, який постачає в Угорщину і Словаччину дешеву нафту.
«Інноваційну» пропозицію надати Україні великий кредит коштом заморожених російських активів поки заблоковано через побоювання Бельгії, але ЄС продовжить роботу над цим питанням, зазначає NYT. В іншому випадку обіцяне фінансування України створить серйозне навантаження на бюджети країн-членів, які вже відчувають гостру нестачу коштів.
«Навіть якщо блок знайде гроші, залишаються питання про те, чи будуть ці зусилля достатніми для продовження нерівної боротьби України з Росією. І, на думку аналітиків, вони навряд чи переконають Путіна припинити війну в Україні або навіть погодитися на швидке припинення вогню, як того вимагає Трамп. Однак санкції підкріплюють європейське зобов’язання допомагати Україні протистояти Росії — в ідеалі, за участю Трампа, а за необхідності й без нього», — вважає журналіст.
Неодноразові звернення європейських лідерів до Трампа від імені України «нарешті призвели хоч до якогось тиску на Москву з боку США», пише він. Європа наполягає, що підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно, «хоча будь-яка реальна стратегія припинення війни, безумовно, потребуватиме серйозного американського тиску на Росію».
План надання Україні безвідсоткового кредиту на 140 млрд євро, який намагається реалізувати ЄС, передбачає використання мільярдів доларів заморожених у Європі російських активів «шляхом складного юридичного маневру, що не передбачає прямого вилучення». Україна повинна буде повернути кредит тільки в разі виплати Росією репарацій після війни.
Однак Бельгія, на території якої розташована більшість активів, хоче гарантій, що не нестиме відповідальності і ЄС розділить із нею ризики. Очікується, що після опрацювання безлічі деталей оновлений план розглянуть на наступному саміті ЄС у грудні.
Французький аналітик і голова Фонду Робера Шумана Жан-Домінік Джуліані зазначив, що Європа в певному сенсі виграла суперечку про необхідність підтримувати Україну. Європейські вимоги до мирної угоди не змінилися, попри коливання Трампа. На думку Джуліані, жодна угода неможлива коштом України й без європейських партнерів, які наклали на Росію санкції та контролюють більшість російських активів за кордоном.
Ще одним прикладом європейської прихильності Україні стала зустріч «коаліції охочих» у Лондоні в п’ятницю, зазначає NYT.
«Європейці докладають усіх зусиль, щоб утримати Трампа на своєму боці або принаймні переконати менше піддаватися на вмовляння Путіна. Трамп схильний часто змінювати свою думку, поперемінно висловлюючи невдоволення президентом України Володимиром Зеленським і Путіним, а потім знову і знову. Навіть оголосивши в середу про нові санкції, Трамп висловив надію на їх швидке скасування, оскільки ширші відносини з Росією завжди були частиною його зовнішньополітичних амбіцій», — нагадує автор.
План із припинення війни з 12 пунктів, над яким зараз працюють радники з нацбезпеки ключових європейських країн разом із Єврокомісією та Україною, «покликаний показати Трампу, що Європа бере на себе відповідальність за Україну, і привернути його увагу, почасти за прикладом припинення вогню в секторі Гази».
Зокрема, як сказано в матеріалі, план являє собою переосмислення низки наявних ідей і пропонує створити «раду миру» під керівництвом Трампа. Така рада контролювала б дотримання режиму припинення вогню, обмін полоненими та повернення депортованих українських дітей, а також додаткову допомогу і якнайшвидший шлях до вступу України в ЄС.
«Росія [згідно з цим планом] отримає поступове зняття санкцій, але її заморожені активи будуть використані як компенсація Україні. Тому в цьому плані мало нового або того, що переконало б Путіна припинити війну, яку, як він думає, він виграє», — пише журналіст.
Річард Фонтейн із Центру нової американської безпеки зазначив, що маніпуляції Путіна і наполегливість Європи допомогли Трампу нарешті натиснути на Росію.
«Путіна не схилити до миру ні шармом, ні взаєморозумінням, ні майстерним укладанням угод. Президент, можливо, тепер розуміє це і те, що підтримка України й тиск на Росію — найкращий шлях до припинення цієї жахливої війни», — написав Фонтейн у соцмережах.
Водночас аналітикиня вашингтонського центру Defense Priorities Дженіфер Кавана заявила, що це повернення стратегії адміністрації Джо Байдена, яка не спрацювала ще три роки тому, і висловила сумнів, що спрацює зараз.
