У Дагестані дуже сильні сеператистські тенденції і більшість росіян не визнає його територією РФ — політолог
Політолог, експерт із країн Центральної та Східної Європи, кандидат політичних наук Іван Преображенський в інтерв'ю Radio NV розповів, що в Дагестані, де нещодавно сталась низка перестрілок та підпал синагоги, дуже сильні сепаратистські настрої, а самі росіяни не вважають цей регіон територією РФ,
«Треба нагадати, що після заколоту [вже неживого очільника ПВК Вагнер] Євгена Пригожина [російський диктатор Володимир] Путін насамперед приїхав у Дагестан. Тому що, як кажуть, аналіз соцмереж показав його адміністрації, що Дагестан був практично повністю на боці Пригожина. Він був за те, щоб центральна влада впала, а вони б зайнялися самі собою, умовно кажучи», — розповів Преображенський в ефірі Radio NV.
Політолог зазначив, що, крім того, що в Дагестані «дуже сильні сеператистські тенденції», росіяни теж не вважають цей регіон частиною РФ.
«За соцопитуваннями, коли вони ще в Росії відносно нормально проводилися, більшість росіян не вважала Дагестан територією РФ. Тож це взаємне взаємовідношення дагестанців із рештою росіян і навпаки», — пояснив Преображенський.
Бійня в Дагестані
23 червня у столиці Дагестану Махачкалі та місті Дербент група озброєних чоловіків напала на поліцейських, церкву і синагогу.
За останніми даними МОЗ Дагестану, внаслідок кількох перестрілок були вбиті 20 людей. До цього повідомлялося про 15 убитих поліцейських, а також кількох цивільних, серед яких священник.
Також російська влада звітувала, що під час операції в Дагестані нібито було вбито шестеро нападників. Серед них, за даними ЗМІ, імовірно були сини глави Сергокалинського району Дагестану Магомеда Омарова. Сам Омаров затриманий.
Аналітики Інституту вивчення війни, коментуючи напад на православну церкву та дві синагоги в Дербенті та Махачкалі, заявили, що атаку, імовірно, здійснила північнокавказька гілка Ісламської держави (ІД) під назвою Вілаят Кавказ.
Деякі російські офіційні особи вже безпідставно стверджують, що Україна та НАТО нібито причетні і до атак 23 червня у Дагестані. В ISW наголошують, що чинний підхід Росії до боротьби з тероризмом, ймовірно, залишиться акцентованим на риторику про боротьбу проти України та Заходу, а не на виявлення та нейтралізацію справжніх загроз Ісламської держави в самій Росії.
Тим часом дедалі більш напружені стосунки Росії з мусульманською меншиною, особливо на Кавказі, ймовірно, продовжуватимуть забезпечувати Вілаят Казказ та інші екстремістські групи «цінними ресурсами для вербування», резюмує ISW.
