«Готуємося до жорсткого протистояння». Інтерв'ю з головою Донецької військової адміністрації Павлом Кириленком
Генштаб ЗСУ заявляє, що російські війська не досягли успіху в захопленні Києва, тому змушені відмовитися від своїх планів. У Білому домі попереджають: це передислокація.
Водночас експерти застерігають, що РФ може скерувати головні зусилля на Донбас. У Пентагоні говорять, що туди Росія вже перекинула 1000 «вагнерівців», які мають досвід бойових дій у цьому регіоні.
Про ймовірне посилення обстрілів повідомляє голова Луганської ОВА Сергій Гайдай.
До «жорсткого протистояння» готується і керівник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко. В інтерв'ю Радіо НВ він розповів, як Маріуполь пережив місяць повної блокади, які населені пункти теж страждають від обстрілів та чи готові в області до нових атак Росії.
— Які найбільш проблемні міста і території вашої області?
— Ситуація в області залишається складною. Територія вздовж лінії розмежування, яка до 24 лютого розділяла [область], залишається складною. Обстріли майже всіх населених пунктів вздовж лінії розмежування від півдня до півночі. Це і Волноваський район, місто Вугледар, Авдіївка, Красногорівка, Мар'їнка. Періодично є удари і по містах, які більш віддалені від лінії розмежування — Покровськ, Краматорськ. І на півночі, де межуємо з Харківською областю, Лиманська громада також потерпає від періодичних обстрілів.
— Усіх турбує Маріуполь. Яка ситуація там?
— Про Маріуполь завжди кажу окремо, тому що там найскладніша ситуація.
Місто в повному оточенні з 1 березня 2022 року. Воно заблоковане.
На жаль, зараз жителі міста тільки на власних авто можуть виїжджати по відпрацьованому маршруту до відносно безпечного міста Запоріжжя. У Бердянську організовані автобуси. На сьогодні працює лише 42 автобуси.
Відносно невелику відстань з Бердянська до Запоріжжя вони можуть проходити більше доби. Окупанти точно не квапляться пропускати [транспорт]: постійні огляди і відверте знущання.
Щодня вивозимо людей для того, щоб завершити процес евакуації людей з цього міста.
— Ватажки окупантів кажуть, що хочуть запроваджувати свою адміністрацію в місті. Можете пояснити, що відбувається?
— Їх тактика цілком зрозуміла. Вони намагаються робити все для того, щоб дати таку нереальну картинку для людей, які перебувають в блокаді, адже вони без зв’язку і не розуміють стану справ. Їм доноситься інформація, що і Київ уже захоплений, РФ контролює майже всю частину території і додають свої папірці - так звані укази, розпорядження про утворення фейкових адміністрацій фейкових республік.
Насправді зараз там продовжують бої. Збройні сили і всі, хто долучені до оборони, захищають [Маріуполь]. Ситуація вкрай складна, але місто тримається.
— Полк Азов робив звернення до керівництва країни щодо операції з деблокади Маріуполя. Як ви ставитеся до цієї заяви і чи операція зараз можлива?
— Це може прокоментувати [тільки] головнокомандувач і керівництво Збройних сил, щоб не надавати зайву інформацію. Принаймні 50% інформації ворог бере з українських інформаційних ресурсів.
Ситуація відома керівництву держави.
Чому складна ситуація з військовою підтримкою? Це пов’язано з розташуванням міста, складним логістичним маршрутом.
— Щодо перегрупувань російських військ. Є інформація, що вони спрямують свої сили саме на Донецьку та Луганську області. Як ви готуєтеся?
— По-перше, ситуація і до 24 лютого на території Донецької та Луганської областей не була простою. Тривалої бої, обстріли. Звичайно, не такої інтенсивності. До 24 лютого день починався з гарних новин, коли я бачив нуль «200-х», нуль «300-х», мінімальна кількість обстрілів або їх відсутність. Це щодо моральної [готовності].
Щодо ескалації. Ми бачимо, як це може відбуватися, тактичні дії ворога і як вони можуть у подальшому розвиватися. Звичайно, ніхто не сидить, склавши руки. Обласна військова адміністрація та військові адміністрації населених пунктів вздовж лінії розмежування працюють над усіма питаннями і ми готуємося, відповідно до наших повноважень. Основне — це чіткі, злагоджені взаємодії і координації з Збройними силами, правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування.
Ми бачимо і розуміємо цю ситуацію. [Триває] не тільки морально-психологічна підготовка, але і підготовка зустрічати і нищити ворога, захищати рідну Донеччину і Україну.
— Чого вони хочуть досягти на напрямку Донецька і Луганська? На що вони сподіваються?
— Мета неіснуючих республік і Російської Федерації - вийти з чимось, з якимось результатом. Звичайно, це [може бути] реалізація плану окупації і захоплення всієї території Донецької та Луганської областей.
Ми розуміємо, що зосередження зусиль бойових сил, передислокація підрозділів саме для цього і буде використовуватися.
— На переговорах української та російської делегації звучить серед іншого тема Донецької та Луганської областей. Як саме відбувається обговорення цього питання? Можливо, ви берете участь у підготовці до переговорів.
— Звичайно: і у підготовці до переговорів, і в частині коридорів, евакуації. Комунікація з керівництвом держави, з Офісом президента, Кабінетом міністрів відбувається на постійному злагодженому рівні.
— Чи комунікували ви з росіянами упродовж цих 37 днів? Чи намагалися вони з вами «домовитися»?
— Ще у перші дні (25 лютого, здається) писали, представлялися, називали свої посади, [пропонували] йти на співпрацю. Напрямок [руху] російського корабля тоді ще не був [відомим], а так відповідь була не менш лаконічною.
— Що вони вам запропонували?
— «Пропонуємо зберегти життя і здоров’я людей, піти на контакт, на взаємодію». Після того, як я їм сказав, що їм немає про що зі мною домовлятися, в смс-режимі було повідомлено: «Ще раз наполегливо просимо вас піти з нами на контакт. В іншому випадку ми не можемо гарантувати безпеку».
— Чого ви очікуєте в найближчі дні?
— Ми готуємося до жорсткого протистояння; готуємося не менш чітко і злагоджено захищатися, розвивати свій успіх.
Звичайно, розрахунок йде на допомогу західних партнерів, яку вони надають і, впевнений, будуть надавати в більших об'ємах для того, щоб ми були більш ефективні у своєму захисті і, сподіваюся, у контрнаступі.
