За інформацією видання, йдеться про приблизно 100-метровий вантажний корабель, який у період появи безпілотників перебував в акваторії Балтійського моря поблизу Кіля.

Дані про маршрут і поведінку судна, а також технічні та локаційні параметри, дають змогу припустити, що дрони могли бути керовані з цього корабля, зазначають у службах безпеки.

Крім того, його технічні характеристики дають змогу запускати та приймати навіть більші шпигунські дрони, зокрема з жорстким крилом понад чотири метри, схожих на літаки. Саме такі дрони, за даними слідства, були помічені над Шлезвіг-Гольштейном і пролітали над стратегічно важливими об'єктами разом із меншими дронами.

Підозрілий корабель плавав під прапором однієї з карибських країн і перебував відносно близько до німецьких берегів, але поза територіальними водами, на відстані кількох десятків кілометрів, зазначається в результаті розслідування.

Експерти вважають, що дистанційне керування дронами з такої відстані цілком можливе, зокрема за допомогою супутникового зв’язку. Після проходження Кільської бухти судно попрямувало на схід і за кілька днів зайшло в один із портів Росії.

Слідчі припускають, що воно може належати до так званого російського тіньового флоту. За даними джерел видання, екіпаж підозрілої вантажівки здебільшого складався з громадян Росії, а власник судна зареєстрований у країні Балтії.

25 вересня в Німеччині помітили підозрілі дрони, які облітали важливі об'єкти Кіля, зокрема електростанцію, лікарню і парламент землі. Міністерство внутрішніх справ розслідує інциденти як можливе шпигунство, аналогічні польоти зафіксували і над військовими об'єктами в інших регіонах.

28 вересня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія використовує танкери для запуску та управління дронами проти європейських країн. Він закликав закрити для російських суден Балтійське та інші моря й посилити санкції, щоб обмежити торгівлю енергоресурсами та інфраструктуру російського танкерного флоту.