З 2022 року росіяни використовували версії цієї антени лише з чотирма елементами, тоді як зараз — із 16. Як пояснюють аналітики, для таких ракет супутникова навігація є допоміжним інструментом. Основну роль у наведенні відіграє система, яка орієнтується за рельєфом місцевості — TERCOM. Вона допомагає точніше визначити координати, які використовує інерційна навігація ракети.

При цьому з усіх російських крилатих ракет саме Іскандер демонструвала вищу точність.

Як зазначає Defense Express, нова версія антени Комета-М із більшою кількістю елементів краще захищена від систем радіоелектронної боротьби. За словами аналітиків, ця антена працює як цифрова решітка, яка дозволяє «відфільтровувати» сигнали, що створюють перешкоди. Щоб ефективно завадити її роботі, потрібно стільки ж джерел перешкод, скільки має елементів сама антена.

Як повідомляє видання, антени Комета-М із 16 елементами зазвичай встановлювали лише на ті ракети, які орієнтуються виключно за супутниковою навігацією. Використання таких антен у ракетах Іскандер-К може свідчити, що Росія все більше покладається на супутникові системи для наведення.

Також зазначається, що такі CRPA-антени доволі дорогі — їхня вартість може сягати десятків тисяч доларів. Попри це, Росія встановлює їх майже на всі свої далекобійні ракети.

Як зазначає видання, Росія почала використовувати не лише власні антени Комета-М, а й китайські багатокомпонентні CRPA-антени для покращення навігації своєї зброї. Такі пристрої, зокрема, встановлюють і на безпілотники, включаючи шахеди.

Інфографіка: NV

Аналітики припускають, що це може свідчити про новий етап у технологічному протистоянні між засобами радіоелектронної боротьби та навігаційними системами озброєння.