«Очевидно, що лібералізм, ліберальна демократія, яка в певний момент теж в західному світі почала казати, що, наприклад, тема ідентичності - це не її тема, що ми виступаємо проти якихось національних ідентичностей, ми виступаємо за якийсь космополітизм і так далі. Очевидно, що це була помилка, тому що тема ідентичності - це теж тема демократії, тема лібералізму і так далі, тому що кожна людина має право на свою локальну, національну ідентичність», — заявив Єрмоленко в ефірі Radio NV.

Він зазначив, що західні ліберали не розуміли поєднання лібералізму та націоналізму в Україні, а «завжди тут бачили фашистів», бо теми національної ідентичності дуже довго залишалися табуйованими для них, і це триває досі.

Філософ також пояснив, що помилковість відкидання національної теми, пов’язана з тим, що «у нас ніколи немає чистих ідеологій, ніколи немає чистого лібералізму», а завжди є суміші ідеологій.

Він нагадав, що націоналізм виник на початку ХІХ століття «як певний синонім демократії».

«Це те, що я називаю республіканським націоналізмом або демократичним націоналізмом. Де є думка проста, що ми є індивідами, але ми є частинами спільноти», — сказав філософ.

У липні 2024 року голова інституту соціології Євген Головаха в інтерв'ю Radio NV розповів, що кількість українців, які називали себе націоналістами, зросла з 2% у 2012 році до 18% у 2024 році, а кількість тих, хто називав себе націонал-демократами зросла за той самий період з 7% до 26%. Водночас кількість українців, які називали себе комуністами та соціалістами скоротилась з 20% у 2012 році до 2% у 2024 році, а кількість українців, які називали себе лібералами, зросла з 1% у 2012 році до 10% у 2024 році.