В історію партизанський напад на поїзд із в’язнями, яких везли у концтабір, увійшов під назвою Атака на двадцятий конвой. І це був перший та єдиний за всю Другу світову випадок, що завершився масовою втечею в’язнів. Організував напад 26-річний лікар Юра Ліфшиць, який народився й провів дитинство у Києві. Йому допомагали лише двоє друзів, проте нацисти подумали, що мають справу з великим партизанським загоном, а тому розгубилися.

Про Ліфшиця відомо, що його батько служив військовим лікарем у російській армії, а мама походила з заможної родини кишинівських євреїв та здобула освіту в Сорбонні. Певний час родина жила в Мюнхені, пізніше переїхала до Києва. А 1928 року батьки розлучились і мати вивезла 11-річного Юру та його старшого брата до Бельгії.

Майбутній герой був студентом медичного факультету Брюссельського університету, коли 28 травня 1940 року Бельгія капітулювала перед нацистською Німеччиною. Попри низку антиєврейських законів, зокрема заборону єврейським лікарям займатися медициною, він завершив навчання й до літа 1942 року працював у брюссельському госпіталі Сен-П'єр. Того ж року киянин доєднався до руху опору, розуміючи, що нацистська Німеччина переходить до «остаточного розв’язання єврейського питання».

Фото підпільної друкарні газети La Libre Belgique у Льєжі, 1944 рік / Фото: CegeSoma / archives de l’État