«Париж за 39 днів» провалився. На початку Першої світової німці не змогли взяти Францію, але захопили й утопили в крові нейтральну Бельгію
110 років тому опір Бельгії німецькій окупації обурив кайзера Вільгельма ІІ - свою злість загарбники вимістили на цивільних.
В очах багатьох європейців, а відтак і американців нечуваним варварством виглядало німецьке вторгнення в нейтральну Бельгію на початку Першої світової війни. В сейфі генштабу кайзера Вільгельма вже дев’ять років лежав план захоплення Парижа за 39 днів. От тільки для цього необхідно було обійти укріплене прикордоння французів, адже ті також готувалися взяти реванш за втрачені Ельзас і Лотарингію. І зробити це можна було, напавши на противника з Бельгії. Та її молодий король Альберт на такі пропозиції відповів: «Бельгія — нація, а не дорога».
За день до оголошення війни Парижу, 2 серпня 1914 року з Берліна до Брюсселю полетів ультиматум: пропустити війська Рейху до французького кордону. Альберт повторив давнішу відмову, і армія Рейху вдерлася в Бельгію. При тому, що з 1839 року Берлін був одним з гарантів непорушності кордонів сусідки.
Відсіч, яку спробували дати бельгійські полки, розлютила німецьке командування. План Париж за 39 днів зірвався: хоча нападники і пробили коридор до французького кордону, солдати Альберта билися за свою країну до кінця 1914 року.
Україні не дають перемогти. Стратегія США – це контрольована війна | Павло Клімкін
Свою злість загарбники вимістили на цивільних. У місті Дінан, яке боронилося тиждень, німецькі солдати стратили 674 мирних жителів разом із жінками і дітьми. Така ж доля спіткала ще кілька бельгійських сіл і містечок на шляху окупантів.
Президент Вільсон з перших днів війни запропонував усім сторонам своє посередництво у порозумінні. Але марно. Коли німці зруйнували університет у Лувені, спалили його бібліотеку з манускриптами XIV століття, кайзер послав до Вашингтону вражаючу телеграму. Барбара Такман переказує її зміст: «[Вільгельм ІІ] повідомляв, що „моє серце обливається кров’ю“ через страждання Бельгії, які стали „результатом злочинних та варварських дій бельгійців“. Їхній опір, як він пояснював, був „відкрито інспірований і ретельно організований“ бельгійським урядом, що й змушує його генералів вживати проти „кровожерного населення“ найсуворіших заходів».
Тими ж днями 93 німецьких інтелектуали склали маніфест «до всього цивілізованого світу», як було заявлено на його початку. Вони запевняли: «Неправда, що ми злочинно порушили нейтралітет Бельгії. […] Неправда, що наші війська з жорстокістю зруйнували Лувен». Та, як зауважила Такман: «Безмовна зола Лувенської бібліотеки волала голосніше».
Більше про мотиви США вступити у Велику війну читайте в друкованому номері NV № 6, який можна придбати тут.
