Євросоюз посилює тиск на Бельгію, вимагаючи дозволити використання заморожених активів РФ — FT
Останнім часом на Бельгію чиниться дедалі більший тиск із вимогою дозволити використання заморожених активів РФ (Фото: REUTERS/Ів Герман)
Останнім часом на Бельгію чиниться дедалі більший тиск із вимогою дозволити використання заморожених активів РФ для «репараційного кредиту» Україні після того, як Берлін та інші партнери змінили свою позицію, повідомляє Financial Times.
Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вимагає, щоб усі країни Євросоюзу розділили юридичні та фінансові ризики, пов’язані з цією позикою, і гарантували повну суму, щоб Бельгії не довелося повертати її в разі проблем.
«Бельгія три роки твердила, що Euroclear — бельгійський [депозитарій], а отже, і прибутки теж бельгійські. А тепер, коли хоче розподілити ризики, заявляє, що Euroclear — європейський», — сказав один із високопоставлених дипломатів у розмові з FT.
Видання зазначає, що інші країни обурені, бо, наприклад, Польща не просила розділити ризики, коли погодилася стати хабом для транспортування зброї в Україну, як і Данія, коли вирішила передати Україні свої F-16.
«Легкодоступних плодів більше немає. Кожен повинен робити все, що може», — сказав один із дипломатів.
У Єврокомісії вважають, що Бельгія, ймовірно, перебільшує ризики.
«Ризики для Бельгії тут досить обмежені. Це не означає, що ризику немає взагалі, і не означає, що ми не хочемо вести серйозну дискусію з Бельгією… Але ці ризики, ймовірно, цілком керовані», — сказав співрозмовник FT на умовах анонімності.
Позиція Єврокомісії, яку підтримують більшість країн ЄС, полягає в тому, що позика де-юре не передбачає конфіскацію активів, а судові рішення поза блоком — тобто в Росії - не визнаються Євросоюзом.
Однак Бельгію поточний план все одно не влаштовує, тому що механізм умовних зобов’язань, на її думку, не забезпечує належного покриття ризиків, уточнює FT.
«Яка альтернатива? Ми повинні знайти спосіб фінансування [України], і якщо цей не підходить, то я не чула жодних інших ідей», — сказала прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.
Використання російських заморожених активів — що відомо
29 серпня Politico повідомляв, що Єврокомісія розробляє план використання заморожених російських активів на суму близько 200 мільярдів євро для відновлення України після завершення війни. Пропонується інвестувати ці кошти в більш ризикові проєкти, щоб отримати більший прибуток для України і одночасно чинити тиск на Росію через її відмову припинити війну.
27 серпня Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що виступає проти негайної конфіскації російських активів і пропонує продовжувати використовувати їх як інструмент тиску на Москву в переговорах.
У вересні 2025 року стало відомо, що керівництво Євросоюзу розробляє план використання заморожених російських активів — у форматі надання Україні «репараційного кредиту».
13 вересня видання Politico з посиланням на джерела повідомило, що Єврокомісія висунула нову ідею щодо того, як передати мільярди євро заморожених російських активів в Україну, замінивши переведені гроші борговими зобов’язаннями від ЄС.
За словами джерел, нова пропозиція, яку один із чиновників у Брюсселі назвав «юридично креативною», може вивільнити значний потік додаткового фінансування для військової допомоги Києву — без «юридично ризикованого» технічного вилучення самих російських активів.
12 вересня агентство Bloomberg із посиланням на власні джерела писало, що влада США запропонує країнам G7 створити юридичний механізм для арешту заморожених російських активів.
19 вересня комітет Сенату США у закордонних справах повідомив, що законодавці з обох партій запропонували зміни до закону REPO, які дадуть змогу регулярно, а саме раз на 90 днів, спрямовувати заморожені активи РФ на відновлення України.
