Про це повідомляє Financial Times у матеріалі Європейці поспішають стати на захист Володимира Зеленського після напруженої зустрічі з Дональдом Трампом (Europeans rush to Volodymyr Zelenskyy’s defence after tense Donald Trump meeting).

«Ми бачимо зусилля президента Трампа, спрямовані на встановлення миру в Україні, усі ці зусилля вітаються, але ми не бачимо, що Росія хоче миру. Ми обговорюємо, що ще ми можемо зробити», — заявила голова дипломатії ЄС Кая Каллас у понеділок, 20 жовтня.

Раніше Financial Times повідомило, що зустріч Зеленського і Трампа в Білому домі 17 жовтня була напруженою. Український лідер намагався навести контраргументи на максималістські вимоги Путіна, що включають територіальні поступки.

Але Трамп попередив Зеленського, що Путін погрожував «знищити» Україну, якщо вона не погодиться на його вимоги, і наполягав, що мирна угода може бути досягнута, коли він зустрінеться із російським диктатором.

У відповідь європейські лідери проведуть саміт у Брюсселі в четвер, 23 жовтня, потенційно із Зеленським. Основна мета — узгодження використання заморожених російських активів для надання Україні позики в розмірі $140 мільярдів. Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував використовувати ці кошти виключно на озброєння для Києва, зазначає FT.

Міністри закордонних справ ЄС, які зустрічалися в Люксембурзі 20 жовтня, висловили підтримку Україні, заявивши, що блок має погодити використання заморожених активів РФ та ухвалити черговий пакет санкцій проти Москви.

«ЄС має надати Україні сильну стартову позицію, надаючи військову допомогу. Також ми маємо обговорити можливість використання заморожених активів Росії для фінансової підтримки Києва, щоб забезпечити найкращі умови для переговорів», — заявив Девід ван Віл, міністр закордонних справ Нідерландів.

Посадовці ЄС переконані, що саміт 23 жовтня дозволить Єврокомісії винести пропозицію щодо надання позики траншами, які будуть спрямовані на закупівлю зброї для України.

Водночас прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на початку саміту не буде, оскільки він братиме участь у національному святі, що потенційно дозволить іншим 26 лідерам досягти згоди без нього.

Також міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро повідомив журналістам, що це фінансування «дасть Україні засоби для самозахисту принаймні на три роки».

Однак Бельгія, де зберігається більшість заморожених активів Росії, заявила, що не підпише угоду, поки не отримає гарантій від інших держав-членів ЄС щодо покриття витрат у разі успішних судових позовів Москви.

Цього місяця Кремль засудив ідею використання заморожених російських активів для допомоги Україні, назвавши це «незаконним вилученням російської власності — або, простіше кажучи, крадіжкою», та пригрозив судовим позовом.

Уряди ЄС все ще не можуть дійти згоди щодо наступного пакета санкцій проти Москви, який передбачає заборону на російський скраплений природний газ (СПГ) з січня. Словаччина виступає проти цієї ініціативи, поки не отримає подальших поступок.

У понеділок, 20 жовтня, країни, за винятком Словаччини та Угорщини, досягли угоди про повну відмову Європи від російського газу до 2028 року.

Єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що остаточна заборона дозволить ЄС «здобути енергетичну незалежність» і «підтримати Україну».

Проте прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що Братислава не зніме своє вето, доки Єврокомісія не пообіцяє вжити заходів для зниження витрат на енергоносії та підтримки автомобільної промисловості, яка переживає складні часи.

Фото: NV

Західні лідери з «коаліції охочих» мають провести розмову з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю, 24 жовтня, щодо подальшої військової підтримки.

Після того як минулого тижня Дональд Трамп відмовився постачати Україні далекобійні ракети Tomahawk, Зеленський висловив надію на європейських союзників, наголосивши, що «така зброя є не лише у Сполучених Штатів».

«Якщо Сполучені Штати зроблять крок вперед, росіяни зрозуміють, що я можу домовитися про Tomahawk та іншу необхідну зброю і в Європі», — сказав Зеленський.