Серед тих, хто не планує залишати країну, — один із лідерів опозиції та колишній кандидат у президенти Микола Статкевич, активіст Європейської Білорусі Максим Вінярський, філософ Володимир Мацкевич та профспілковий активіст Геннадій Фединич.

Політики зазначили, що звільнення з подальшим примусовим видворенням є формою депортації, яка, згідно зі статтею 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, може вважатися злочином проти людства.

Хоча Білорусь не підписувала Римський статут, Литва, куди планувалося вивезення політв'язнів, є його учасником.

Один з колишніх політв'язнів розповів, що Статкевичу довелося ногою вибити двері автобуса, щоб вийти на білоруському боці кордону.

11 вересня Лукашенко вирішив помилувати 14 іноземців, яких тримали у в’язницях «за шпигунську діяльність, участь в екстремістській та терористичній діяльності та вчинення інших злочинних діянь на території країни».

Зазначається, що серед помилуваних шестеро громадян з Литви, один з Франції й один з Великої Британії, а також по двоє з Латвії, Польщі та Німеччини.

Президент Литви Гітанас Науседа своєю чергою повідомив, що до країни з Білорусі 11 вересня прибуло 52 політв'язні.

11 вересня до Білорусі прибув спецпредставник США з питань України та Білорусі Джон Коул. У пресслужбі диктатора Лукашенка заявляли, що американський спецпосланець має обговорити із самопроголошеним білоруським президентом питання обміну політв'язнями.

Також Коул заявив, що США знімають санкції з білоруської авіакомпанії Бєлавіа.

У серпні Rzeczpospolitа писало, що Лукашенко веде переговори з представниками США, на яких обговорюється питання звільнення політв'язнів в обмін на пом’якшення санкцій.