10 моментів епохи Трюдо. Як за десятиріччя при владі прем'єр Канади пройшов шлях від улюбленця світу до тягаря для власної партії
Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо 6 січня оголосив про свою відставку з посади лідера Ліберальної партії, яку він очолював з 2013 року. Це означає, що невдовзі Трюдо, який понад дев’ять років поспіль очолював уряди Канади, доведеться піти і з посади прем'єра.
За ці роки Джастіну Трюдо — впізнаваному, яскравому і екстравагантному лідеру однієї з країн G7 — довелося пройти шлях від приголомшливого успіху на парламентських виборах 2015 року, коли він вперше став прем'єром, до поступової втрати популярності і парламентської більшості. Це сталося як через глобальну проблему інфляції та зростання цін, що відчули і канадці, так і через низку особистих скандалів Трюдо та внутрішніх проблем Канади.
Наразі очолювана Трюдо Ліберальна партія має підтримку близько 22% канадців і більше ніж на 20% поступається Консервативній партії П'єра Пуальєвра — своєму головному опоненту. За таких умов на виборах, запланованих на жовтень 2025 року, партія Трюдо не мала б шансів зберегти владу і контроль над урядом.
Тож Джастін Трюдо вирішив поступитися посадою, аби дати лібералам кращий шанс у цьому протистоянні. «Я піду у відставку з посади голови партії і прем'єр-міністра після того, як партія обере нового голову», — сказав Трюдо 6 січня. «Ця країна заслуговує на справжній вибір на наступних виборах, і мені стало зрозуміло, що якщо мені доводиться займатися внутрішніми баталіями, я не можу стати найкращим варіантом на цих виборах», — пояснив свій крок Трюдо.
NV нагадує про 10 головних моментів та ролей у політичній біографії Джастіна Трюдо, що стали ключовими для його кар'єри.
Син свого батька
Джастін Трюдо прийшов у політику в 2008 році, коли був вперше обраний до парламенту Канади і увійшов до складу фракції Ліберальної партії, опозиційної на той момент. Це сталося рівно через 40 років після того, як до влади прийшов його батько П'єр Трюдо — прем'єр-міністр Канади у 1968−1984 роках (з невеликою перервою).
Трюдо-старший очолював Канаду майже 16 років, вписавши своє ім'я в її історію зокрема і завдяки тому, що «широко відкрив двері для іммігрантів», нагадує The Washington Post. «П'єра Трюдо часто порівнювали з Джоном Ф. Кеннеді, і він залишається одним із небагатьох канадських політиків, які здобули визнання в Америці», — додає WP.
Тож додаткова увага до Джастіна Трюдо була прикута від найперших його самостійних кроків у публічній площині — ще навіть до приходу в політику. Зокрема такий момент трапився у 2000-му році, коли 28-річний Трюдо виголосив щемливу та емоційну промову під час церемонії державного похорону свого батька (на фото нижче), яка мала значний резонанс у Канаді.
Коли ж Трюдо, колишній шкільний викладач та активний громадський діяч в галузі довкілля і прав юнацтва, почав прокладати власний шлях у політиці, його прізвище вже було відомим усій Канаді.
«Високий і підтягнутий, із зовнішністю кінозірки, Джастін Трюдо „транслював“ зіркову силу — хай поки і не політичну — свого батька», — нагадує WP.
Боєць на рингу і в політиці
31 березня 2012 року стався один з найяскравіших епізодів з-поміж тих, на яких Джастін Трюдо надалі збудував свій публічний імідж. Молодий політик несподівано виграв благодійний боксерський поєдинок проти канадського сенатора-консерватора Патріка Бразо. Трюдо вважали аутсайдером цього бою, організованого заради збору коштів на дослідження раку, тим більше що його суперник був резервістом військово-морських сил і мав чорний пояс у карате. Ставки були 3:1 не на користь майбутнього прем'єра Канади.
«Коли Трюдо, який практикував заняття боксом [як хобі], виграв двобій, політичний світ Канади звернув увагу на це […], — нагадує Politico. — Поєдинок став попередженням для майбутніх суперників: не недооцінюйте Трюдо».
Протягом довгих років опісля Трюдо не впускав нагоди скористатися нагадуванням про той бій та свою любов до боксу. У 2016 році, перебуваючи з візитом у США вже у статусі прем'єр-міністра Канади, Трюдо провів публічний аматорський спаринг (на фото вище).
А оголошуючи про свою відставку 6 січня 2025 року, політик нагадав: «Я не з тих, хто відступає, особливо коли бій такий важливий, як цей. Але мною завжди керувала моя любов до Канади, моє бажання служити канадцям і те, що в інтересах канадців — тож канадці заслуговують на справжній вибір на наступних виборах».
Нове обличчя канадських лібералів
Вже через рік після знакової перемоги на рингу, у квітні 2013-го, Трюдо був обраний лідером Ліберальної партії Канади, колись очолюваної його батьком, та пообіцяв об'єднати її під своїм керівництвом.
