«Західної зброї стає все більше». Як зростає міць ЗСУ та чи можна Нептуном вдарити по Кримському мосту — інтерв'ю з військовим експертом

5 травня, 23:16
Ексклюзив НВ
155-мм гаубиці перед завантаженням на літак ВПС США, який прямує до України (Фото:U.S. Marine Corps/Cpl. Austin Fraley/Handout via REUTERS)

155-мм гаубиці перед завантаженням на літак ВПС США, який прямує до України (Фото:U.S. Marine Corps/Cpl. Austin Fraley/Handout via REUTERS)

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець в інтерв'ю Радіо НВ розповів, як Україна утилізує радянські зразки озброєння та опановує натівські, коли у Росії закінчаться ракети та чи можна вітчизняним ракетним протикорабельним комплексом Нептун ударити по Кримському мосту.

Війна Росії проти України — головні події 3 червня

Сергій Згурець

директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express

 — Міністр оборони РФ пообіцяв нищити військову допомогу, яка надходить Україні від західних партнерів. Чи пов’язуєте ви масовані ракетні удари по низці регіонів з бажанням знищити логістичні поставки зброї?

Відео дня

— Росія вдається до різних заходів, аби зменшити постачання озброєння західних країн до України, — починаючи від дипломатичних попереджень, до активних дій. Але система постачання озброєнь, інших необхідних речей для підтримання боєздатності української армії та накопичення наших можливостей достатньо розгалужена. Прив’язувати це лише до залізничних шляхів навряд чи доречно — обсяги допомоги не зменшуються і різні варіанти постачання залишаються.

Думаю, що заява Шойгу відповідає загальній стратегії Росії - залякати. Використання ракетних озброєнь є компонентом впливу, але це жодним чином не змінить бажання Заходу нам допомагати і можливостей для того, щоби наша армія ставала сильнішою.

— Президент США Джо Байден оголосив про великий пакет підтримки для України — 33 мільярди доларів. Яку зброю Україна очікує?

— Пакет у 33 мільярди доларів надзвичайно значний. З них 20 мільярдів мають піти на реалізацію проєктів, пов’язаних з озброєнням. Перелік постійно узгоджується, враховуючи формат взаємин як і з Пентагоном, так і з усією спільнотою 40 країн, які після зустрічі в Рамштайні запровадили регулярні консультативні зустрічі, де ця допомога буде координуватися, а потім — надаватися Україні.

Ми просимо і засоби артилерії, і засоби розвідки, далекобійні засоби ураження, боєприпаси — це той спектр, який не суттєво змінюється, головне, щоби він був отриманий у повному обсязі і в коротші терміни.

— Ці 20 мільярдів на оборону отримає Україна чи це все ж їх буде поділено і між країнами східного флангу НАТО?

— Мені здається, що це стосується головним чином України, хоча є варіанти, коли деякі озброєння передаються з країн Східної Європи, а Сполучені Штати компенсуватимуть брак оборонних можливостей, який виникає після такої ротації.

— Одна з останніх заяв головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, що Україна відмовляється від радянської зброї та переходить на зразки НАТО. Скільки може тривати цей перехід? Коли українські військові почнуть реально використовувати натівську зброю?

— Напевно, не варто політизувати подібні заяви та накладати їх на якісь часові рамки. У якому стані ми зараз перебуваємо? По-перше, ми суттєво збільшили чисельність армії, розгорнули територіальну оборону, сформували корпус резерву. Все це потребує техніки та озброєння як такого, незалежно від стандарту — ексрадянського чи натівського. Ми маємо забезпечити вогневу потужність, захист і маневр усіх наших підрозділів, які існують. У цьому сенсі ми сприймаємо всі зразки, які нам надаються, як потрібні і вчасні.

Дійсно, у нас вичерпуються запаси радянських боєприпасів, отримати їх стає все складніше, бо їх не виготовляють. І цей перехід на, наприклад, калібр 155 міліметрів для артсистем є цілком логічним на тлі отримання і нових артсистем, і нових боєприпасів. Така картина відбувається і в інших сферах — бронетанковій чи радіолокації, високоточних ракет. Західних зразків у нас стає все більше і більше, і, завершивши утилізацію радянського озброєння, ми переходимо на опанування натівських зразків. Цей процес є органічним.

А заява Залужного цілком логічна, тому що у нас є державні програми, які передбачають перехід на стандарти НАТО. Ми перейшли на штабні структури відповідно до вимог Альянсу, процедури бойового застосування, використовуємо підходи, які керуються натівськими стандартами. Але повторюся: ми ведемо бойові дії і використовуємо зараз всі зразки без визначення часу: немає боєприпасів — ми його виводимо, замінюємо іншим.

