Команда Байдена вважала наступ ЗСУ на Херсон піком ризиків ядерного удару РФ — книга Вудворда
Мешканці Херсона святкують звільнення від російської окупації (Фото: REUTERS/Lesko Kromplitz)
Заступник головного редактора The Washington Post Боб Вудворд у своїй книзі Війна (War), що вийшла у листопаді 2024 року, розповів, що команда президента США Джо Байдена вважала наступ на Херсон піком ризиків ядерного удару РФ і відчула полегшення, коли російська армія відступила з міста, не будучи розгромленою.
Про це йдеться у статті NV, присвяченій цій книзі.
Значна частина тих фрагментів книги Вудворда, які стосуються війни РФ проти України, в деталях описує розвиток подій восени 2022 року, коли українська армія наступала на Херсон. Вудворд нагадує, як під час стрімкого контрнаступу на Харківщині Сили оборони України «за п’ять днів відвоювали більше території, ніж російські війська взяли за всю свою операцію».
«Тепер, коли на Харківщині майоріли прапори України, українські війська розвернулися на південь, щоб звільнити місто Херсон на західному березі Дніпра», — трактує події Вудворд (насправді наступ на Херсонщині тривав з літа 2022 року).
Однак з цього моменту і аж до звільнення Херсона 11 листопада, як дає зрозуміти Вудворд, в адміністрації Байдена наростали побоювання щодо того, що значний розгром російських сил на півдні може спровокувати Кремль на використання тактичної ядерної зброї.
«Путін розмістив у Херсоні близько 30 000 військовослужбовців. За оцінками розвідувальних служб [США], якби російські війська у Херсоні були оточені українськими силами, ймовірність того, що Путін віддасть наказ про застосування тактичної ядерної зброї, щоб уникнути таких катастрофічних втрат на полі бою, становила б 50%», — пише Вудворд. Він також нагадує, що «Херсон мав величезне стратегічне значення для Москви» — від доступу до Дніпра до контролю російського «сухопутного мосту» на півдні України.
Глава ЦРУ Вільям Бернс зокрема висловлював таку думку: якщо Херсон впаде, «можна припустити, що російські збройні сили можуть дати тріщину і що контроль Путіна над Кримом опиниться під загрозою». Тут Вудворд знову нагадує, що потенційний катастрофічний програш на полі бою, мовляв, міг би дати Путіну привід перейти до ядерної зброї відповідно до її доктрини. «Справа в Кримі, — цитує автор книги Бернса. — У багатьох сенсах він мав екзистенційне значення для Путіна, бо якби він втратив Крим, то самі підстави його буття як російського президента в його власних очах були б поставлені під питання».
Тож на цьому етапі, стверджує Вудворд, доповіді розвідки, які читав Салліван, стали «найтривожнішою» оцінкою намірів Путіна від початку вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Автор книги додає, що американці дізналися, що Путін нібито «ослабив оперативний контроль», аби віддати наказ про застосування «ядерки» було простіше.
Вирішальним чинником, який остаточно «заспокоїв» Вашингтон, став той факт, що Збройним Силам України не вдалося достатньо швидко просуватися на Херсонщині, щоб розгромити російські сили.
Дослівно цей фрагмент у книзі звучить так, нібито адміністрація Байдена зітхнула з полегшеннням після того, як окупаційні війська РФ «безпечно» (саме це слово вживає Вудворд) відійшли з Херсона: «Іншим вирішальним фактором відмови Путіна від використання ядерної зброї було те, що катастрофічного зламу російських сил не сталося. Україна просувалася повільно, поступово, і російські війська безпечно відійшли через Дніпро та з Херсона. Лише тоді розвідувальна спільнота США переглянула свою оцінку ядерної загрози [в бік зменшення ризиків]».
Звільнення Херсона
11 листопада 2022 року Збройні Сили України встановили контроль над єдиним обласним центром, який рашистам вдалося тимчасово захопити — Херсоном.
Основними передумовами повернення правобережжя Херсонської області під український прапор були:
- створення плацдарму ЗСУ на півночі регіону, біля села Нововоронцовка (25—30 березня 2022 року);
- регулярні удари по скупченню техніки та штабу окупантів у Чорнобаївці, їх за весну-літо 2022-го набралося 26;
- удари по Антонівському та Дар'ївському мостах новітніми західними ракетами, що розпочалися 19 липня, це максимально ускладнило постачання окупаційного угруповання.
Щільне мінування та відкрита місцевість ускладнювали рух штурмової піхоти ЗСУ. Генштаб вдався до організаційних змін. З вересня контрнаступ очолив новий командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ Херсон Олександр Тарнавський, який перед цим взяв участь у тріумфальній харківській операції.
На початку листопада українські війська контролювали трасу Миколаїв — Херсон, вступили у бій за стратегічне місто Снігурівка та посилили удари по мостах та місцях скупчення ворога на правому березі.
9 листопада 2022 року тодішній командувач російськими окупаційними військами Сергій Суровікін заявив тодішньому міністру оборони країни-агресора Сергію Шойгу, що російські війська мають «зайняти оборону» по лівому берегу Дніпра.
