Сучасна Вірменія - одна з небагатьох держав світу, де чисельність населення поступається розміром діаспорі. У самій Вірменії живуть 2,9 млн людей, тоді як кількість вірмен за кордоном досягає 7 млн. З них близько 2,5 млн становить громада в Росії, ще не менше 500 тис. живуть у США і стільки ж у Франції.

Значна частина іноземних інвестицій надходить до Вірменії якраз від представників діаспори

Зірки шоу-бізнесу Кім Кардашьян, Шер і Діта фон Тіз, успішні бізнесмени Едуардо Ернекян, Рубен Варданян і Ваче Манукян - всі вони домоглися успіху за межами батьківщини, але не забули про своє коріння.

Значна частина іноземних інвестицій надходить до Вірменії якраз від представників діаспори, констатує Олександр Іскандарян, політолог, директор Інституту Кавказу. Мільйони доларів вони витрачають на благодійні проекти в культурній та освітній сферах, на розвиток інфраструктури і охорону здоров'я.

"У вірмен за кордоном є політичні партії, лобі, спільноти бізнесменів, жіночі та спортивні організації, школи і коледжі", - говорить про організованість вірмен в еміграції Іскандарян.

Мільйони для батьківщини

"Вірменія - це мережева компанія: ми працюємо по всьому світу, а тут тільки головний офіс", - часто жартують вірмени. І за межами "головного офісу" кавказці не втрачають національної ідентичності, перетворюючись на інвесторів, меценатів та лобістів своєї країни. Одні вкладають гроші, інші домагаються важливих для Вірменії зовнішньополітичних рішень.

Так, після 1992 року Вірменія стала найбільшим одержувачем американської фінансової допомоги в розрахунку на душу населення і за наступні 13 років отримала від США понад $1,6 млрд донорських коштів. Вважається, що цьому сприяло впливове вірменське лобі. Сьогодні його інтереси активно представляє Стівен Кандарян, президент міжнародної страхової компанії MetLife.

Найбільшим меценатом кавказької країни став ще один американець - мільярдер та син вірменських емігрантів Кірк Керкорян. Засновник гральної імперії в Лас-Вегасі, бізнесмен жертвував солідні суми на відновлення Вірменії після землетрусу 1988 року. За наступні 25 років, до своєї смерті в 2015 році, він виділив сотні мільйонів доларів на будівництво доріг і шкіл, реставрацію вірменських музеїв і театрів.

Не байдужа доля країни і молодому поколінню етнічних вірмен. У 2010 році на батьківщину батька вперше прибув 27-річний Алексіс Оганян, співзасновник популярного в США соціально-новинного сайту Reddit з 36 млн користувачів. Тут він, випускник Університету Вірджинії, кілька місяців працював волонтером, навчаючи юних співвітчизників створення стартапів. А в червні 2018-го підприємець знову приїхав до Єревану, щоб зустрітися з прем'єр-міністром Ніколом Пашиняном.

"Кожен з нас, хто досяг успіху, - це перемога над геноцидом: вони не змогли нас знищити, - вважає Оганян. - Ми процвітаємо по всьому світу - цим я дуже пишаюся".

Найбільша за своєю чисельністю громада вірмен в Росії не проявляє такої політичної активності, як американська, проте її внесок в економіку Вірменії складно переоцінити. Щороку трудові мігранти з РФ перераховують на батьківщину суму, еквівалентну 12-14% вірменського ВВП.

Історія еміграції

Довгий час у вірмен не було власної держави - так з'явилося прагнення об'єднуватися через різні соціальні інститути: церкву, торговельні союзи, професійні гільдії, а пізніше - освітні організації та медіа, розповідає Вікен Четерян, етнічний вірменин, викладач історії та міжнародних відносин в Університеті Женеви і в женевському Вебстерському університеті.

Історичний досвід вірменської діаспори унікальний, його можна порівняти хіба що з єврейським

Мобілізує вірмен і травматичний досвід геноциду початку ХХ століття. А в 1970-1980-х роках на Захід хлинула хвиля вірмен з країн Близького Сходу - Сирії, Лівану, Ірану.

Потім зростанню діаспори сприяли економічні мігранти: після проголошення незалежності в 1991 році державу назавжди залишили понад 1 млн громадян. Теперь щороку один з дев'яти жителів південнокавказької країни відправляється жити і працювати за кордон, підраховують вірменські демографи. Однак, змінивши прописку, вони не забувають про батьківщину.

"Історичний досвід вірменської діаспори унікальний, його можна порівняти хіба що з єврейським", - підкреслює Четерян.

Національні зарубіжні спільноти завжди уважно стежать за тим, що відбувається в країні. Так, навесні 2018 року сотні вірмен вийшли на вулиці міст в США, Канаді та Франції, щоб висловити підтримку протестуючим в Єревані. Багато з них пересилали гроші на організацію мітингів, а засновник і вокаліст відомої американської рок-групи System of a Down Серж Танкян спеціально прилетів до Єревану, щоб виступити перед співвітчизниками.

Повернути або виховати?

Однак кілька внутрішніх проблем Вірменії - серед них монополізований ринок і корупція - перекривають шлях інвестиціям. У підсумку значна частина заможних вірмен в еміграції вважають за краще допомагати батьківщині благодійними внесками, а не відкривати локальний бізнес.

Вірмени на батьківщині і за кордоном очікують від уряду Пашиняна ефективної боротьби з корупцією і монополіями, а також посилення потоку репатріантів

У рейтингу Індекс сприйняття корупції міжнародної організації Transparency International Вірменія посідає 107-ю з 180 позицій, розділяючи її з Ефіопією і В'єтнамом.

Втім, з перемогою революції навесні 2018 року ентузіазм жителів країни поширився і на діаспору. Тепер вірмени на батьківщині і за кордоном очікують від уряду революційного лідера Пашиняна ефективної боротьби з корупцією і монополіями, а також посилення потоку репатріантів.

Про перспективу масштабної репатріації заявив і сам Пашинян. За перші місяці на посаді прем'єр-міністра він провів зустрічі з вірменськими громадами в Росії, Франції і США, де закликав їх учасників організовувати у Вірменії підприємства і створювати робочі місця.

Втім, експерти стримано оцінюють перспективи посилення економічної участі вірменської діаспори в житті країни з приходом нової влади.

"Щоб вкласти гроші в таку країну, як Вірменія, потрібна мотивація", - підкреслює Іскандарян, вважаючи країну невеликим ринком, обтяженим Карабаським конфліктом і без серйозних запасів мінеральних ресурсів, що відчутно знижує її привабливість для інвесторів. Тим часом ключовим ресурсом для розвитку держави фахівці називають нове покоління активних громадян.

"Поява нового покоління вірмен, урбанізованих, освічених і зайнятих у продуктивній економіці - цифрових технологіях, інжинірингу, - це джерело надії", - упевнений Четерян.

Читайте повну версію е того матеріалу в свіжому номері журналу Новое Время - №38 від 18 жовтня 2018 року.