Чинний президент Мальдів Абдулла Ямін, який керував країною з 2013 року і відтоді набув слави авторитарного лідера, програв головне крісло країни своєму опоненту Ібрагіму Мохамеду Соліху. За рекордно високої явки Соліха підтримали 58,3% жителів Мальдів.

НВ розповідає про те, чому ця подія потрапила в стрічки світових ЗМІ та що відомо про нового президента острівного раю.

Що сталося

Загальні президентські вибори - досі незвичайне явище для Мальдів. Ця держава в Індійському океані отримала незалежність від Великої Британії та була проголошена республікою в 1965 році, проте перші демократичні вибори президента тут пройшли лише в 2008-му. До того протягом 30 років - шість термінів поспіль - Мальдівами одноосібно керував обраний у парламенті президент Момун Абдул Гаюм.

Його кровний брат по батькові Абдулла Ямін очолив країну в 2013 році, за результатами других в історії Мальдів прямих виборів голови держави. 23 вересня він намагався переобратися на другий термін, однак зазнав поразки.

Явка була дуже високою і склала рекордні для країни 89,2%. Роботу виборчих дільниць довелося продовжити на три години

Про це свідчать попередні дані підрахунку 97,5% голосів (остаточні підсумки голосування будуть оприлюднені до кінця тижня). Згідно з ними опонент Яміна, представник Мальдівської демократичної партії Ібрагім Мохамед Соліх, виграв кампанію, набравши 58,3% (134,6 тис. голосів виборців), у той час як за чинного президента проголосували 96,1 тис. осіб.

При цьому явка була дуже високою і склала рекордні для країни 89,2%, повідомляє агентство АР. Щоб всі бажаючі встигли проголосувати, роботу виборчих дільниць довелося продовжити на три години.

Після майже доби занепокоєння в лавах опозиції - щодо того, чи спробує Ямін утримати владу силою та скасувати підсумки голосування, - чинний президент визнав свою поразку.

"Громадяни Мальдів висловили свою думку. І я приймаю цей результат", - заявив наступного дня після виборів Абдулла Ямін.

Чим був відомий президент Ямін і чому його поразка стала несподіванкою

За п'ять років свого президентського терміну 59-річний президент Абдулла Ямін зумів дати поштовх економічному розвитку Мальдів, проте очистив політичний простір країни від конкурентів та вільнодумства.

Було введено кримінальну відповідальність за "наклеп", що міжнародні спостерігачі визнали тиском на свободу слова. Ключові політичні конкуренти Яміна опинилися за гратами або були змушені покинути Мальдіви. Серед них - перший демократично обраний президент країни Мохаммед Нашид, один з лідерів Мальдівської демократичної партії. У 2015 році його засудили до 13 років в'язниці за звинуваченням у тероризмі - за версією слідства, кілька років тому він видав незаконний указ про арешт судді.

Нашид залишив країну - зараз він перебуває в Шрі-Ланці - і втратив можливість брати участь у президентських виборах 2018 року, що планував зробити.

Крім того, в лютому 2018 року Абдулла Ямін оголосив на Мальдівах режим надзвичайного стану. Такою стала відповідь президента на рішення Верховного суду країни, який визнав політично мотивованою серію арештів у країні та постановив звільнити дев'ятьох в'язнів, засуджених несправедливо. Суд також постановив поновити в правах 12 опозиційних членів парламенту і визнав неконституційним процес у справі екс-президента Нашида, звинуваченого в тероризмі.

Мало хто взявся б прогнозувати крах Яміна з урахуванням його контролю над виборчою комісією, Верховним судом і державним телебаченням

Ямін відмовився виконувати рішення суду, призупинив дію конституції через введення режиму НС і віддав наказ про арешт кількох суддів Верховного суду. Був звільнений один з керівників поліції, який обіцяв виконати судове рішення, а також затримані кілька мальдівських опозиційних депутатів.

Мальдівського президента також неодноразово звинувачували в корупції. За даними декількох розслідувань, Ямін був прямо залучений у багатомільйонні схеми, які дозволяли девелоперам обходити публічні тендери і безпосередньо купувати або отримувати під забудову острови та лагуни Мальдівського архіпелагу. Свіже дослідження на цю тему оприлюднив за кілька днів до президентських виборів Проект з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP).

Президент голодуючій Венесуели пообідав в розкішному ресторані. Хто ще зі світових лідерів викритий в непомірних витратах

На цьому тлі західні спостерігачі з тривогою чекали президентських виборів на Мальдівах, побоюючись політичного тиску на їхній хід. ЄС не зміг надіслати спостерігачів до країни, зазначивши, що влада острівної держави не забезпечила базових умов для моніторингу. США погрожували введенням санкцій, якщо вибори не будуть вільними та справедливими.

"Мало хто взявся б прогнозувати крах Яміна [на президентських виборах] з урахуванням його контролю над виборчою комісією, Верховним судом і державним телебаченням", - пише британська The Guardian.

"Ніхто не думав, що Ямін так програє. У його руках була вся влада - йому підпорядковувалися суди, поліція, сили безпеки. Здавалося, він може втрутитися у вибори навіть в останній момент і переможе так чи інакше", - розповів агентству АР 39 - річний житель Мальдів Ахамед Файязал, власник IT-бізнесу.

Що відомо про переможця виборів

Несподіваний тріумфатор виборів - 54-річний Ібрагім Мохамед Соліх - обійме посаду президента 17 листопада 2018 року. Він став кандидатом у президенти від Мальдівської демократичної партії після того, як був засуджений і виїхав з країни лідер цієї політсили, екс-президент Нашид.

Соліх вже заявив про свою перемогу, назвавши підсумки виборів "моментом щастя, надії та історії".

"Для багатьох із нас це була важка подорож, яка часом приводила до тюремних камер або у вигнання. Це була подорож, що завершилася біля виборчих урн. Я зобов'язаний подякувати всім тим людям, які боролися заради цієї мети", - підкреслив Соліх у своїй промові.

Після оприлюднення попередніх результатів голосування його прихильники заполонили вулиці Мале, мальдівської столиці, "обіймаючи одне одного і розмахуючи прапорами Мальдів", повідомляє агентство АР.

Соліх був одним з авторів нової конституції країни, ратифікованої влітку 2008 року. На її основі в тому ж році в країні відбулися перші демократичні вибори президента

"Соліх проводив кампанію "від дверей до дверей", обіцяючи захищати права людини і верховенство закону - меседж, що знайшов відгук серед виборців, які спостерігали ознаки того, як Мальдіви зісковзують назад до авторитарної форми правління", - резюмує АР.

Соліх - один з найближчих друзів і соратників звинуваченого в тероризмі екс-президента Нашида, який залишив владу під тиском громадських протестів у 2012 році. Соліх стояв біля витоків Мальдівської демократичної партії, є її чинним лідером і керує парламентською групою цієї політсили з 2009 року. Крім того, з березня 2017 року він очолив об'єднану опозиційну коаліцію в парламенті Мальдів і фактично став її єдиним кандидатом у президенти.

Соліх є також одним з найбільш послідовних прихильників демократичних перетворень на Мальдівах. У 2003 році політик входив у число депутатів мальдівського Меджлісу, які намагалися створити першу незалежну партію в державі (тоді їм було відмовлено).

Він також був одним з авторів нової конституції країни, розробленої і затвердженої влітку 2008 року. Саме на її основі восени того ж року в країні відбулися перші демократичні вибори президента, переможцем яких став Нашид.