Інцидент стався на конференції Ялтинської європейської стратегії (YES), яка відбулася в Києві, повідомляє Iltalehti.

Так, Стубб, який виступив із промовою після президента України Володимира Зеленського, розмірковував про свої стосунки з президентом США Дональдом Трампом.

Фінський лідер зазначив, що в питанні врегулювання російсько-української війни його країна виступає в ролі «бек-офісу», надаючи підтримку, посередництво і підтримуючи діалог.

Тоді ж британський експрем'єр Джонсон запитав Стубба, чому заморожені російські активи на суму 300 мільярдів євро досі не передали на користь України.

У відповідь на це президент Фінляндії сказав, що їх слід використати для відновлення України або для виплати військових репарацій, однак, продовжив він, деякі країни Європи, такі, як Бельгія, побоюються юридичних наслідків цього.

Після цього Джонсон запитав, чому «коаліція охочих» не посилає свої війська до безпечних районів України вже зараз, на що Стубб відповів, що це має бути інструментом стримування для післявоєнного періоду.

Після цього Стубб звернувся до Джонсона: «Я не хочу говорити це у вашій присутності, але однією з найкращих гарантій безпеки для України було б членство в ЄС».

Як вказує видання, фінський президент мав на увазі, що свого часу Джонсон відіграв вагому роль у виході Великої Британії зі складу ЄС.

На це колишній прем'єр-міністр Великої Британії відповів: «Вам теж знадобилося чимало часу, щоб дійти до цього». Він мав на увазі, що після Другої світової війни Радянський Союз мав значний вплив на зовнішню політику Фінляндії.

Стубб погодився з цим і сказав, що це ніколи не має статися з Україною.

4 вересня в Парижі в комбінованому очному та онлайн форматах відбулася зустріч «коаліції охочих» за участю президента України Володимира Зеленського, де обговорили можливі майбутні гарантії безпеки для України, спрямовані на забезпечення справедливого й міцного миру. У зустрічі взяли участь глави держав і лідери 35 країн і міжнародних організацій, зокрема президент Франції Еммануель Макрон, президент Фінляндії Александр Стубб, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте і спеціальний посланець США з питань Близького Сходу Стів Віткофф.

Сформувати сили підтримки, які мають бути розгорнуті в Україні одразу після того, як буде припинено вогонь — чи то у форматі перемир’я, чи то мирної угоди, офіційно погодилися 26 держав «коаліції охочих».

За даними The Wall Street Journal, у рамах плану розгортання військ в Україні, розробленого європейським військовим командуванням, буде створено дві окремі сухопутні групи.