NV розповідає, що відомо про Тернера та функції, які він буде виконувати в Україні.

Хто такий Патрік Тернер

Патрік Тернер родом з Великої Британії. Він вивчав сучасну історію і отримав ступінь бакалавра в оксфордському Мертон-коледжі.

Перші кроки у своїй кар'єрі зробив ще в британському уряді, де працював з 1984 року. Тернер обіймав низку адміністративних та фінансових посад у Міністерстві оборони Британії. Він також був особистим секретарем міністра збройних сил, а згодом і секретарем міністерства.

Крім того, у цей період своєї роботи в міністерстві Тернер на початку 90-х очолював команду, яка відповідала за напрацювання стратегії нових оборонних відносин між Великою Британією та колишніми країнами Варшавського договору і колишніми республіками СРСР.

У 1992−1996 роках він був заступником директора офісу Генерального секретаря НАТО, і в цій ролі працював з трьома генсеками НАТО: Манфредом Вернером, Віллі Клаасом та Хав'єром Соланою.

У 1998 році Тернер повернувся працювати в оборонній галузі Великої Британії, де протягом наступних десяти років долучився до розробки кількох надважливих документів британської оборонної доктрини, серед яких:

• програмні огляди стратегічної оборони Британії;
• "нова глава" оборонної концепції - зміни до британської безпекової стратегії після терактів 11 листопада 2001 (фактично Тернер був одним з тих, хто допомагав уряду Британії формувати стратегічну реакцію на найбільший теракт початку ХХI століття);
• концепція щодо майбутнього британської системи стратегічного ядерного стримування;
  
• перша повноцінна Стратегія національної безпеки Великої Британії (була опублікована в 2008 році, Тернер очолював групу її розробників).

У 2008−2010 роках Патрік Тернер працював у посольстві Великої Британії у Вашингтоні (США), де також відповідав за питання оборони.

Тернер у Косово в 2016 році / Фото: Пресслужба НАТО

Надалі Тернер був залучений в роботу в НАТО, в структурах якого працював протягом останнього десятиріччя:

• був заступником постійного представника Великої Британії в Північноатлантичній раді, яка є головним органом прийняття рішень в НАТО (2011−2015 роки);
• працював помічником Генерального секретаря НАТО, відповідаючи за консультування щодо операцій і місій НАТО в Афганістані, Іраку та Косово, а також за планування навчальних місій для членів Альянсу (2015−2018);
• очолював комітет НАТО з операційної політики, а також комітет оборонної політики та планування Альянсу;
• був помічником генсека НАТО з питань оборонної політики та планування в 2018 — 2022 роках.

Свій багаторічний досвід Патрік Тернер використав і для роботи в аналітичних центрах. У різні роки він був почесним науковим співробітником Центру аналізу європейської політики (СЕРА, Вашингтон, США), старшим науковим співробітником у лондонському Королівському коледжі, а також працював у консалтинговій компанії The Cohen Group.

Що Тернер робитиме в Києві в ролі спецпредставника НАТО?

Посада старшого представника на чолі представництва НАТО в Україні - це нова роль, яку Альянс запровадив відповідно до рішення саміту НАТО у Вашингтоні, який пройшов 9−11 липня 2024.

Тож Патрік Тернер стане першою людиною, яка обійме цю посаду.

Він почне працювати в Україні вже у вересні 2024. Оголошуючи про його призначення, генсек НАТО Єнс Столтенберг висловив сподівання, що Тернер з урахуванням його досвіду й результативності «відмінно виконає цю важливу роль у той час, як НАТО продовжує нарощувати свою підтримку України».

У ролі спецпредставника НАТО Тернер має стати координатором взаємодії між НАТО та українською владою в Києві. «Він координуватиме зусилля НАТО та надаватиме Альянсу оцінки та поради щодо ситуації в Україні», — пояснили в НАТО.

Раніше газета The Wall Street Journal повідомляла, що спецпредставник НАТО в Україні зосередиться на довгострокових потребах України та на її військовій модернізації. Крім того, людина на цій посаді має підтримувати зв’язок із новоствореною місією НАТО на підтримку України, яка базуватиметься в Німеччині.

