Московський синдром. Чому столиця РФ не може зупинити навалу БПЛА, як ця кампанія атак стає новою фазою війни і що вона дає Україні
У ніч на 10 серпня в московських аеропортах Внуково і Домодєдово було затримано десятки рейсів — через чергову атаку БПЛА, що намагалися досягти Москви. За останні тижні таких нальотів ударних дронів на російську столицю було більше десятка.
NV нагадує про найбільш резонансні з них та наводить думки військових експертів і аналітиків про те, чому російська ППО не здатна захистити власну столицю і чим важливі для України навіть символічні удари по Москві.
БПЛА майже щодоби атакують Москву: що відбувається і чому це нова фаза війни
«Такі атаки зараз приносять війну в столицю Росії майже щодня», — пише 10 серпня New York Times, називаючи нальоти ударних дронів на Москву «новою фазою війни». Відтоді, як навіть Вашингтон у травні був приголомшений ударом БПЛА по Кремлю, на початку літа спостерігалося «відносне затишшя» у спробах повітряних атак усередині Росії. Надалі ж постійні атаки безпілотників по Москві, хоча й менш зухвалі, «підкреслили розширення меж досяжності [з боку] України».
Відповідно до підрахунків NYT в іншому матеріалі, за останні три тижні — з урахуванням нової атаки в ніч на 10 серпня — російські чиновники щонайменше 13 разів були вимушені заявляти про «перехоплення» повітряних атак на Москву. Загалом же з травня Міністерство оборони Росії повідомило про щонайменше 30 атак безпілотників на території РФ (включно з останньою атакою в районі Москви 10 серпня). «Хоча атаки завдали мінімальної шкоди, особливо в порівнянні з тими руйнуваннями, які сили Москви спричинили в Україні, вони підкреслили, куди може дотягнутися Україна», — наголошує NYT. З посиланням на власний аналіз атак у Росії та інтерв'ю з експертами і офіційними особами видання констатує, що Україна «намагається нарощувати парк власних безпілотників і прагне атакувати частіше».
Ось перелік найпомітніших нальотів БПЛА в районі Москви протягом останніх тижнів від початку липня:
- 10 серпня — мер Москви Сергій Собянін заявив, що ППО нібито збила два ударних БПЛА, які летіли в бік російської столиці. Відповідно до його слів, один збили в Калузькій області, інший — у районі ЦКАД, федеральної автомобільної дороги в Московській області. В аеропортах Внуково і Домодєдово запроваджували обмеження на польоти, було затримано десятки рейсів. Повідомлялося про вибухи біля Домодєдово. Цього ж дня, як стверджує Міноборони РФ, ще 11 ударних дронів атакували окупований Росією Крим.
- 9 серпня — Міноборони РФ заявило про збиття двох БПЛА над Московською областю. Собянін заявив, що один БПЛА «збили» в районі Домодєдово, інший — у районі Мінського шосе. Цього ж дня в Москві стався потужний вибух на оптико-механічному заводі у Сергієвому Посаді Московської області РФ. Російські джерела не підтвердили дані про атаку БПЛА та не приписували Україні відповідальність за цей інцидент. Натомість у російському провоєнному інфопросторі звучали твердження про те, що до вибуху нібито призвело порушення техніки безпеки. На заводі могли виготовляти військову оптику, розробляти новий бомбардувальник, там також міг бути склад боєприпасів.
- 6 серпня — Міноборони РФ заявило про спробу БПЛА атакувати об'єкти в Підмосков'ї, зокрема було заявлено про збиття безпілотника в Подільському районі Московської області. Собянін повідомив, що апарат намагався «прорватися» в Москву.
- 1 серпня — друга атака дронів по хмарочосу Москва-сіті, який було вперше атаковано за два дні до цього. В одній з веж на рівні 21-го поверху БПЛА пошкодив 150 кв. м скління, в цю ж вежу було і попереднє влучання. У Міноборони РФ намагалися довести, що польоту безпілотника нібито зашкодили засоби радіоелектронної боротьби, після чого він «втративши керування, зазнав катастрофи на території комплексу нежитлових будівель Москва-Сіті». Того ж дня ще два БПЛА збили над територією Одинцовського та Нарофомінського районів Московської області, як заявило військове керівництво РФ.
