«Шериф демократії». Як Україна стає регіональним лідером та демонструє ціннісний вибір і чим це допоможе в інтеграції у ЄС
Останні декілька років, а особливо після 24 лютого, Україна демонструє, що є головним захисником демократичного вибору всіх держав навколо Росії, розповів Радіо НВ Олег Саакян, політолог.
«Якщо використати цей потенціал, то це реалістично і насправді у нас є інструмент для того щоб його використати. Інша справа, що для цього потрібна злагоджена робота, для цього потрібно мислити глобально, а діяти при цьому доволі локально і інструментально. Тобто це інша якість поведінки політичної еліти. Якщо наші еліти потягнуть цю вагу, цю планку, то звісно вони увійдуть в підручники і будемо сподіватися, що знайдеться політична воля на це. Тому що фактично є зараз два образи, які Україна дійсно заявила і які вона може розвинути», — вважає Саакян.
Політолог конкретизує два основні сценарії регіонального лідерства України. Відповідно до першого, Україна стає лідером євроінтеграції та «автоматично» покращує цей процес у інших держав-кандидатів. А за другим — Україна стає локальним захисником ціннісного вибору, демократії як такої.
«Перший — це локомотив для євроінтеграції, регіональний локомотив. Якщо до цього Молдова задумувалася, а не перестрибнути би їм, не перечіпити би їм „свій вагончик“ до балканського потяга і до ЄС. То з моменту, як було створено „Асоційоване тріо“ і Україна почала відігравати більш активно роль лідера в цьому, а зрештою внаслідок російської агресії ці процеси інтенсифікувалися — ми бачимо як Молдова швиденько одразу підлаштувалася, щоб разом з Україною податися і „пролізти у шпаринку“ та вирівнятися фактично з балканськими країнами у статусі. І тут вже продемонстровано це лідерство, продемонстровано прецедент. Далі його потрібно розвивати».
«Другий — це роль такого собі регіонального лідера демократії, „шерифа на захисті демократії“ в протидії Росії в інших конфліктах на пострадянському просторі. Такий захисник демократичного порядку. Це продемонстровано було під час ціннісного вибору по позиції стосовно Грузії. Коли українська влада зайняла позицію з підтримки громадянського суспільства Грузії і євроінтеграційних мотивів та бажань грузинського суспільства й виступила фактично проти влади в Грузії. Так, це було зроблено максимально обережно, але всі розуміють про що це. Ставка на суспільство і на те, що в Грузії відбудеться перезавантаження влади і проросійська влада піде. До того це було зроблено по Білорусі, тяжко, зі скрипом. Ми не могли ніяк розібратися — ми прагматично діємо, чи ми ціннісно діємо? Як готове діяти наше суспільство? І стало зрозуміло, що фактично ситуація нас привела туди, де прагматизм поступається цінностям, тому що цінності в нашому випадку прямо пов’язані з безпекою, екзистенційною безпекою», — продовжив експерт.
Фактично, на думку аналітика, Україна власне вже створила прецеденти для реалізації цих сценаріїв.
«І от тепер для нас вже є два прецеденти, в яких Україна фактично [виступила] як ціннісний захисник, цей шериф захисник демократії на пострадянському просторі, або у країнах навколо Росії. І це також потрібно розвивати і цей статус також може бути одним з фундаментів нашого майбутнього регіонального лідерства й нашої ролі для багатьох країн навколо нас», — резюмував Олег Саакян.
Лідери 27 країн ЄС на саміті Європейської ради у четвер, 23 червня, підтримали надання статусу кандидата в члени ЄС Україні та Молдові.
У МЗС України наголосили, що Україна невідкладно розпочинає підготовку до інтеграції до європейських структур і членства в ЄС.
Раніше 23 червня Європарламент ухвалив резолюцію на підтримку надання Україні та Молдові статусу кандидатів на вступ до ЄС.
17 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні та Молдові статус кандидата в члени ЄС. Президент України Володимир Зеленський заявив, що рішення про надання Україні статусу кандидат наближає її перемогу у війні, розв’язаній Росією.
Володимир Зеленський підписав заявку на вступ України до ЄС 28 лютого.
