Таку статистику опублікувало 3 жовтня російське видання Важные истории з посиланням на повідомлення ЗМІ, публікації родичів строковиків у соцмережах і реєстр спадкових справ.

«Майже половина з них загинула протягом перших семи днів після початку операції ЗСУ 6 серпня 2024 року. Однак строковики продовжували зазнавати втрат і впродовж вересня 2024-го — цього місяця загинуло щонайменше 20 осіб», — пише видання.

За інформацією Важных историй, середній вік загиблих строковиків у цій групі — близько 20 років.

«Загинули призовники з 34 російських регіонів, зокрема по п’ять — з Краснодарського і Красноярського країв, чотири — з Алтайського краю, по троє — з Ямало-Ненецького автономного округу, Комі, Бурятії і Дагестану», — пише видання.

Якщо судити з повідомлень родичів у соцмережах, у перший же день, 6 серпня 2024 року, в Новоіванівці (Курська область) загинули п’ять солдатів-строковиків — артилеристів із гаубичного взводу 30-ї бригади (в/ч 62048). Ще четверо з цього ж підрозділу досі вважаються зниклими безвісти.

За інформацією Важных историй, щонайменше по вісім строковиків загинули 7 і 10 серпня, більшість із них служили в 488-му полку (в/ч 12721 у місті Клинці, Брянська область).

«Двоє з 473-го Окружного навчального центру (в/ч 31612 в Єлані Свердловської області) перебували на позиціях у Свердліковому безпосередньо на кордоні з Україною — вони загинули на другий день операції ЗСУ», — пише видання.

За даними Важных историй, ще понад 60 строковиків можуть вважатися зниклими безвісти під час операції українських військ у Курській області. При цьому майже два десятки росіян з армії РФ, з якими не було зв’язку в перші дні наступу ЗСУ, пізніше, як показує їхня активність у соцмережах, зуміли уникнути знищення.

Як писала Російська служба ВВС, до початку української операції в Курській області під час війни, яку Кремль розв’язав проти України, загинули 159 строковиків з армії РФ. Таким чином, з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну кількість загиблих російських строковиків сягнула 219, повідомили у Важных историях

Водночас у квітні 2025 року український проєкт Хочу жити опублікував список із 217 імен загиблих російських солдатів-строковиків — причому до нього ввійшли не тільки бойові втрати (18 осіб втратили життя внаслідок суїциду або від рук товаришів по службі).

Українські військові розпочали Курську операцію 6 серпня 2024 року. Протягом пів року ЗСУ утримували місто Суджа, розташоване біля кордону України з Росією, а також контролювали значні території Суджанського, Коренівського та Глушківського районів.

Навесні 2025 року російські війська змогли відновити контроль над містом Суджа, а також над Суджанським і Коренівським районами. Пізніше вони окупували частину Сумського району, захопивши кілька сіл на кордоні. Однак влітку того ж року ЗСУ вдалося відкинути російські підрозділи і повернути частину захоплених територій.

Інфографіка: NV

30 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росії не вдається реалізувати задум наступу на Сумщину.

Глава української держави також зазначив, що Сили оборони продовжують активні дії в рамках Курської операції.

27 липня Центр стратегічних комунікацій Збройних сил України повідомив, що підрозділи Сил оборони України, які входять до складу угруповання військ «Курськ», звільнили від російських окупантів село Кіндратівка в Сумській області.

7 серпня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що українська армія контролює на території РФ у Курській області близько 50 кв. км, сковуючи завдяки цьому значні російські сили.

Пізніше в Силах спеціальних операцій (ССО) ЗСУ повідомили, що в ніч на 18 вересня завдали удару по логістичному хабу 810-ї окремої бригади морської піхоти РФ, розташованому в Курській області.

Унаслідок удару було уражено ворожу базу зберігання матеріальних засобів, склади з боєприпасами, а також місце прихованого розміщення озброєння та військової техніки бригади, повідомили українські офіцери.