- 30 липня — перша атака БПЛА по двох вежах Москва-Сіті, де розміщуються офіси Міністерства цифрового розвитку РФ, Мінекономрозвитку та Мінпромторгу. Найпомітніше влучання сталося на рівні 10-го поверху однієї з веж, у Міноборони РФ визнали атаку двох БПЛА по комплексу Москва-Сіті - хоча й заявили, що безпілотникам перешкоджали засоби РЕБ. Ще один ударний дрон тієї ж ночі нібито збили в Одінцовському районі Московської області. Через нічну атаку закривали аеропорт Внуково.
- 28 липня — російські військові повідомили про знищення безпілотника, який намагався атакувати об'єкти у Московській області.
- 24 липня — внаслідок атаки дронів у Москві було вибито скло і частково пошкоджено покрівлю будівель недалеко від будівлі Міноборони РФ. За даними Bellingcat пошкоджена безпілотником будівля на Комсомольському проспекті в столиці РФ розташована навпроти центрального офісу кібервійськ ГРУ. Ще один БПЛА впав на проспекті Лихачова у Данилівському районі Москви. Увечері біля приватного будинку в селищі Первомайське під Москвою впав ще один БПЛА.
- 4 липня — в Новій Москві та Московській області РФ прогриміли вибухи. Російський режим заявив про атаку п’яти дронів, стверджуючи, що їх збили. Повідомлялося про вибухи в районі сіл Валуєво, Акіньшино і Кривошеїно в Новій Москві. Один із безпілотників впав на дах адміністративної будівлі 45-ї бригади Повітряно-десантних військ РФ.
«Працюємо далі»: що каже про удари українська розвідка
10 серпня представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов, коментуючи нові атаки у Москві та області, заявив, що РФ зіткнулася з наслідками свого повномасштабного вторгнення в Україну.
«Відбуваються наслідки російського повномасштабного вторгнення в Україну. Демонстрація на весь світ, що „друга армія світу“, звичайно, ніяка не друга і вона навіть не може дати раду із захистом власної столиці на болотах. Кара Божа відбувається. Працюємо далі», — сказав Юсов, відзначивши, що подібних інцидентів стає все більше і більше. «І кількісно, і якісно, і географія розширюється. Це означає, що режим Путіна контролює ситуацію на Росії все менше і менше. Замість того, щоб захищати власну країну і власне небо, вони займаються геноцидною війною проти іншої незалежної держави», — додав він.
Юсов заявив, що тепер перед так званими російськими елітами стоїть питання, чи не краще повернути ППО на територію власної держави.
Ще на початку серпня Юсов окремо пояснював, що атаки на Москву є успішними зокрема і через дефіцит ППО у Росії. «Можливо, вони дотримуються концепції двічі пораненого Кутузова, який колись сказав, що для того, щоб врятувати Росію, треба спалити Москву. Можливо, частина їхнього воєнно-політичного керівництва саме цим керується, коли розосереджує свої сили та засоби, зокрема ППО та радіоелектронної боротьби — не для того, щоб захищати власну територію, тим паче столицю, а для того, щоб, наприклад, концентрувати їх на тимчасово окупованих українських територіях», — заявив представник ГУР України.
Москва не є недосяжною: західні та українські аналітики про головні наслідки і деталі атак
New York Times поцікавилася в експертів, чому ударним дронам вдається досягати Москви і навіть її центру попри всі спроби російської влади захистити столицю. «Невеликий безпілотник, який летить близько до землі і летить швидко, дуже важко перехопити, якщо ви вдаєтеся до антидронових заходів — і це однаково вірно як для Москви, так і для Вашингтона, — сказав виданню Сет Джонс, старший віцепрезидент вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень. — Відверто кажучи, це досить складні виклики, аби захиститися від них, для будь-якої держави». Тож хоча і Росія, і Україна володіють значними можливостями протиповітряної оборони, обидві країни «насилу відбивають атаки малих безпілотників», констатує NYT. Видання також нагадує, що протягом багатьох років Вашингтон дійсно витрачав значні ресурси на дослідження того, як краще захищатися від ризиків, які несуть малі ударні БПЛА. Особливу загрозу вони становлять, якщо запускаються вночі або методом «роїння» з різних напрямків.
