У Польщі затримали російського шпигуна. Він збирав розвіддані про порти та військові об'єкти країни
Працівники Агентства внутрішньої безпеки Польщі затримали білоруса, який, ймовірно, був причетний до діяльності російської шпигунської мережі. Суд заарештував його на три місяці.
Про це повідомляє PAP.
Міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Камінський заявив, що фігурант вже шістнадцята особа, підозрювана в участі в російській шпигунській мережі.
«Білорус Михайло Олександрович брав участь у розвідці військових об'єктів і портів. Він також проводив пропагандистську діяльність на користь Росії. Його взяли під варту», — написав Камінський у Twitter.
У Агентстві внутрішньої безпеки зазначили, що 39-річний білорус діяв у межах злочинного угруповання, що виконує завдання російських спецслужб.
За даними спецслужб, чоловік у 2008−2010 роках працював у Москві, а згодом переїхав до Санкт-Петербурга. У Росії він відбув шестирічний термін за гратами.
Він приїхав до Польщі у 2021 році та зв’язався з координатором шпигунської мережі.
Повідомляється, що за виконання завдань, спрямованих на підрив внутрішньої безпеки та інтересів Польщі, в тому числі розвідку критичної інфраструктури, включно з військовими об'єктами та морськими портами, а також пропагандистську діяльність, він отримував систематичну винагороду.
За даними слідства, білорус часто змінював засоби зв’язку та стирав сліди своєї злочинної діяльності, що ускладнювало його ідентифікацію.
Речник Національної прокуратури Польщі Лукаш Лапчинський повідомив, що після затримання чоловіка доставили до Люблінського відділу боротьби з організованою злочинністю та корупцією Національної прокуратури. Прокурор висунув йому звинувачення в участі в діяльності зовнішньої розвідки проти Польщі.
Йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Російські шпигуни у Європі — що відомо
Раніше Молдова прийняла рішення скоротити кількість дипломатів посольства РФ у Кишиневі. Це сталося після того, як Jurnal TV та The Insider опублікували розслідування, у якому заявили, що спецслужби РФ стежать за владою Молдови через антени на даху російського посольства. Зазначалося, що особливо часто рух на даху відбувається перед виборами президента, парламенту чи візитами до Молдови іноземних делегацій.
Після цього посла Росії в Кишиневі Олега Васнецова викликали до МЗС Молдови. Його попросили роз’яснити ситуацію.
Агенція FT з посиланням на високопоставленого працівника західної розвідки повідомляла, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну австрійська столиця Відень стала осередком шпигунства у Європі. У місті все ще перебуває понад 180 акредитованих російських дипломатів, третина з яких використовує дипломатичне прикриття для збору розвідданих.
На початку квітня Politico повідомляло, що російська служба зовнішньої розвідки та її військова розвідувальна служба активно намагаються відновити свої шпигунські мережі в Європі.
У березні кількох шпигунів РФ, які стежили за постачанням техніки Україні, затримали в Польщі. 13 квітня Норвегія оголосила персонами нон ґрата 15 працівників посольства Росії через підозру в шпигунстві під дипломатичним прикриттям.
Також повідомлялося, що Франція навесні 2022 року вислала понад 40 дипломатів РФ, підозрюваних у шпигунстві.
25 квітня міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрьом заявив про рішення вислати п’ятьох російських дипломатів.
Також про вислання російських дипломатів оголосили Данія, Італія, Німеччина, Австрія, Македонія, Латвія, Литва та Естонія.
