Що будуть робити, якщо відразу два райони Києва залишаться без тепла. Репортаж з навчань на міській ТЕЦ
Три дні поспіль на різних столичних об'єктах відпрацьовували алгоритми поведінки в разі надзвичайних ситуацій: підтоплення, введення воєнного стану, прорив газової труби. Репортер НВ Саша Горчинська спостерігала за навчаннями на Дарницькій ТЕЦ. Спочатку вона дуже хотіла потрапити на навчання в разі введення воєнного стану, але керівництво вишу, в якому ці навчання мали відбуватися, було проти присутності журналістів.
На рябій стіні будівлі з коричневої цегли жовто-червоні літери РОКІВ підкреслені нехитрою хвилею. Очевидно, що над ними має бути якась цифра, яка повідомляє про пам'ятну дату або ювілей, але її там немає.
Ми на території Дарницької теплоелектроцентралі, також відомої як Дарницька ТЕЦ або ТЕЦ №4. Вона розташована на лівому березі Києва, недалеко від метро Чернігівська, і постачає тепло оддразу в два столичні райони - Дніпровський і Дарницький, загалом, опалюючи приблизно 10% всього Києва.
Ми чекаємо у внутрішньому дворі, роздивляючись на подив гарний цегляний ансамбль і високі труби, які димлять. Поруч чекає сигналу спецтехніка оперативно-рятувальна машина, газова служба та жовтий автобус. Сьогодні тут проводять навчання - відпрацювання дій у разі надзвичайної ситуації на станції.
- Можете піднятися нагору, там якраз засідає штаб, - каже чоловік, який зустрів нас на прохідній - черговий. Нас супроводжують всередину будівлі: піднімаємося сходами і потрапляємо в невеликий коридор. На стінах - плакати про техніку безпеки та роз'яснення, як користуватися вогнегасниками. На одних з дверей табличка: "Штаб навчань".
Там, у невеликому кабінеті з блакитними стінами в патьоках, зібралися і керівники самої ТЕЦ, і представники ТОВ Єврореконструкція - підприємства, якому з 2012 року належить станція, і працівники Держслужби з надзвичайних ситуацій. Вони доповідають один одному, як будуть діяти в разі надзвичайної ситуації: яким чином сповістять населення, чи буде зупинятися робота станції і до яких наслідків це може призвести.
- За легендою, на ТЕЦ сталася аварія - прорив газового трубопроводу, внаслідок чого зупиняється вся станція. Зараз у нас тут задіяно 12 одиниць техніки та понад 80 людей особового складу, - пояснює в.о. начальника управління цивільної оборони Головного управління ДСНС у Києві Олег Стоволос.
Коли штаб нарешті закінчує нараду, ми виходимо надвір і прямуємо до ймовірного місця "аварії". Поки йдемо територією, звертаю увагу на архітектуру: головні будівлі ТЕЦ побудовані з однакової коричневої цегли, тип будівель характерний для цього району - схожі споруди є і в районі ДВРЗ неподалік, і недалеко від станції метро Дарниця. Проект ТЕЦ розробили ще в середині 1930-х, але побудували в дві черги: першу запустили в роботу в 1954 році, другу - в 1965-му. На фасадних стінах досі красуються білі квадрати із зображенням радянської зірки всередині.
- Так, всі, хто спостерігає, - сюди, а там буде проїжджати техніка, - тутешні співробітники командують, куди нам краще стати, щоб ми нікому не заважали.
Посеред газону, покритого снігом, - імпровізований Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації: стілець і столик, накритий клейонкою у великі ромашки. На ньому представники штабу розгортають схему району, в якому проводять навчання. Місце пожежі позначено червоним квадратом. Поруч - одноповерхова цегляна будівля з приклеєним на неї аркушем А4: "Медпункт". З темного вікна визирає жіноче обличчя.
Навпроти коліном стирчить товста жовта газова труба, обгороджена сіткою - саме її, за легендою, і прорвало. Першими приїжджають пожежні: вони повинні загасити займання, щоб на цьому місці після них змогли працювати інші служби.
- Читайте також: Робота - вогонь. Репортаж з київської пожежної частини
Двоє пожежників надягають спецкостюми, на вигляд схожі на скафандри з фольги: такі використовують в особливо складних випадках, вони витримують вищі температури, а захист на голові дає змогу пожежникам дихати. Розгортають шланги, запускають воду і починають гасіння.
- Нормально, всі молодці - коментує один із спостерігачів. На його рукаві - роздрукована на аркуші А4 імпровізована табличка: "Керівник цивільної оборони".
Слідом за ними приїжджає служба Київгаз - вони теж у захисних спецкостюмах, їхнє завдання - закрити місце пробою в трубі. Наступними приїжджають аварійно-рятувальна служба, карета швидкої, яка повинна вивезти потенційно потерпілих, хіміко-радіологічна лабораторія - на випадок, якщо стався викид шкідливих речовин, також автомобіль спецзв'язку й освітлення.
Безпосередньо тут, на вулиці, рятувальники розгортають інший імпровізований штаб: ставлять розкладний столик, розкладають журнали, в яких ведуть звітність і відмічаються рятувальники, дістають рації, щоб зв'язуватися з керівництвом, слухати вказівки і доповідати обстановку.
- Прибули рятувальники для гасіння загоряння, також - київська служба порятунку для надання допомоги, і Київгаз, який зараз демонструватиме накладання бандажа - гумової накладки - на місце прориву, - коментує те, що відбувається, один з рятувальників. Потім додає, що якби така аварія сталася в реальності, довелося б відключити від тепла гіпермаркет Ашан неподалік.
Однак серйозно постраждалих, за легендою, сьогодні немає, тому обмежуються тільки ліквідацією загоряння й запаювання діри на тій самій жовтій трубі. На відпрацювання всіх дій потрібна приблизно година часу.
- Якби таке трапилося насправді, ліквідація аварії могла б зайняти до двох діб. Весь цей час два райони Києва - Дарницький і Дніпровський - могли б залишатися без тепла, - розповідає Стоволос.
Водночас, головний інженер ТОВ Єврореконструкція Василь Клоченко впевнений: зовсім не обов'язково відключати два райони, якщо таке колись станеться в реальності. Цілком можна обмежитися лише зниженням рівня подачі газу в житлові квартири. Але деякі підприємства все-таки можуть відключити зовсім:
- Торговий центр Ашан [розташований за два квартали від ТЕЦ поруч з ТРЦ Проспект] споживає найбільше газу в околиці, його могли б відключити в разі виконання зварювальних робіт під час ліквідації аварії, - пояснює Клоченко.
Навчання такого типу проходили в Києві три дні поспіль. За цей час на різних об'єктах відпрацювали різні ситуації. На пивзаводі Оболонь, наприклад, тренували дії в разі викиду аміаку, в Київському інституті водного транспорту - в разі підтоплення, на декількох об'єктах - на випадок введення воєнного стану.