«Мене повинні вбити, тому що я курд?». Турецька військова операція в Сирії очима курдської діаспори
9 жовтня Туреччина почала військову операцію в Сирії під назвою Мирна весна. Вона спрямована переважно проти сирійських курдів, яких Анкара вважає терористами.
У той же день автономний уряд сирійських курдів оголосив триденну загальну мобілізацію. Через кілька днів, 12 жовтня, Анкара заявила про захоплення першого сирійського міста — Рас-ель-Айн, а 13 жовтня турецькі війська взяли під контроль прикордонний населений пункт Сулук.
Єдиною країною ЄС, яка підтримала операцію Туреччини в Сирії, стала Угорщина. В цілому, світове співтовариство виступило проти турецької військової операції.
Хоча вихід з сирійського регіону військ США, які вважають курдів своїми союзниками, дозволив Туреччині почати операцію Мирна весна, американський президент Дональд Трамп пригрозив, що знищить економіку країни, якщо Туреччина зробить що-небудь, що він, «при своїй великій і винятковій мудрості», вважатиме неприпустимою. Про «пекельні» санкції проти Туреччини також заявив сенатор США Ліндсі Грем.
Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер закликав Туреччину зупинити свою військову операцію в Сирії. Він також заявив, що Європейський союз не буде платити за турецький план.
А міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас засудив початок наступу турецьких військ в Сирії. Він заявив, що це загрожує подальшою дестабілізацією в регіоні й відродженням ІДІЛ.
Активісти і представники курдської діаспори у Великобританії, Греції, Лівані, Ізраїлі, Німеччині та інших країнах світу також протестують проти плану Туреччини. Осторонь від курдського кризи не залишилася й Україна.
Протести в Києві
У Києві акції протесту почалися зі зіткнень. 11 жовтня біля посольства Туреччини в Києві невідомі напали на демонстрантів, які вимагали припинення військової операції.
За словами учасників акції, кілька чоловіків вийшли з території турецького посольства і побили активістів, після чого повернулися в диппредставництво. В результаті нападу одна з активісток отримала тілесні ушкодження.
«Сьогодні під час мирної акції проти геноциду курдів у Рожаві біля турецького посольства в Києві на нас напали співробітники посольства, а потім сховалися за ворота, які охороняли представники української нацгвардії. Звісно ж поліція Києва, яку ми викликали на місце злочину, нашу справу зливає, бо державі насправді байдуже на її платників податків. Чому я посміхаюсь? Щоб ви не переживали за мене, бо я в порядку (але дуже обурена)», — написала пізніше постраждала в Facebook.
Зазначається, що співробітники Нацгвардії, які знаходилися на місці події, не намагалися зупинити нападників, коли ті поверталися в посольство. А у столичному управлінні Нацполіціі заявили, що учасники мітингу повинні були заздалегідь повідомити про свою акцію у «відповідні установи».
15 жовтня біля посольства відбулася ще одна акція протесту. Активісти тримали плакати, на яких було сказано про «мовчазну згоду світу» щодо вторгнення до Сирії. Протестувальники розгорнули великий банер з написом: «Ваші злочини не будуть забуті». Крім того, у посольства встановили два картонних макета танків. В результаті акція пройшла мирно — з посольства до мітингувальників ніхто не вийшов.
16 жовтня в Києві пройшов марш курдської діаспори. Колона з кількох десятків курдів попрямувала з плакатами до посольства США, де закликали американську владу вплинути на президента Туреччини Реджепа Ердогана, щоб той припинив військову агресію проти сирійських курдів. Проти турецького президента протестувальники виступили з жорсткою критикою, називаючи його терористом, вбивцею дітей і фашистом.
Протести в США
26-річна студентка Лава Антар скаржиться репортерам Reuters на неспокійний сон протягом цілого тижня. Вона часто прокидається вночі, щоб перевірити новини про те, як турецькі літаки і артилерія обстрілюють північно-східну Сирію — її батьківщину.
«Ми відчуваємо себе зрадженими, ми сердимося. Ми допомагали США. За це загинули 11 тисяч осіб. Тепер мене повинні вбити, тому що я курд?», — каже вона під час зустрічі з планування суботнього мітингу в Нью-Йорку, який засуджує удари Туреччини.
