«Серед наявних опцій — санкції та призупинення безвізового режиму», — сказала вона журналістам у Брюсселі 15 липня.

Каллас зазначила, що ЄС надішле до Грузії листа, в якому будуть викладені умови, які у Тбілісі повинні виконати.

«Якщо ці умови не будуть виконані протягом встановленого терміну, тоді нам доведеться призупинити підготовку віз», — зауважила глава європейської дипломатії.

За її словами, Брюссель запропонував на затвердження список санкцій, до якого увійшли щонайменше два грузинських судді. Це пов’язано з «непропорційними» судовими вироками щодо грузинської молоді, яка брала участь у протестах.

31 травня в ЄС різко розкритикували ухвалення в Грузії так званого закону про «іноземних агентів», назвавши його серйозним кроком назад у демократичному розвитку країни.

У спільній заяві Каллас та єврокомісарки з питань цінностей і прозорості Марти Кос нагадали, що ще в червні та жовтні 2024 року Європейська рада попереджала: подібні дії серйозно ускладнюють просування Грузії до членства в ЄС. Наразі, за оцінкою Євросоюзу, процес фактично зупинено.

4 березня парламент Грузії ухвалив у першому читанні новий законопроєкт про «іноагентів», який поширюватиметься лише на юридичних осіб.

14 травня 2024 року парламент Грузії ухвалив законопроєкт про «іноагентів» в остаточному третьому читанні. За ухвалення закону проголосували 84 депутати, проти — 30 опозиціонерів. Закон викликав гостру критику Заходу.

Того ж дня силовики почали розганяти протестувальників, які зібралися біля будівлі парламенту. 28 травня парламент Грузії зняв вето тодішньої президентки країни Саломе Зурабішвілі на закон про «іноагентів».

Закон Про прозорість іноземного впливу, який називають законом про «іноагентів», оголошує неурядові установи та медіа, чий дохід становить понад 20% із-за кордону, організаціями, що представляють інтереси іноземної держави, і є аналогічним закону, ухваленому в Росії.