Оголошуючи про призначення Тернера, НАТО дійсно нагадав про створення цієї структури, що має назву Допомога НАТО в галузі безпеки та навчання для України (NATO Security Assistance and Training for Ukraine, NSATU). Як писала WSJ, ця структура нараховуватиме до 700 військовослужбовців США та інших країн-членів НАТО, що візьмуть на себе значну частину місії з організації допомоги Україні, яку виконували американські військові після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Після призначення спецпредставником НАТО в Україні сам Патрік Тернер, заявив, що ця роль є «честю» для нього, і він сподівається «дуже тісно співпрацювати з українською владою, а також із союзниками та партнерами Альянсу, щоб допомогти надати Україні підтримку від НАТО».

«Росія не налаштована вести переговори»: що Тернер думає про Україну, Путіна та війну РФ

Хоча Тернер вочевидь матиме лише організаційно-посередницьку роль у співпраці України з НАТО, призначення спецпредставником Альянсу в Києві додає нової ваги його нещодавнім міркуванням про розв’язану Росією війну.

Знакову заяву він зробив у травні 2024 року під час конференції Польського інституту міжнародних відносин Strategic Ark 2024: «Виграти це століття означає перемогти в Україні. Україна — перший пріоритет. Щоб перемогти, ми маємо залучити цілі суспільства країн Заходу», — підкреслив Тернер.

Фото: Пресслужба НАТО

А напередодні свого призначення та вже після Вашингтонського саміту НАТО Тернер дав велике інтерв'ю Радіо Свобода, у якому висловив такі думки:

• Підсумки Вашингтонського саміту НАТО для України: «Досі підтримка України була досить єдиною і набагато сильнішою, аніж Путін міг будь-коли розраховувати. І я сподіваюся, що так буде й надалі. Пакет, затверджений на саміті, є хорошим меседжем щодо цього, і він розроблений як довготерміновий, а не лише проміжний сигнал на наступні шість місяців».
• Ідея переговорів України з РФ: «Росія не налаштована вести переговори. Під час саміту [НАТО у Вашингтоні] вони чітко дали зрозуміти, що їхній стратегічний намір полягає в тому, щоб розчленувати Україну, щоб Україна як окрема країна припинила своє існування. […] Пропозиція „ми збережемо за собою те, що захопили“ — це не мирна пропозиція».
• Удар по Охматдиту: «Росіяни навмисно спрямували одну зі своїх найжорстокіших атак по лікарні, де дітей лікували від раку, тож важко уявити щось гірше. Цим [росіяни] заявили щонайчіткіше: якщо хтось із вас мріє про переговори, то це не та мрія, яку ми поділяємо».
• НАТО і союзники Альянсу не визнають претензії РФ і вже були в такому становищі раніше. «Під час окупації країн Балтії було понад 50 заяв США: ми ніколи не визнаємо, що країни Балтії є частиною СРСР; вони незалежні країни. Тому може бути так, що ми перебуватимемо у такому становищі ще багато років, і ніколи не визнаємо [російської окупації території України]. […] Ні Криму, ні Донбасу, ні територій, які зараз окуповані за межами Донбасу».
  
• Шлях до поділу чужої країни [України внаслідок війни] - це не той шлях, яким ми повинні йти. «Якби це була наша власна країна, чи то Сполучене Королівство — бо я британець, — чи Німеччина, чи Франція, чи США, ми б не хотіли розглядати цей шлях. Але, як завжди, нам доведеться побачити, що чекає нас у майбутньому».
  
• Україна тримається у війні надзвичайно рішуче: «Вони неймовірно утримують позиції проти значно більшого та сильнішого супротивника. Росія зазнала незчисленних втрат, які політично було б неможливо [виправдати] в жодній з наших країн. І Україна не показує жодних ознак того, щоб сказати: „З нас досить“. Я вважаю, що їм вдалося відновити мобілізацію та забезпечити можливість воювати й надалі. Тому, я думаю, зрозуміло, що ми повинні продовжувати їх [українців] підтримувати».
  
• НАТО матиме сильну двопартійну підтримку в Конгресі США незалежно від результату американських виборів президента восени 2024 року.
• Чи вплине гіпотетичне обрання Трампа на підтримку України: «Мій багаторічний досвід свідчить, що деякі речі, сказані під час виборчої кампанії - або навіть досить багато речей, сказаних під час виборчої кампанії - не обов’язково перетворюються на факти та втілюються в політиці. Отже, поживемо та й побачимо».