За оцінками Бюро переписів США, в Америці проживає близько 21 тисяч людей курдського походження. У таких містах, як Нью-Йорк, Вашингтон, Нешвілл і Даллас, вже плануються протести.
«Трамп раптово забув, що курди боролися пліч-о-пліч з американськими солдатами. Курди були єдиною наземною силою. Ми пожертвували тисячами життів», — зазначає 34-річний Табір Сінді, глава Ради курдської громади штату Теннессі в Нешвіллі і організатор мітингу. Він запланований на п’ятницю, 18 жовтня, біля федеральної будівлі суду в місті, де проживає одна з найбільших в США груп курдських іммігрантів.
Сінді сказав, що люди з курдської громади Нешвілла отримують новини з Сирії через соціальні мережі та ЗМІ, а також через особисті контакти і членів сім'ї.
«У нас багато прихильників Трампа в нашому суспільстві, але навіть вони приголомшені. Вони незадоволені цим рішенням», — сказав Сінді, додавши, що він також звинувачує Конгрес і інших союзників США в тому, що вони дозволили почати атаку.
«Де всі інші країни? Весь світ мовчить про це».
32-річна Сила Ібрагім, яка у віці чотирьох років переїхала до Сполучених Штатів з курдського регіону на півночі Іраку, нещодавно переїхала в Нешвілл. Перед цим вона шість років займалася гуманітарною роботою в Курдистані.
«Я не знаю, що сказати. Я відчуваю себе зрадженою, як і будь-який інший курд. Кожен курд має право відчувати себе зрадженим. Мені дійсно сумно», — говорить вона.
Курдські активісти в США заявили, що планують закликати до дій представників Конгресу.
«Я чую, як сенатори — республіканці й демократи — кажуть про санкції, але це не зупинить Ердогана. Президент Трамп повинен відправити війська назад на кордон, щоб Туреччина припинила бомбардування. Але я не думаю, що після того, що сталося, Трамп повернеться», — каже 24-річний Шіар Антар, чия двоюрідна сестра залишилася в місті на північному сході Сирії.
«Тому я думаю, що зараз єдина надія на Конгрес, який має спробувати впровадити заборонену для польотів зону».
Протести в Німеччині
У Німеччині знаходиться найбільша курдська діаспора у світі, пише DW. У суботу, 12 жовтня, десятки тисяч курдських демонстрантів влаштували акції протесту в німецьких містах проти турецької військової операції в Сирії.
У Кельні близько 10 тисяч осіб вимагали припинення турецького наступу, встановлення міжнародної безпольотної зони і припинення продажу зброї Туреччини. Підтримали протестувальників і в інших містах Німеччини — Гамбурзі, Берліні, Мюнхені та Цюріху.
«Разом, як один, курдський народ згуртований. Хай живе YPG (Загони народної самооборони курдів — ред.), Хай живе опір Рожави», — скандували учасники протесту, посилаючись на назву північно-східного курдського регіону Сирії, де відбуваються вторгнення Туреччини.
«Той же сценарій, який стався в Афріні, розгортатиметься в Рожаві», — сказав Чіклоу, сирійський курд з Афріна, який втік до Німеччини п’ять років тому.
Демонстрант Сипан, який прийшов зі своєю дружиною і двома маленькими дітьми, одягненими в партизанський одяг YPG, сказав, що його сім'я, яка залишилася в своєму рідному місті Камишли на північному сході Сирії, налякана турецькою операцією і можливою конфіскацією їхніх будинків. Бунтівники, підтримувані Туреччиною, — це ІГ та Аль-Каїда, вони тільки переодягаються, додав він.
Джан, інший протестувальник, який втік з Камишли в Німеччину п’ять років тому, розповів, що курди почуваються «зражденими» Сполученими Штатами після того, як президент Дональд Трамп підготував ґрунт для турецького нападу.
«Я втратив одного брата, який воював на боці YPG, а інший бореться зараз. Всі проти нас, і ми зробимо все необхідне, щоб захистити нашу землю», — заявив він.
