«Рух розпочався». Найманців ПВК Вагнера вербують для роботи на Донбасі — кореспондент Бі-бі-сі
Найманців, які працювали на приватну військову компанію Вагнера, вербують невідомі структури для роботи на Донбасі, заявив на радіо НВ кореспондент Російської служби BBC Ілля Барабанов.
«Що я знаю, оскільки я маю джерела в цій структурі, я пишу про неї останні п’ять років. Наприкінці минулого року одна людина, яка там працює, повернулася з чергового відрядження до Лівії. Сказав, що більше нікуди їхати не збирається, поки буде вдома. А потім, тиждень тому, каже мені несподівано: „Ні. Схоже, можливо, що щось почнеться на Донбасі“. Але він казав, що їх туди фрахтують навіть не ПВК Вагнера, а якась інша структура. Поки що не знаю, що це за структура, хто збирає людей і навіщо. Але якийсь рух у цьому середовищі розпочався, ми можемо про це говорити», — запевнив Барабанов.
Наразі, за словами журналіста, «вагнерівці» продовжують працювати в Малі, Центральній Африці, Лівії, а їхня основна база дислокації розташована в Сирійській Арабській Республіці. Барабанов додав, що працюють найманці вахтовим методом: укладуть контракт і відпрацьовують пів року там, куди їх відправлять.
«На якогось зовсім „лівого“ командира вони не можуть піти працювати, бо в цей момент по них прийде ФСБ Росії. У Росії досі ніхто не скасовував кримінальну статтю за найманство. <...> Ми розуміємо, що без згоди, без заступництва, без схвалення вищої російської влади подібного штибу мілітаризовані структури існувати не можуть. <...> Якщо зараз якась напруга відбувається, то я абсолютно не здивуюсь, що той актив, який зараз перебуває в Росії і не задіяний у якихось африканських або сирійських авантюрах, намагатимуться мобілізувати, бо мало що, а раптом нагодяться», — розповів Барабанов.
Журналіст також пояснив, чому Росія використовує найманців, а не кадрових військових.
«Зазвичай їх використовують для виконання різноманітних делікатних доручень, коли не хочеться „світити“ звичайну кадрову російську армію, а можна спрямовувати найманців. У Сирії вони часто виступали як штурмові батальйони. Наприклад, вони брали участь у штурмі Пальміри, а потім усі лаври та слава діставалися кадровій армії, яка після них заходила. <...> Одночасно це знімає частину головного болю з російського керівництва. У тій самій Сирії: американці розмолотять сотню найманців. Якби це сталося з кадровими військовими, то це велика проблема, конфлікт, і незрозуміло, як із такої ситуації виходити. А коли десь 70−80 найманців, то завжди можна сказати: „Ми взагалі не знаємо, хто це такі“. <...> Російська влада знімає із себе відповідальність, коли використовує цих найманців», — уважає Барабанов.
Наприкінці грудня 2021 року російське видання Медуза опублікувало розслідування про збір у Росії великої групи найманців із бойовим досвідом. Рекрутери нібито не називають конкретного завдання, але натякають, що готується новий проєкт на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
«Вагнерівці» в Україні
Влада Росії багато років заперечує існування приватної військової компанії Вагнера, відхрещується від неї і ймовірний засновник групи — російський ресторатор Євген Пригожин, наближений до президента РФ Володимира Путіна («кухар Путіна»). Водночас, ЗМІ з 2015 року писали про її діяльність, а Євросоюз у грудні 2021-го затвердив санкції проти ПВК. До списку санкцій потрапив, зокрема, Дмитро Уткін — його в ЄС називають командиром ПВК, який «відповідав за координацію та планування операцій із розміщення найманців… в Україні», а також відповідає за підрив суверенітету та територіальної цілісності України.
Російське видання The Bell у 2019 році з’ясувало, що найманці з цього угруповання «засвітилися» в Україні ще під час силової анексії Криму, а всерйоз випробувати сили ПВК вдалося вже під час подій на Донбасі.
За даними СБУ, «вагнерівці» були причетні до катастрофи транспортного Іл-76, який перевозив українських десантників до Луганського аеропорту 14 червня 2014 року. «Слідство має підстави говорити, що два члени угруповання Вагнер безпосередньо стріляли з ПЗРК по Іл-76. Службою було встановлено 1570 імен і настановних даних бойовиків ПВК Вагнера, зокрема тих, хто загинув на території України», — заявляв у 2017 році тодішній голова СБУ Василь Грицак.
29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання «вагнерівців». Попри клопотання України про їхню екстрадицію, Білорусь віддала найманців РФ. Тоді ж з’явилися деталі спецоперації українських спецслужб із затримання бойовиків російської ПВК Вагнера, хоча влада її проведення спростовувала. У грудні 2020 року розслідувачі Bellingcat заявили, що знайшли докази планування спецоперації, яку розробили ГУР Міноборони спільно з працівниками СБУ.
17 листопада було опубліковано розслідування Bellingcat і The Insider про українську спецоперацію з затримання бойовиків ПВК Вагнера. Зокрема, Bellingcat із посиланням на колишнього главу ГУР Міноборони Василя Бурбу передає, що голова ВП Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень.
Незабаром розслідувач Bellingcat Христо Грозєв заявив, що не знайшов підтвердження чуток про те, що Єрмак попередив Олександра Лукашенка про прибуття до Білорусі «вагнерівців».