Ще через півтора року, на парламентських виборах у жовтні 2015-го, опозиційна на той момент політсила здобула переконливу перемогу на виборах і отримала можливість сформувати уряд більшості. Кількість парламентських місць лібералів у парламенті приголомшливо зросла з 36 до 184.
Ліберальну партію Трюдо очолював протягом 11 років — аж до моменту, коли став надто важким тягарем для її рейтингів та репутації.
Один із наймолодших прем'єрів в історії Канади
Після блискучої перемоги на виборах восени 2015-го року Джастін Трюдо став 23-м прем'єр-міністром Канади. Очоливши уряд у 43 роки, він також був другим наймолодшим прем'єром в історії країни (після Джо Кларка, який у 1979 році набув повноважень за день до свого 40-річчя).
У свій перший уряд Трюдо показово призначив однакову кількість жінок і чоловіків. Коли ж його запитали про причини такого рішення, прем'єр відповів: «Бо зараз 2015-й рік». Тож постійна підтримка найширшої рівності прав та можливостей — гендерних, етнічних та соціальних — стала однією з визначальних рис роботи Трюдо в ролі канадського прем'єра.
За підсумками виборів Трюдо тричі переобирався на посаду прем'єра, востаннє у 2021 році. Тоді він залишився при владі, однак втратив правлячу більшість у парламенті.
Неформальна зірка світової геополітики
Прийшовши до влади, Трюдо швидко підкорив не лише Канаду, але й світ іміджем сучасного, яскравого і антибюрократичного лідера.
Тим більш відчутним був контраст між новим канадським прем'єром і попереднім урядом консервативного очільника уряду Канади Стівена Гарпера, який мав репутацію політика-«командира», закритого та ворожого до ЗМІ, нагадує Politico.
«Сцени того, як Трюдо робить селфі, обіймає міністрів, цілує дружину та пригортає власних дітей, були скарбом для цифрових медіа», — написав канадський політичний оглядач Джон Айвісон у своїй книзі Trudeau: The Education of a Prime Minister.
Так, у 2016-му справжньою вірусною сенсацією стало бешкетне фото Трюдо кількарічної давнини, де він в оточені колег по партії грайливо та з фірмовою посмішкою виконує на столі надскладну стійку на руках — йога-позу маюрасана. Тоді канадська преса припускала, що навчити цьому його могла як дружина Софі, сертифікований інструктор йоги (подружжя розлучилося влітку 2023 після 18 років шлюбу) або батько, який також був шанувальником йоги.
Коли ж Трюдо як лідер однієї з країн G7 з’являвся на глобальних форумах і міжнародних самітах, то неодмінно привертав увагу своїм стилем одягу та політичним іміджем. Ідеально зшиті костюми він поєднував із яскравими шкарпетками, а часто жорсткі міжнародні переговори — із все тим же шармом неформальності.
При цьому Трюдо, як і на рингу, продовжував тримати удар навіть з найскладнішими політичними опонентами. У грудні 2019 року після тривалих і напружених переговорів уряду Трюдо вдалося підписати переглянуту угоду про вільну торгівлю зі Сполученими Штатами та Мексикою. Це сталося попри погрози Дональда Трампа, який спершу наполягав на виході США з цієї зони вільної торгівлі, але згодом передумав.
Успіх у своїх відносинах із Трампом Трюдо закріпив і в інший спосіб — журналісти помітили, що він є одним з небагатьох світових лідерів, якому вдається не поступатися республіканцеві під час його знаменитих хвацьких рукостискань (на відео нижче).
Удар «коронавірусних» протестів по кар'єрі
Одним із найважчих випробувань для Трюдо, яке суттєво позначилося на його популярності в Канаді, стала пандемія COVID-19. Канадський уряд відповів на цю проблему об'ємними мільярдними пакетами внутрішньої допомоги, зокрема для збільшення потужностей провінційних лікарень і лабораторних досліджень; а також для допомоги звільненим працівникам і закритим підприємствам.
Влітку 2021 року Трюдо оголосив, що в країні достатньо доз вакцини для потреб канадців, а восени того ж року його уряд посилив вимоги до обов’язково щеплення — зокрема для держслужбовців, навіть якщо вони працюють вдома, а також для водіїв вантажівок, які в'їжджають у країну зі США.
Ці вимоги спровокували масштабні протести т.зв. «конвоїв свободи» — масові страйки далекобійників, які тривали упродовж січня-лютого 2022 року, зокрема і в центрі Оттави. Уряд Канади був вимушений оголосити про надзвичайний стан та вперше з 1988 року вдався до застосування закону про надзвичайні ситуації, щоб зупинити протести. Пізніше публічне розслідування визнало дії Трюдо виправданими.
Скандал із далекого минулого
За місяць до парламентських виборів, що мали відбутися в жовтні 2019 року, Трюдо раптово опинився в центрі «расистського» скандалу. У розпал передвиборчої кампанії в Канаді американський журнал Time оприлюднив архівне фото Трюдо, де він сфотографований у жартівливому макіяжі, що імітує темну шкіру. Світлина була зроблена в 2001 році, ще до приходу Трюдо в політику, на вечірці на тему легенд Тисячі і однієї ночі у приватній школі, де він на той час викладав.