Тож атаки по Москві порушують питання щодо прогалин у системах ППО, створених для захисту російської столиці, вважає Семюел Бендетт, радник незалежної дослідницької організації C.N.A., що базується у Вірджинії. За його словами, більшість систем ППО в усьому світі були розроблені для націлювання на літаки, гелікоптери чи ракети — великі цілі, які легко ідентифікувати. «Більшість засобів ППО не були розроблені, щоб намагатися перехопити малі БПЛА», — додає експерт, вказуючи на слабку ланку, завдяки якій ударні дрони дошкуляють Москві.
Окрему увагу NYT приділяє тому значенню, яке мають для України дедалі частіші спроби вдарити по Москві. «Ці атаки свідчать про те, що на тлі контрнаступального марафону України, покликаного звільнити окуповані землі, набирають обертів намагання „заштовхнути“ війну Росії вглиб її власної території», — підкреслює видання, нагадуючи про слова Володимира Зеленського, що є перенесення війни в РФ є «неминучим, природним і абсолютно справедливим процесом».
Видання також звертає увагу на час посилення атак БПЛА на Москву. Нові удари безпілотників по російській столиці і загадковий вибух на оптико-механічному заводі під Москвою відбулися в той момент, коли Росія розв’язала нову хвилю атак на Україну, підкреслює NYT. Зокрема після зриву Москвою угоди, яка дозволяла Києву транспортувати зерно по всьому світу, РФ атакувала не лише чорноморські порти, але й портову інфраструктуру на Дунаї. Крім того, за останні дні й тижні РФ атакувала Київ хвилями безпілотників, які пошкодили адміністративні та житлові будинки, а також вдарила по Покровську підступним подвійним ударом з інтервалом у 37 хвилин, убивши дев’ятьох людей і поранивши ще понад 80. А ввечері 9 серпня РФ завдала нового смертельного удару по Запоріжжю. Тепер навіть деякі російські «воєнкори» визнають, що напади на Москву могли бути покликані спричинити психологічний вплив на російську громадськість, якій досі вдавалося здебільшого уникати повсякденних реалії війни. «Ці атаки, безумовно, є психологічним тиском, — погоджується аналітик Семюел Бендетт. — Але питання в тому, наскільки значним є ефект, якщо російське суспільство змирилося з цією війною».
Атакуючи Москву, Україна переслідує щонайменше дві цілі, заявив в коментарі телеканалу ETV Райнер Сакс, колишній глава зовнішньої розвідки Естонії. По-перше, у такий спосіб Київ дійсно намагається донести до росіян реальність війни та змусити їх змінити своє ставлення до неї - при цьому уникаючи масштабних жертв серед російського населення. «Зараз це більше психологічні атаки, щоб підтвердити російському населенню, що вони [українці] здатні атакувати військові об'єкти з високою цінністю у Москві», — відзначив Сакс в ефірі Ringvaade suvel на ETV.
По-друге, на його думку, Київ також прагне змусити Росію сконцентрувати ще більше своїх засобів ППО для захисту Москви. «Оскільки Росія вже півтора року з великими складнощами воює в Україні, чимало сил ППО було перекинуто на фронт і втрачено там, тому цих засобів ППО просто стало не вистачати. Україна, атакуючи окремі цілі в Москві, безумовно, змушує Росію сконцентрувати більше своїх засобів ППО для оборони столиці, і це створює нові слабкі місця [на фронті], якими можна буде скористатися», — пояснив Сакс.
Російська столиця є невипадковою ціллю ударів БПЛА ще з однієї вагомої причини, наголосив експерт Defence Express Іван Киричевський в ефірі Radio NV. «Москва і Московська область — це такий суцільний ареал, куди, грубо кажучи, недопалок не кинь, там завжди знайдеться джерело для „бавовни“. Тому що у самій Москві багато підприємств військово-промислового комплексу розташовано», — нагадує Киричевський.
