Орешником по Києву і «стерти в пил». Чи повірив світ у нові погрози Путіна — оцінки міжнародних медіа
Російський диктатор Володимир Путін озвучив новий шквал погроз на адресу України, включно із залякуванням вдарити по Києву ракетою Орешник. Утім, міжнародні медіа вважають, що Путін не переходитиме на нові рівні ескалації до того, як Дональд Трамп набуде повноважень президента США.
28 листопада, через декілька годин після одного з найбільших ударів Росії по енергетиці України, Путін виступив в Астані у вузькому колі очільників країн ОДКБ (Організації договору про колективну безпеку, куди входять Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан).
На цьому засіданні, а також на подальшій пресконференції Путін вихваляв характеристики ракети Орешник, заявивши, що температура її уражальних елементів нібито досягає 4 тис. градусів, а ракета, мовляв, «вражає навіть високозахищені та розташовані на великій глибині об'єкти». «Все, що знаходиться в епіцентрі вибуху, розділяється на фракції, елементарні частинки, перетворюється, по суті, на пил», — продовжив свої залякування диктатор.
Крім того, Путін пригрозив ударами ракетами Орешник по «центрах ухвалення рішень» у Києві. Він також заявив, що якщо РФ завдасть масованого удару Орешником, його потужність нібито буде «порівняна з ядерною зброєю». За словами диктатора, Генштаб і Міноборони Росії «наразі підбирають цілі для ураження» цими ракетами на території України.
У відповідь президент України Володимир Зеленський заявив, що Путін «може розмахувати своїм Орешником зараз тільки для того, щоб зірвати зусилля президента Трампа» з припинення війни. А Михайло Подоляк назвав заяви диктатора «ознакою просто неймовірного тотального страху Путіна».
NV зібрав реакції світових ЗМІ на нові погрози Володимира Путіна.
CNN, поговоривши з низкою аналітиків, висловлює припущення, що нові погрози Путіна знову є фактично лише залякуванням і спробою примусити Захід до вигідного Кремлю самостримування. «Щоразу, коли Захід нарешті погоджував запити України, найбільш катастрофічні погрози Росії не матеріалізувалися. Те, що одного тижня було табу, ставало нормою вже наступного», — пише CNN, нагадуючи про надання Україні танків, літаків, касетного та далекобійного озброєння.
«Попри посилені погрози Путіна після того, як розсипалося ще одне табу [на удари ATACMS та Storm Shadow по території РФ], немає жодних підстав вважати, що цього разу щось станеться інакше, заявили CNN аналітики», — йдеться у матеріалі.
Серед цих аналітиків — Вільям Альберк, колишній директор Центру НАТО з контролю над озброєннями, роззброєння і нерозповсюдження засобів масового знищення. На його думку, очікування приходу до влади нової адміністрації Дональда Трампа — яку довго вважали бажаним результатом для Путіна — означає ще меншу імовірність, ніж зазвичай, що Росія виконає свої погрози.
«(Ризик) того, що вони раптом зроблять щось, що загрожуватиме фактичним втручанням Сполучених Штатів чи союзників по НАТО — або докорінно змінить глобальне ставлення до конфлікту — відносно низький», — переконаний Альберк.
CNN також зауважує, що в той час, як Путін вдається до «нових войовничих погроз», його звинувачення в «ескалації» на адресу України через удари по території Росії не мають підстав. «Серед тривожних реакцій на розвиток подій за тиждень [коли Україна почала використовувати ATACMS для ударів по РФ] легко забути, що Україна вже давно запускає власні безпілотники по цілях у глибині Росії і що вона вже завдавала ударів західною зброєю по території, яку Кремль вважає своєю [зокрема тими ж ATACMS та Storm Shadow по Криму]», — нагадує CNN.
Навпаки, попередня заборона США на удари такою зброєю по території РФ призвела до «ідеї, що Росія може вбити кого завгодно в Україні, але Україна не може уразити війська, які фактично атакують її, якщо вони перебувають за межею кордону (у Росії)», нагадує Альберк, називаючи таку ідею «нонсенсом».