Невдовзі у пресі з’явилися ще два зображення, що підживили цей скандал: на одному з них «темношкірий» Трюдо старшого шкільного віку виконує Day-O", ямайську народну пісню, а на іншому відео розважається в подібному образі на неуточненому заході в 90-х роках.
Трюдо був вимушений перепросити за ці фото, заявивши, що мав би «знати краще», перш ніж використовувати такі образи в юності. Він також заявив, що дуже шкодує про подібний мейкап та що не може точно пригадати, як часто використовував його в минулому. Згодом політичні опоненти нерідко дошкуляли Трюдо звинуваченнями, дотичними до цього скандалу.
2019-й був загалом важким і повним на скандали для уряду Трюдо. У лютому того ж року канадська газета The Globe and Mail повідомила, що офіс Трюдо нібито чинив тиск на міністерку юстиції Джоді Вілсон-Рейболд, вимагаючи втрутитися у корупційну справу компанії SNC-Lavalin. Резонанс цієї ситуації призвів до відставки двох міністрів та головного радника Трюдо.
Трагедія рейсу Тегеран-Київ із канадськими пасажирами, збитого Іраном
Початок 2020-го року ознаменувався для Канади — як і для України — величезною трагедією. Під Тегераном системи ППО Корпусу вартових ісламської революції збили пасажирський Boeing 737 української авіакомпанії МАУ, який вилітав зі столиці Ірану в Київ.
Авіакатастрофа 8 січня 2020 року увійшла до п’ятдесяти найбільших у світі на той момент. Загинули усі, хто перебував на борту: 176 осіб, з яких 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Усі члени екіпажу та двоє пасажирів були громадянами України.
На борту також перебували 81 громадянин Ірану та 58 канадців — багато з них прямували до своїх родин в Канаду після зимових свят.
Розслідування цієї катастрофи і тиск уряду Канади на Іран стали одним із пріоритетів уряду Трюдо. «Родичі жертв рейсу PS752 заслуговують на справедливість, підзвітність та відповіді від Ісламської Республіки Іран. […] Ми не зупинимося, поки вони не отримають те, на що заслуговують», — заявив Трюдо в січні 2024 року, через чотири роки опісля трагедії.
Внутрішньополітичне протистояння і розкол в уряді
У 2023−2024 роках Трюдо, партія якого втратила більшість у парламенті, зіткнувся з постійною критикою через економічні труднощі, імміграційну політику та зростання цін.
Однак угода про підтримку з фракцією Нової демократичної партії Канади дозволила його уряду залишатися при владі. Ця угода розпалася у вересні 2024 року, поставивши кабінет Трюдо під ще більшу політичну загрозу.
Цього ж року Ліберальна партія Трюдо програла низку регіональних виборів і довиборів, що посилило внутрішньопартійні заклики до прем'єра звільнити місце іншим лідерам у перспективі парламентських виборів восени 2025 року. У жовтні 2024-го з відповідним листом і проханням піти у відставку до Трюдо звернулися близько 20 депутатів його політсили. Тоді він заявив, що не має наміру йти.
Новим ударом для канадського прем'єра стала несподівана відставка Христі Фріланд з посади міністра фінансів і віцепрем'єр-міністерки в уряді Трюдо в середині грудня 2024. Фріланд пояснила свій крок незгодою з фіскальною політикою Трюдо, зокрема його ініціативою про двомісячні податкові канікули, заявивши, що Канада «не може собі дозволити» таку політику заради спроби привернути голоси на виборах. Вона також наголосила на ризиках величезних мит на канадські товари, які може запровадити нова адміністрація Дональда Трампа.
Союзник України у війні з РФ
Оголошуючи про свою відставку з посади лідера Ліберальної партії 6 січня 2025 року, яка означає і майбутній відхід з посади прем'єра, Трюдо назвав серед головних досягнень свого уряду підтримку України.
«З 2015 року я боровся за цю країну, за вас, за зміцнення та зростання середнього класу. Ось чому ми згуртувалися, щоб підтримати один одного під час пандемії, щоб просувати примирення, захищати вільну торгівлю на цьому континенті, щоб потужно підтримати Україну та нашу демократію, щоб боротися зі зміною клімату та готувати нашу економіку до майбутнього», — заявив Трюдо.
Приїхавши в Київ вже у травні 2022 року, він був одним з перших іноземних лідерів, які відвідали Україну після повномасштабного вторгнення Росії. Після того Трюдо ще раз приїжджав у Київ у червні 2023 року — разом із віцепрем'єркою Христею Фріланд, яка має українське походження. Крім того, на всіх міжнародних майданчиках Трюдо приділяв час для зустрічей з президентом України Володимиром Зеленським та закликав світ до активнішої підтримки України.
Канада також надала Україні військову, економічну та гуманітарну допомоги на мільярди доларів, за що діаспоряни Конгресу українців Канади публічно подякували Трюдо після його оголошення про відставку.