Важливим є і те, що атаки БПЛА тепер стають регулярними і постійними, підкреслив військовий оглядач Денис Попович. «Я колись казав про те, що росіяни відчують на собі дію безпілотників типу шахед, а ці атаки для росіян стануть постійними. От зараз ми приходимо до таких часів, коли атаки безпілотників на Росію стають постійними. Вони масштабуються. Відтак вони починають розуміти, що війна потроху починає переходити вже на їхню територію», — відзначив Попович в ефірі Radio NV.
Коментуючи запитання про те, звідки стартують безпілотники, що вражають Москву, військовий експерт Михайло Жирохов припустив їхній запуск неподалік самої російської столиці: «Це припущення має сенс з деяких точок зору. Принаймні, ті залишки [БПЛА], які показують росіяни час від часу, — це легкі безпілотники, які мають обмежену дальність польоту. Тому це або класна робота [очільника ГУР Кирила] Буданова і його команди, або це й справді щось таке на рівні російських провокацій».
Які саме системи озброєння використовуються під час атак на Москву і які саме будівлі щоразу є головною ціллю, встановити важко, оскільки ані російська, ані українська сторони не надають додаткової інформації про подробиці інцидентів, писав ще кілька днів тому CNN в узагальнюючому матеріалі про атаки дронів у столиці Росії. Схоже, найчастіше використовуються безпілотні літальні апарати, розраховані на політ в один бік, які «несуть досить маленьку боєголовку», сказав у коментарі CNN Дуглас Баррі, старший науковий співробітник відділу військової аерокосмічної діяльності Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS). Він додає, що такі БПЛА використовуються у невеликій кількості, «тому якщо говорити про прямий військовий вплив — він, м’яко кажучи, обмежений», відзначає Баррі. Однак, наголошує він, ті види систем, які ймовірно використовує Україна, «порівняно прості, але для своїх цілей вони ефективні».
Американський телеканал також підкреслює суттєві відмінності між нальотами БПЛА на Москву (які залишаються обмеженими за своїм масштабом, майже не призводять до жертв і не спрямовані проти житлових будинків) та тими терористичними ударами, яких Москва вже півтора роки без розбору завдає по українських містах і населених пунктах.
«Незалежно від того, чи дійсно вони [ударні дрони, спрямовані на Москву] досягають намічених цілей, ці цілі, схоже, дійсно є будівлями, які пов’язані з відповідальністю за війну в Україні, — наголосив у розмові з CNN Кейр Джайлз, експерт з російських досліджень в Chatham House і автор книг про вторгнення РФ та її зовнішню політику. — У цьому сенсі це зовсім інший підхід порівняно з невибірковими терористичними атаками з боку Росії».
Джайлз також підтверджує: питання про те, як саме Україна здійснює атаки, залишається відкритим. Однак ці удари по Москві «продемонстрували недієздатність російської оборони», констатує він.
Важливим є і те, що нальоти на Москву не дають жодних підстав для підозр у використанні західної зброї, пише CNN. «Це системи, які [Україна] може виробляти сама», — пояснив телеканалу авіаексперт Дуглас Баррі. За його словами, фундаментальна мета подібних атак БПЛА — «показати, що Москва не є недосяжною».
Після майже 18 місяців дезорганізації та розбрату, які спричинило вторгнення в Україну у самій Росії, Москві все важче заперечувати реальність того, що військові плани Кремля руйнуються. «А влада Путіна досі здавалася найбільш вразливою в моменти, коли наслідки війни вражають Росію — наприклад, під час минулорічної хаотичної військової мобілізації та під час червневого повстання ПВК Вагнера. У цьому контексті легко зрозуміти, чому регулярні нагадування про конфлікт всередині Росії служать стратегічним інтересам України», — резюмує CNN.
«Україна визначила, що громадська думка в Росії та ставлення до війни є однією з ключових сфер, на які вони мають спрямувати зусилля, щоб покласти край війні, — наголошує аналітик Кейр Джайлз. — Доки Росія може вдавати, що війна — це щось, що відбувається деінде, ніщо не послабить цю народну підтримку».
