Він зазначив, що його країна негайно призупинить програмну підтримку грузинського уряду, обмежить співпрацю в оборонній сфері, а також обмежить взаємодію з представниками правлячої партії Грузинська мрія.

Міністр наголосив, що насильство проти протестувальників та журналістів з боку грузинської влади «є неприйнятним й повинно бути припинено». Леммі також зауважив, що події в Грузії суперечать конституційному зобов’язанню країни стосовно європейського майбутнього.

Водночас Велика Британія надалі підтримуватиме грузинський народ, додав Леммі.

Протести в Грузії проти відмови від євроінтеграції — що відомо

28 листопада прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що його країна відмовляється від переговорів про вступ до ЄС до 2028 року. Після цього в Тбілісі на площі перед парламентом відновилася акція протесту проти політики чинної влади.

У ніч з 30 листопада на 1 грудня в Тбілісі та інших грузинських містах знову відбувалися багатотисячні протести. Мітингувальники розбили вікна будівлі парламенту і закидали його феєрверками, після чого там почалася невелика пожежа. Також вони спалили перед будівлею парламенту опудало засновника партії Грузинська мрія Бідзіни Іванішвілі.

Після цього силовики почали розгін мітингувальників, який тривав усю ніч.

У ніч проти 7 грудня грузинські правоохоронці знову застосували водомети та сльозогінний газ для розгону демонстрантів. Вперше за три дні спецпризначенці вдалися до активних дій, щоб розігнати антиурядовий мітинг.

Також під час протестів неподалік проспекту Руставелі невідомі в масках напали на знімальну групу телеканалу ТВ Пірвелі та відібрали в оператора камеру.

У міністерстві внутрішніх справ Грузії завили, що за 11 днів протестів було затримано 402 людей. З них понад 30 людей були заарештовані в рамках кримінальних проваджень, а 372 людини — адміністративних.