— Видання CNN ще в кінці минулого місяця повідомляло про те, що США підготували до сотні українських інструкторів із використання американської артилерії. Ці інструктори мають повернутися і навчити вже тут своїх колег в Україні.

— Це один із напрямків підготовки. Процес йде паралельно з отриманням закордонної допомоги.

Днями ми отримали французькі гаубиці Caesar — теж готували наших фахівців у співпраці з французами для того, аби вони могли ці гаубиці використовувати. Думаю, такий процес буде і з німецькими гаубицями. Ці навчання відбуваються за межами України, зокрема в Польщі проходили ці навчання.

Це все вкладається в загальну канву взаємодії з західними партнерами.

— Видання Die Welt повідомляє про те, що федеральний уряд Німеччини вирішив поставити до України сім гаубиць зі складів Бундесвера, хоча у них є 40 гаубиць, але нібито вони в не дуже хорошому стані. Зазначається, що це політичне рішення канцелярії та Міністерства оборони було ухвалене всупереч пораді військових керівників в самому Бундесвері.

— Німеччина має значні запаси озброєння. Зараз вони говорять, що те, що вони могли передати з запасів, усе передали Україні. Головна колізія полягає в тому, що є німецькі компанії (зокрема Rheinmetall, яка виготовляє гаубиці) на базах мають озброєння, яке можна продати або передати Україні. І саме німецькі збройові компанії цілком логічно говорять про те, що нехай уряд поводиться більш активно, тому що запаси в оборонних компаній зараз навіть більші, ніж у Бундесверу.

Ми очікуємо отримання німецьких гаубиць не у кількості трьох, п’яти або семи, а 50 і більше. Від американців отримали 90, від інших країн — близько 300 штук. Це навіть дорівнює тій кількості, яка у нас була на початку війни 2014 року, якщо ми говоримо про калібр 152 міліметри. Тобто ми фактично вдвічі збільшуємо кількість артсистем. І на тлі цього говорити про сім гаубиць від Німеччини — виглядає трошки смішно.

— Що Україні дадуть ці німецькі гаубиці. Навіщо вони нам? Тому що розмови про них тривають дуже давно.

— Тут два компоненти: гаубиці і Німеччина.

Зараз проблема полягає в тому, що Росія перейшла до тактики активного використання артилерії, якої в неї дійсно багато. Були дні, коли на напрямку Рубіжного темп артилерійських дуелей був 20:1 — тобто кількість боєприпасів, яку Росія випускає по наших позиціях, в 20 разів більша, ніж ми відповідаємо. Це ознака того, що є кількісна перевага в артилерії: боєприпасів вони не рахують, на відміну від нас. Артилерійська складова цієї війни стала домінуючою на поточному етапі і нам потрібно суттєво збільшити кількість артилерії, тому ми беремо всі гаубиці, які нам тільки пропонують.

Другий компонент — це дальність гаубиць. Усі європейські гаубиці калібру 155 міліметрів мають більшу дальність, у порівнянні зі стандартними російськими гаубицями, зокрема Мста-С чи Мста-Б, які мають дальність десь 20 кілометрів. Німецькі гаубиці можуть мати дальність на третину, а то і вдвічі більшу у порівнянні з тим озброєнням, яке використовує Росія. Що це означає? Що ми можемо завдавати ураження з більшої дальності, залишаючись цілими. І німецькі гаубиці, як і французькі, мають більшу точність. Використання високоточних боєприпасів (того ж американського боєприпасу Excalibur) дозволяє на відстані 40 кілометрів з першого пострілу знищувати окрему ціль, одним боєприпасом. Якщо б ми стріляли нашою звичайною артилерією, то для знищення однієї цілі потрібно 560 пострілів.

Перехід на технології НАТО та нові рішення від німців чи американців, французів, суттєво збільшує дальність ураження та мінімізує витрати боєприпасів. От це те, чого ми прагнемо, співпрацюючи з закордонними компаніями, які надають нам сучасні системи артилерійського вогню.

— Росія дуже активно підживлює свою армію за рахунок постачання з Криму. Чи є в України якесь озброєння, щоб якось перервати ці канали?

— Постачання з Криму є одним із джерел постачання логістичних потреб та іншого. Крим живиться через Керченський міст і всі говорять про те, що цей міст треба знищити. Проблема полягає в тому, що відстань із нашої території до Керченського мосту, здається, з Запоріжжя складає близько 280 кілометрів, з Маріуполя — трошки менше.

https://www.youtube.com/watch?v=r63yfDJh8FU&t=85s

Після захоплення росіянами всього південного поясу наших областей, у нас ракетного озброєння, яке дістане до Кримського мосту, немає. Виняток: якщо ми десь знайдемо дистанцію в 280 кілометрів, [то можемо] спробувати здійснити там стрільбу Нептунами, але думаю, що це нераціонально з огляду на обмежену кількість ракет і малоймовірність ефективного виконання такого завдання.

