Сьогодні у Франції другий тур виборів: чи здобуде партія Ле Пен абсолютну більшість у парламенті
У неділю, 7 липня, у Франції відбудеться другий тур парламентських виборів, від якого залежить остаточний розподіл 577 місць у головному законодавчому органі країни — Національних зборах.
Ключове питання, за яким стежить сьогодні світ — чи вдасться ультраправій партії Національне об'єднання здобути абсолютну більшість в парламенті, а відтак претендувати на крісло прем'єра і значно ускладнити життя президенту Франції Еммануелю Макрону.
У першому турі дострокових виборів перемогла саме ця партія, яку представляють Марин Ле Пен, багаторічна лідерка французьких ультраправих, та Жордан Барделла, формальний голова політсили — 28-річна зірка партії і потенційний кандидат у прем'єри. Він уже заявив, що буде готовий очолити уряд лише в тому випадку, якщо за підсумками другого туру виборів партія здобуде парламентську більшість.
За офіційними даними, 30 червня Національне об'єднання набрало 33,1% голосів, покращивши свій результат порівняно з 2022 роком (18%) майже удвічі.
Друге місце посів блок лівих політсил Новий Народний фронт (28%), тоді яккоаліція центристів Еммануеля Макрона Разом зайняла лише третю сходинку (20%).
Утім, попри тріумф партії Ле Пен, перший тур виборів не приніс визначеності щодо того, як саме розподіляться 577 місць у парламенті Франції.
Справа в тому, що майбутніх депутатів обирають в одномандатних округах, де мандат вже після першого туру може отримати лише той кандидат, який набрав не просто понад 50% голосів, але й здобув підтримку не менше ніж 25% виборців, зареєстрованих в цьому окрузі.
Якщо жоден кандидат цього не досяг, то в окрузі проводять другий тур виборів: у нього проходять ті два кандидати, які отримали найкращі результати, або ж навіть три чи чотири кандидати — якщо кожен з них набрав понад 12,5% від загальної кількості зареєстрованих виборців у окрузі.
Цьогоріч таких «тристоронніх» виборів у другому турі пройде рекордна кількість: понад 300 округів мають обрати свого депутата з-поміж трьох кандидатів (у 2022 році таких округів було лише вісім).
Утім, у Франції давно існує практика, коли в такому випадку правоцентристські та лівоцентристські кандидати, які посіли треті місця, знімаються з виборів, аби не розпорошувати голоси виборців і не дати ультраправим виграти округ. Цього року ця тактика, що має назву «республіканський фронт», набула потужного розмаху. Як представники табору Еммануеля Макрона, так і французькі ліві закликали кандидатів зніматися з третіх місць, аби спільно протистояти правим.
Загалом з-поміж 311 округів, де мав би пройти «тристоронній» або навіть «чотиристоронній» другий тур виборів, знялося 224 кандидати — більшість з них саме для того, щоб зрештою завадити перемозі ультраправих, нагадує Le Monde. Як заявив чинний прем'єр-міністр Франції Габріель Атталь, «жоден голос не повинен дістатися Національному об'єднанню» у другому турі.
Голосування 7 липня має показати, чи спрацює така тактика і чи вдасться запобігти тому, щоб парламент Франції - однієї з найвпливовіших країн ЄС — опинився під контролем проросійських ультраправих сил. Для цього партії Ле Пен знадобилося б завоювати 289 місць у парламенті.
Однак кілька опитувань перед другим туром виборів показали, що Національне об'єднання, ймовірно, не зможе здолати поріг у 289 голосів, необхідний для отримання абсолютної більшості - хоча й здобуде в парламенті більше місць, ніж будь-яка інша партія.
Президент Франції Еммануель Макрон несподівано оголосив про розпуск парламенту Франції і призначення дострокових парламентських виборів 9 червня. Це сталося в той вечір, коли на виборах у Європарламент партія Макрона отримала вдвічі менше за праворадикальне Національне об'єднання. Тож французький президент вирішив провести в країні позачергові вибори. Тепер за підсумками виборів Макрон ризикує отримати парламентську більшість і прем'єра, який опонуватиме йому у найважливіших державних питаннях — від внутрішньої соціальної та міграційної політики до зовнішніх пріоритетів і питання підтримки України.
Якщо Національне об'єднання не отримає абсолютної більшості, лідер ультраправих Жордан Барделла пообіцяв відмовиться від премʼєрської посади. «Я не хочу бути помічником президента», — заявляє він. У такому разі уряд може очолити представник лівих. В обох випадках президент Макрон опиниться в ситуації коабітації - співіснування із премʼєром-представником опонуючої партії.
