В Європі піднявся рівень страху щодо Росії, це дуже позитивно — професор історії
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, віце-прем'єр-міністр та міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш і генеральний командувач Збройних сил Польщі Марек Соколовський на навчаннях Залізний захисник 2025, 16 вересня 2025 року (Фото: Martyna Necko / Agencja Wyborcza.pl via REUTERS)
Історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак в інтерв'ю Radio NV заявив, що зростання в Європі рівня страху щодо Росії - це дуже позитивно.
Коментуючи запуск російських дронів на територію Польщі Грицак заявив в ефірі Radio NV:
«Єдиний наслідок, і це дуже важливо, що рівень страху щодо Росії піднявся. І цей наслідок вважаю дуже позитивний».
За словами історика, вирішальним фактором зростання рівня страху в Європі став президент США Дональд Трамп, оскільки після приходу до влади він «виразно сказав», що збирається забрати парасольку НАТО з Європи і «нехай Європа сама розбирається, власними силами».
«Європа, яка до цього часу відчувала себе дуже захищеною, дуже спокійною, раптом опинилася в ситуації дуже великої уразливості. Європейці це розуміють, правда, не всі. І звідси відкривається це почуття страху. Путін не зміг достатньо настрашити Захід в 2022 році, але Трампу в 2025 році це вдалося», — підсумував Грицак.
Загроза Росії та зміна політики США щодо європейських країн НАТО
24 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що російський диктатор Володимир Путін може напасти на країну НАТО протягом п’яти років, «щоб перевірити альянс».
За його словами, Кремль більше не вірить у дотримання гарантій НАТО щодо взаємодопомоги, передбачених статтею 5, і може спробувати це перевірити.
У грудні 2024 року фінське видання Iltalehti писало, що в НАТО вважають, що Росія відпрацьовувала напад на Фінляндію та країни Балтії, зокрема Естонію, а також Норвегію, і не відмовилася від планів його здійснити.
4 вересня видання Financial Times повідомило, що влада США вирішила скоротити фінансування програм, спрямованих на сприяння збройним силам сусідніх із Росією держав-членів НАТО.
Як писало FT, більшу частину коштів отримували Естонія, Латвія і Литва. У публікації сказано, що в рамках програми, відомої як Розділ 333, з 2018 до 2022 року європейські країни отримали 1,6 млрд доларів, що становило близько 29% від загального обсягу коштів, виділених усім країнам світу.
16 вересня стало відомо, що адміністрація Білого дому схвалила першу допомогу Україні у сфері озброєння, оплачену союзниками.
4 серпня міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив, що Сполучені Штати та Північноатлантичний альянс запускають новий механізм підтримки України — ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Завдяки цьому механізму країни-члени НАТО та партнери можуть фінансувати постачання американських озброєнь і технологій через добровільні внески.
13 вересня агентство Reuters писало, що реакція президента США Дональда Трампа на вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі викликала тривогу в Європі. Деякі члени НАТО засумнівалися в готовності США захищати їх у разі реального російського нападу.
