Про це він повідомив Суспільному.

Папроцькі каже, що наразі справа перебуває на етапі розгляду питання, чи може Польща екстрадувати громадянина України до Німеччини за європейським ордером на арешт.

Зараз призначено два засідання щодо запобіжного заходу. На одному з них суд ухвалив рішення про 40-денний арешт, однак захист вже подав скаргу.

«Мій клієнт не визнає провини. Ми вважаємо, що немає жодних доказів того, що він вчинив злочин на шкоду Німеччині», — сказав Папроцькі.

Адвокат підкреслив, що відповідно до матеріалів німецької прокуратури йдеться про обвинувачення у «конституційному саботажі», тобто знищенні російського майна, що належить Газпрому.

Захист вважає, що в умовах повномасштабної війни громадянин України не може нести кримінальну відповідальність у ЄС за дії, спрямовані проти майна російської державної компанії.

Папроцькі каже, що Журавльов понад три роки мешкає у Польщі, має бізнес, а його родина інтегрована в країні. Тому, за словами адвоката, він не становить ризику для слідства і може брати участь у процесі на свободі.

Захист пропонує альтернативні заходи — застава, заборона виїзду за межі країни та щоденна явка до поліції.

За словами Папроцького, польський суд у своєму рішенні керувався нормами законодавства, пов’язаними з європейським ордером на арешт. Втім, він не врахував ширший контекст справи.

Дату засідання, на якому суд розглядатиме можливість екстрадиції Журавльова до Німеччини, поки не визначили.

Вибухи на Північних потоках — що відомо

У ніч проти 26 вересня 2022 року три з чотирьох ниток газопроводів Північний потік-1 і Північний потік-2 було зруйновано вибухами на дні Балтійського моря в нейтральних водах. Обидва газопроводи в цей час не працювали, але були заповнені технічним газом.

Польща та Україна звинуватили у вибухах Росію, кремлівський режим зі свого боку звинуватив «англосаксів» і заперечував свою причетність.

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що Україна не має жодного стосунку до підриву газопроводів.

«Я президент і віддаю відповідні розпорядження. Нічого подібного Україна не робила. Я б ніколи так не діяв», — сказав президент Володимир Зеленський у червні 2023 року.

У лютому 2024 року данські правоохоронці закрили розслідування вибухів на газопроводах Північний потік-1 і Північний потік-2 через відсутність підстав для порушення кримінальної справи. Аналогічне рішення ухвалила і Швеція.

27 серпня 2025 року Die Zeit, ARD і Süddeutsche Zeitung опублікували розслідування, в якому зазначалось, що в Німеччині встановили особи всіх підозрюваних у підриві Північних потоків. Шістьом громадянам України видали ордери на арешт.

Як сказано в публікації, ордери на арешт мають отримати чотири водолази, фахівець з вибухівки, капітан судна і керівник групи диверсантів. За даними розслідування, загалом в операції брали участь сім людей.

30 вересня стало відомо, що у Польщі затримали українця Володимира Журавльова, якого Німеччина підозрює у причетності до вибуху на газопроводі Північний потік. Чоловік був у розшуку на підставі європейського ордера на арешт, виданого німецьким судом.

6 жовтня Варшавський суд продовжив на 40 днів арешт українцю. Перед будівлею суду зібралися протестувальники, які вимагали не екстрадувати чоловіка до Німеччини.

Юридична фірма, яка захищає чоловіка в суді, також збирала підписи на його підтримку. Представники захисту Журавльова говорили, що клопотатимуть про застосування заходів, не пов’язаних з утриманням під вартою, зокрема, застави.

7 жовтня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що екстрадиція Журавльова, затриманого на запит Німеччини у справі вибухів на газопроводах Північний потік, не відповідає національним інтересам Польщі. Проти екстрадиції виступив й очільник Бюро нацбезпеки Польщі Славомір Ценкевич.

8 жовтня посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що Київ не втручається у справу Журавльова.