Звуження фронту. Світ обговорює зміну військової стратегії Росії та емоційне висловлювання Байдена — огляд іноземних ЗМІ
В Україні побоюються спроб Росії відтяти частину країни, а в США зважують політичні ризики від того, що Джо Байден назвав Володимира Путіна м’ясником. НВ публікує огляд іноземної преси.
Україна намагається скористатися зміною військової стратегії Росії - зокрема, рішенням агресора зосередитися на східних та південних регіонах, пише американська газета The Wall Street Journal. Так, цими вихідними ЗСУ витіснили окупантів із міста Тростянець Сумської області, що потенційно відкриває шлях на Суми. Відновлення контролю за Тростянцем «демонструє, що українці здатні контратакувати, а це означає, що Росія не може вважати, що, захопивши певну позицію, вона там закріпилася», — зазначає Джек Уотлінг, експерт із сухопутної війни британського аналітичного центру Королівський Обʼєднаний інститут оборонних досліджень.
Західні експерти вважають, що тепер Росія зосередиться на Донбаському регіоні, спрямувавши туди бійців так званої Групи Вагнера. Звуження фронту може вирішити деякі логістичні проблеми нападника та дозволити застосувати йому свою перевагу у повітрі. За підрахунками спостерігачів, наразі близько пʼятої частини російських військ втратили боєздатність. Проте це не означає швидкої перемоги для України, констатують вони. Тоді як голова розвідки України Кирило Буданов попереджає: Росія може спробувати відтяти частину українських територій на сході та півдні, обʼєднавши їх у єдине квазі-державне утворення.
«Це спроба створити в Україні Північну та Південну Корею», — формулює він.
У виданні зауважують, що Захід не покладає великих надій на мирне залагодження конфлікту протягом найближчих тижнів. Тим часом президент України Володимир Зеленський просить західних партнерів про додаткове озброєння. Британський премʼєр-міністр Борис Джонсон підтримує його, закликаючи продовжувати озброювати Україну навіть після досягнення перемирʼя. Французький президент Емануель Макрон не залишає сподівань на перемовини із російським диктатором Володимиром Путіним. А американський лідер Джо Байден різко висловлюється на адресу голови Кремля: виступаючи цими вихідними у Варшаві він не лише назвав його «мʼясником», але й зауважив, що той не повинен залишатися при владі.
Ця остання заява Байдена спровокувала «міжнародний політичний шторм», вважає американська медіа-компанія CNN. Таке відхилення від сценарію виступу деякі оглядачі називають зрозумілою людською реакцією на великі страждання з історій українських біженців, які того дня почув американський президент. І хоча по поверненні до США він у спілкуванні з журналістами уточнив, що не закликає до зміни режиму в Росії, та все ж глобальне відлуння його перших слів уже поставило перед адміністрацією Білого дому чимало складних запитань, вважають у CNN. Зокрема, деякі з таких запитань мають стратегічний характер і можуть вплинути на майбутній хід війни в Україні, тоді як інші є політичними та пов’язані із позиціями Байдена у власній країні та на міжнародній арені.
Своєю заявою американський лідер зробив справжній подарунок для російської пропаганди, яка зображає війну в Україні як наслідок агресивної позиції Заходу щодо Росії. Це, своєю чергою, може послабити для Кремля політичний тиск від західних економічних санкцій, припускає видання. А американська Республіканська партія вже скористалася заявою Байдена, аби напередодні проміжних виборів попсувати загалом позитивне враження американців від відповіді президента-демократа на провокації Путіна під час війни в Україні.
Враховуючи глибоку взаємну ворожість між Вашингтоном та Москвою, американська дипломатія навряд чи допоможе досягти перемирʼя в Україні, підсумовує видання. Проте, будь-яка остаточна угода задля запобігання небезпечній ескалації між двома провідними ядерними державами світу неможлива без розмови їхніх лідерів. Але після останніх заяв Байдена уявити такий діалог стало дуже складно. Тож, хоча Сполучені Штати й не мають на меті змінювати владу в Росії, змістовна розмова очільників цих двох держав малоймовірна, поки Кремль очолює Путін.
При цьому, ядерна загроза неабияк непокоїть американців, констатує інформаційне агентство Associated Press. За даними опитування Центру досліджень громадських справ Associated Press-NORC, понад половина населення США (майже шість із десяти громадян) дуже стурбовані тим, що Росія націлить ядерну зброю напряму на їхню країну. Ще кожні троє із десяти відчувають щодо цього певне занепокоєння. Загалом же понад 70% американців уважають, що вторгнення Росії в Україну збільшило ризик використання ядерної зброї по всьому світі.
Страх перед ядерною загрозою природньо зростає та спадає залежно від ситуації на міжнародній арені. «Бувають такі моменти, що їх можна назвати періодами гострої кризи, — цитує видання Алекса Веллерстайна, історика ядерної галузі з Технологічного інституту Стівенса в Нью-Джерсі. — Вони наступають і минають, і тоді люди забувають, що ті траплялися».
За його словами, одним із особливо гострих моментів був 1983 рік, коли у відносинах США та Радянського Союзу панувала напруженість, а американське телебачення вперше показало популярний фільм про ядерну війну Наступного дня.
Наразі ж приблизно девʼять із десяти американців так чи інакше переживають, що США може бути втягнуто до війни із Росією. І такий високий показник серед іншого вказує на безпрецедентно насичене висвітлення війни в Україні у традиційних медіа та соціальних мережах, зазначають у Associated Press.
На думку співрозмовників видання, цей момент важливо використати для просування змін до політики щодо ядерного озброєння, які б убезпечили світ від ядерної загрози у майбутньому. «Ця ситуація з Україною неминуче закінчиться, сподіваюся, раніше, ніж пізніше, — каже Веллерстайн. — І це може допомогти залучити набагато більше людей, особливо молодих, до цього питання як політичного».