Думаю, що [вирішення] питання стане можливим дещо пізніше, коли ми отримаємо американські зразки далекобійних озброєнь, де ракет буде набагато більше і ми їх можемо не рахувати. Але все одно це потребує розробки окремої операції, де ці засоби ураження можуть підійти на необхідну відстань.

— Нагадаю, що Нептун — це головна українська зброя на морі, на воді.

— Він створений для знищення морських цілей — кораблів різного призначення, з зашитими алгоритмами в головку самонаведення, яка насамперед виокремлює морські цілі.

— Гіпотетично, ними можна завдавати ударів і по суші?

— Так, але кожна зброя створюється для свого призначення. Знищення мосту протикорабельними ракетами можливе, але воно потребує врахування певних технологічних і тактичних особливостей. З одного боку, міст захищений протиповітряною обороною РФ, з іншого боку — слід розуміти, що ракета Нептун має дійсно бути спроможною знищити міст. Є різні типи цілей, є певні нюанси.

— Військові експерти говорять про те, що ракети, якими Росія наразі завдає ударів по Україні, дуже часто протикорабельні, не дивлячись на те, що їх використовують для нанесення ударів по суші.

— Так. Кримський комплекс Бастіон, який недавно використовувався з ракетами Онікс для стрільби по Одесі, — це протикорабельна ракета. Але з погляду наших можливостей, насамперед мусимо використовувати ракети лише для знищення десантних кораблів, тому що ризик [висадки] десанту залишається.

— Про що тоді свідчить той факт, що Росія так дивно використовує ракети? Якесь дуже безвідповідальне використання дорогого озброєння. У Росії дуже багато ракет і вони можуть їх не рахувати?

— Росіяни використовують низку різних ракет, починаючи від авіаційних класу повітря-земля для своїх штурмовиків та стратегічної бомбардувальної авіації, до сучасних зразків Іскандерів, які мають крилаті балістичні ракети, далекобійних морських ракети Калібр, які вони використовують із кораблів і підводних човнів. Думаю, вони вважають, що використовують свої ракети раціонально.

За моїми оцінками, на початку активної фази бойових дій, до 24 [лютого], кількість крилатих ракет до Іскандерів була близько 900. Зараз, думаю, у них залишилося не більше 200. Кількість морських Калібрів зменшилася десь із 500 до 350. Запаси суттєво зменшуються, а темпи виробництва є достатньо низькими. Але і ці залишки в 200, 300 чи 400 ракет — достатньо серйозний потенціал, який може завдати серйозних збитків. Тому, навіть при зменшенні цього російського потенціалу, ми маємо уважно ставитися до посилення своєї протиповітряної та протиракетної оборони — ця загроза нікуди не зникає. Навіть якщо залишається одна, дві чи 10 ракет у ворога — кожна ракета може бути критично небезпечною.

— На тлі дипломатичних скандалів з Росією, у політичних і військових колах Ізраїля заговорили про те, що Україні варто постачати оборонну військову допомогу. Чим Ізраїль може допомогти Україні. Чи варто Україні очікувати Залізний купол?

— Коли почалась активна фаза війни, у нас були запити до Ізраїля щодо надання певних зразків озброєнь, які були відхилені. Зараз Ізраїль володіє певним сегментом зразків, які нам потрібні - баражуючі боєприпаси, комплекси протиповітряної оборони і головне — комплекси протиракетної оборони.

Зараз Німеччина домовляється з Ізраїлем, аби купити протиракетний комплекс, який буде спроможний захищати Німеччину від ракет а-ля Іскандер і Кинджал — те, що загрожує зокрема і нам. Ці переговори вже почалися.

Одна з розробок ізраїльського ВПК — система Залізний купол — насправді нас не влаштує, тому що вона розрахована на незначну дальність. І та інтенсивність реактивних систем залпового вогню, яку використовує Російська Федерація в зоні бойових дій, призведе до швидкого вичерпування протиракетного запасу Залізного купола. Це нас не врятує.

Я прихильник того, аби ми говорили з Ізраїлем про потужніші протиракетні системи, про баражуючі боєприпаси, про системи РЕБ, які глушать російські літаки, та про інший сегмент технологічних розробок, які у них є.

Але Ізраїль все одно займає достатньо збалансовану, нейтральну позицію. Для мене буде відкриттям, якщо дійсно ми зможемо від них отримувати реальне озброєння.

https://www.youtube.com/watch?v=RieSR4D5KRM&t=15s

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X