Перший великий теракт за шість років. Хто стоїть за вибухом у Стамбулі та які його наслідки для Туреччини — головне
Вибух у центральному туристичному районі Стамбула, який 13 листопада забрав життя шести людей і поранив понад 80, став першим великим терактом у Туреччині за останні шість років.
НВ зібрав головне, що важливо знати про подію, ймовірних виконавців і організаторів теракту та його наслідки для Туреччини.
Теракт у Стамбулі: що відомо про вибух, підозрюваних та версії
Близько 16:20 у неділю, 13 листопада, коли в центрі Стамбула було повно людей, на популярній серед туристів пішохідній вулиці Істікляль пролунав вибух. Теракт стався за кілька кварталів від площі Таксім — відомого майдану в європейській частині Стамбула, де розташовані низка фешенебельних готелів і численні магазини.
Камери спостереження зафіксували, що вибухівка, швидше за все, була в сумці, яка залишилася на лавці посеред багатолюдної вулиці Істікляль. Міністр юстиції Туреччини Бекір Боздаг припустив, що її могла залишити «жінка, яка просиділа там 45 хвилин» — вибух стався за кілька хвилин після того, як вона пішла. За словами міністра, пристрій або мав механізм відкладеної активації або ним керували дистанційно — правоохоронці розглядають обидві версії.
Відеокадри зафіксували яскравий спалах, гучний вибух, і щільну завісу диму, яка заволокла місце події, а також нажаханих людей, які кинулися врозтіч. Свідок подій Тарік Кеблауї розповів CNN, що вулиця була повна відвідувачів та покупців магазинів, а «дуже мирна неділя», за його словами, «дуже швидко перетворилася на картину, що нагадувала зону бойових дій».
Відомо як мінімум про шістьох загиблих внаслідок теракту, серед них — Юсуф Мейдан, співробітник Міністерства сім'ї та соціальних служб Туреччини, та його донька Екрін. Також загинули подружня пара та жінка з дочкою, усі громадяни Туреччини. Понад 80 людей отримали поранення. Повідомлялося, що близько півсотні постраждалих надвечір неділі вже відпустили з лікарень після надання необхідної допомоги. Залишаються госпіталізованими 31 особа. Громадян України серед загиблих чи постраждалих немає, повідомив речник МЗС України Олег Ніколенко.
Теракт стався незадовго до того, як президент Туреччини Реджеп Ердоган мав вилетіти на Балі для участі у саміті лідерів G20. Ердоган не став скасовувати подорож в Індонезію, проте на пресконференції у стамбульському аеропорту назвав атаку «віроломним нападом», пообіцявши покарати винних.
Пізніше стало відомо, що турецька поліція заарештувала ймовірну виконавицю теракту того ж вечора, 13 листопада. Про це заявив міністр внутрішніх справ Туреччини Сулейман Сойлу, описавши затриману як «людину, яка залишила бомбу, що спровокувала вибух на вулиці Істікляль». За словами Сойлу, перед цим під варту взяли «ще 21 людину». Віцепрезидент Туреччини Фуат Октай заявляв, що вибух, ймовірно, влаштувала жінка, яка активувала бомбу. Пізніше у мережі з’явилися кадри, на яких видно, що затриманою також є жінка.
У понеділок, 14 листопада, турецька поліція оприлюднила фото головної підозрюваної. Як повідомляють турецькі ЗМІ, її звуть Ахлам Альбашир, вона є громадянкою Сирії.
Турецький голова МВС озвучив головну версію теракту: офіційна Анкара вважає, що його організували курдські сепаратисти з Робочої партії Курдистану (PKK) та партії Демократичний союз (PYD). Туреччина вважає обидві сили терористичними організаціями. У повідомленнях турецьких ЗМІ про затримання Ахлам Альбашир цитується заява поліції, згідно з якою на перших допитах жінка нібито розповіла, що раніше пройшла навчання у курдських бойовиків і потрапила в Туреччини через місто Афрін на північному заході Сирії. Турецькі правоохоронці вважають, що наказ про скоєння теракту вона отримала у штаб-квартирі PKK/PYD у сирійському місті Кобані.
Новина про теракт у Стамбулі шокувала світ, Анкарі адресували сотні співчутливих слів від перших осіб усього світу. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив «найглибші співчуття» турецькому народу, додавши, що НАТО «солідарна з нашим союзником» Туреччиною. США «рішуче засудили акт насильства, що мав місце у Стамбулі».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що «глибоко засмучений» звісткою про теракт. «Біль дружнього турецького народу — це наш біль», — наголосив Зеленський.
Вибух у Стамбулі стався через сім років після серії терористичних актів у Парижі 13 листопада 2015 року. Тоді майже одночасно було скоєно кілька атак: вибухи біля стадіону Стад де Франс, розстріл відвідувачів кількох ресторанів, а також бійня у концертному залі Батаклан, де близько 100 людей було захоплено у заручники. Жертвами теракту стали 130 людей, понад 350 було поранено. Відповідальність за напади тоді взяло на себе угруповання Ісламська держава, назвавши їх «11 вересня по-французьки».
