Хатинь не Катинь. Як в СРСР використали трагедію знищеного німцями білоруського села, щоб приховати власний злочин проти поляків
Президент США Річард Ніксон протокольно вшановує жертв Хатині, 1 липня 1974 року (Фото: DR)
22 березня 1943 року німецькі нацисти обстріляли й спалили з усіма жителями білоруське село Хатинь, помстившись за вбивство свого офіцера і поліцаїв. Через 20 років після війни у Москві скористались його назвою, щоб заглушити інформацію про власний злочин — масовий розстріл польських громадян у Катині навесні 1940 року.
Два села — у Мінській області Білорусі та Смоленській РФ — розташовані за 300 км одне від одного, а трагічні події в них відбулись з різницею у чотири роки. Але сьогодні люди більше знають про Хатинь, ніж про Катинь. Це не дивно, бо маховик радянської пропаганди десятиліттями розганяв білоруську історію на повну потужність, одночасно замітаючи сліди про розстріли у Катинському лісі.
Є дві версії щодо подій у білоруській Хатині. За першою, поблизу села Велика Губа Мінської області у 1943-му йшов бій. Обстрілявши німецьку автоколону зі стрілецької зброї, партизани убили капітана Ганса Вельке й трьох поліцаїв та відступили до села. На знак помсти підрозділ військ СС під командуванням Оскара Пауля Дірлевангера обстріляв його з протитанкових гармат і важких мінометів та спалив вщент. Разом із партизанами загинуло багато місцевих жителів.