Україна діє цілком у межах збройного конфлікту, заявляв CNN ще у вересні міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський, адже «жертва агресії має право захищатися навіть на території агресора».
The Guardian аналізує погрози Путіна вдарити Орешником по столиці України і нагадує, що «Київ краще за більшість інших українських міст захищений батареями ППО, а успішних [для РФ] ударів по центру столиці за майже три роки війни було небагато».
«Хоча нові загрози спричинять занепокоєння, багато аналітиків вважають, що після разового використання цієї зброї [Орешника] як демонстрації Путін навряд чи піде на подальшу ескалацію до того, як Дональд Трамп набуде повноважень президента США, натомість сподіваючись використати вікно можливостей, щоб завоювати прихильність Трампа», — припускають автори матеріалу The Guardian. Вони звертають увагу, що у заявах 28 листопада Путін назвав Трампа «розумним, достатньо вже досвідченим» політиком — коментарі, які, вочевидь мали на меті «справити позитивне враження на обраного президента», пишуть британські журналісти. Далі Путін згадав про замах на Трампа і припустив, що він і зараз «не є в безпеці», а в історії США, мовляв, «різне траплялося». Диктатор також заявив, що рішення адміністрації Байдена на далекобійні удари по території РФ нібито має на меті «ускладнити» відносини Трампа з РФ, однак Москва буцімто «готова до діалогу».
Тим часом «у Києві зростає усвідомлення того, що виснаження після майже трьох років повномасштабної війни в поєднанні з приходом до влади адміністрації Трампа «означатиме зчинення тиску для початку переговорів з росіянами». «Але немає жодних ознак того, що Росія готова до переговорів або що вона готова обговорювати умови припинення вогню, які не є принизливими для України», — резюмує видання.
The Washington Post акцентує, що погрози Путіна пролунали після нового «шквалу ракет» РФ по українській енергетиці. Цей удар та «загрозлива риторика Путіна змушують українців скептично реагувати на заяви Трампа про те, що він сподівається негайно покласти край повномасштабній війні, коли набуде повноважень», пише WP.
Le Figaro звертає увагу на додаткову порцію «ядерних» погроз Путіна, який на пресконференції в Астані заявив, що якщо Україна гіпотетично стане ядерною державою, то РФ «вживатиме і використовуватиме всі наявні в розпорядженні Росії засоби ураження, всі». Видання також наголошує, що президент України Володимир Зеленський закликав союзників дати «тверду відповідь» на «шантаж» Володимира Путіна, який погрожував завдати удару по «центрам прийняття рішень» у Києві ракетою Орешник, вихваляючи її руйнівну силу. «Досі російські удари не вражали урядові будівлі в українській столиці. Київ добре захищений засобами протиповітряної оборони, однак Путін каже, що російську гіперзвукову ракету Орешник, якою минулого тижня вперше вдарили по українському місту [Дніпру], неможливо перехопити», — резюмує погрози диктатора французьке видання.
Financial Times винесла у заголовок свого матеріалу погрози Путіна «стерти в пил» цілі в Києві. Видання підкреслює, що на тлі його погроз росіяни застосували касетні боєприпаси [зокрема Калібри] під час ударів по енергетичній інфраструктурі України. «Ці загрози пролунали лише через кілька днів після того, як Україна закривала парламент у п’ятницю [22 листопада] через повідомлення про ракетну загрозу. Будівля українського парламенту розташована в урядовому кварталі Києва, який зараз посилено охороняється, разом із Кабінетом міністрів, Адміністрацією президента та Національним банком», — нагадує FT про потенційні об'єкти, яким міг загрожувати Путін.
Видання також звернуло увагу на цинічний жарт, яким диктатор вже пізніше відповів на запитання російських пропагандистів щодо того, чи мав він на увазі «військові чи політичні центри [прийняття рішень]»: «Знаєте, за радянських часів був такий жарт з приводу прогнозів погоди. Прогноз такий: „Сьогодні протягом дня все можливо“» — відреагував Путін.
BBC на тлі погроз Путіна про нові удари Орешником нагадує оцінку американських чиновників про те, що «Росія, швидше за все, має лише невелику кількість експериментальних ракет Орешник і їй потрібен час, щоб виготовити більше».