У річницю тих подій президент Франції Еммануель Макрон висловив співчуття Туреччині, заявивши, що «в цей символічний для нашої нації день […] ми поділяємо ваш біль. Ми підтримуємо вас у боротьбі з тероризмом».
Значення та наслідки теракту в Туреччині: аналіз світових ЗМІ
The Guradian нагадує, що кілька років тому, у 2015—2017 роках, Туреччина постраждала від серії смертоносних вибухів, провину за які поклали на Ісламську державу (ІД) та курдські угруповання, оголошені турецькою владою поза законом.
Серед найбільших таких терактів — атака смертника на тій же вулиці Істікляль 19 березня 2016 року, внаслідок якої п’ятеро людей загинули та 36 отримали поранення. Пізніше турецька поліція заявила, що терорист був пов’язаний із ІД. У січні того ж року терорист-смертник убив 13 людей у жвавому районі Султанахмет. У червні 2016-го нападники, озброєні автоматами та поясами з вибухівкою, атакували вхід у стамбульський аеропорт імені Ататюрка, вбивши 45 людей та поранивши понад 230.
Коментуючи The Guardian новий теракт у Стамбулі, Сонер Чагаптай, аналітик із Вашингтонського інституту близькосхідної політики, зазначив: навіть без достовірних відомостей про те, хто стоїть за вибухом на вулиці Істікляль 13 листопада, «той факт, що це перший теракт за шість років, вже навіює жахливі спогади про період 2015−2016 років, коли сотні людей загинули по всій Туреччині».
Чагаптай також окреслив ширші наслідки теракту у світлі майбутніх і складних для Ердогана виборів президента Туреччини, запланованих на червень 2023 року. «Я думаю, що в результаті [теракту в Стамбулі] ми можемо побачити ухил електорату вправо [зокрема на підтримку Ердогана]. Я думаю, що подібний тренд може зберегтися [на цих виборах] знову: зміцнити свої позиції зможе будь-хто, хто представить себе в образі кандидата, який бореться за безпеку та виступає проти тероризму».
Вибух у Стамбулі вже став для Туреччини приводом нагадати західному світові про позицію Ердогана, через яку Анкара не хотіла бачити в НАТО Фінляндію та Швецію. Туреччина наполягала на екстрадиції з цих країн членів Робочої партії Курдистану та припинення політики надання їм притулку. «Очевидною є нещирість наших так званих союзників, які здаються дружніми нам, які або ховають терористів у своїй країні, або підгодовують терористів на окупованих ними територіях і надсилають їм гроші з власних сенатів», — сказав після теракту в Стамбулі міністр внутрішніх справ Сулейман Сойлу. Він також пообіцяв, що Туреччина «найближчим часом дасть відповідь тим, хто завдав нам цього болю».
The Washington Post також нагадує, що за останнє десятиліття Туреччина стала «частим об'єктом нападів з боку бойовиків Ісламської держави або курдських угруповань», а Робоча партія Курдистану «довгий час веде повстанський рух проти влади Туреччини». У самій Туреччині угруповання РПК десятиліттями вело збройну боротьбу, домагаючись розширення політичних прав курдів та створення курдської автономії у складі турецької держави.
Світові оглядачі також звертають увагу на те, що теракт у Стамбулі вкотре виявив авторитарну силу влади Ердогана.
Турецький держорган нагляду за ЗМІ (Вища рада з питань радіо та телебачення, RTÜK), ввів тимчасову заборону на репортажі про вибух: мовникам заборонили показувати момент вибуху або перших хвилин відразу після нього — щоб уникнути «страху, паніки й метушні в суспільстві, які можуть служити цілям терористичних організацій». Організація NetBlocks, яка моніторить вільне використання інтернет-ресурсів, заявила про свідчення того, що після теракту турецька влада обмежувала доступ до платформ соціальних мереж, включаючи Twitter, Instagram, YouTube та Facebook. Організація розкритикувала такий крок, заявивши: «Доступ до інформації життєво важливий під час надзвичайних ситуацій. Дослідження показують, що обмеження у соціальних мережах збільшують поширення дезінформації після інцидентів та атак, пов’язаних з безпекою», — сказав засновник NetBlocks Альп Токер.
Лише нещодавно парламент Туреччини ухвалив радикальний новий закон, який забороняє «дезінформацію» і згідно з яким користувачі соціальних мереж або журналісти, які обвинувачуються в його порушенні, можуть бути засуджені до ув’язнення на строк до трьох років. Відповідно, глава RTÜK Ебубекір Шахін застеріг громадян Туреччини від поширення «дезінформації»про атаку в Стамбулі. «Будь ласка, не покладайтеся на інформацію з незрозумілих джерел. Давайте отримувати інформацію з надійних джерел. Давайте не поширюватимемо неправдиву інформацію через незнання», — закликав він.
