«Імітація змін». Кого Зеленський звільняє попри ефективність, а кого залишає, а не мав би — інтерв'ю з Рейтеровичем
Політолог Ігор Рейтерович в інтерв'ю Radio NV — про кадрові зміни в Офісі президента, уряді та інших держорганах, які виглядають як «імітація змін».
— У відставку подали: дві віцепрем'єрки, Ірина Верещук і Ольга Стефанішина; міністри: юстиції - Денис Малюська, природних ресурсів, екології - Руслан Стрілець; голова Фонду держмайна Віталій Коваль. І заяву написав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Хтось із них, я так розумію, йде на підвищення, хтось — в небуття, хтось, можливо, переходить у режим очікування якихось нових посад. Президент Володимир Зеленський у зверненні сказав, що настав час посилювати державні інституції, бо треба їх налаштувати так, аби Україна досягла тих результатів, які нам потрібні. Скажіть, будь ласка, які результати переслідує президент, роблячи такі перестановки в уряді? Думаю, не треба вводити в оману нашу аудиторію: рішення про це ухвалює саме президент, а не прем'єр чи Верховна Рада (ВР), як мало би бути.
— ВР тільки за це голосуватиме, але вже по списку, як кажуть. Яку мету переслідує президент — мені тут складно щось коментувати. Є офіційна позиція, президент сказав про необхідність посилення співпраці між органами державної влади та місцевого самоврядування. Щоправда, яким чином це можуть зробити новопризначені люди, яким треба буде час, аби просто увійти у стан справ, це питання риторичне.
Тому це більше схоже на спробу додати зовнішнього поштовху системі виконавчої влади, якогось нового імпульсу. Зробити велике переформатування і сподіватися, що заново створена система почне демонструвати якийсь вищий рівень ефективності. І, можливо, новопризначені міністри активніше, ініціативніше працюватимуть, пропонуватимуть якісь цікаві ідеї, в них буде більше запалу ці ідеї реалізовувати на практиці.
Якихось інших причин — реального практичного характеру — я не бачу. Тим більше, що у списках опинилися міністри, з одного боку, які є абсолютно невідомі широкому загалу люди; а з іншого боку, є люди, до звільнення яких є питання.
Скажімо, щодо міністра закордонних справ. Загалом, я не думаю, що йому можна висунути якусь велику кількість претензій. І якщо це буде просто звільнення, без якогось переведення на іншу посаду, тоді залишиться багато питань, чому цього відбулося.
Я вже подумав, що, можливо, це деякою мірою пов’язано з і славнозвісною чи сумнозвісною пресконференцією президента, де він трошки образився на журналістів, що вони ідею міністерства єдності приписали Кулебі, а не йому, і тепер Кулебу ця історія наздогнала. Жарти жартами, але насправді ми маємо дуже поверхневу історію, яка навряд сильно змінить тип функціонування Кабміну і дозволить нам ефективно, швидко та оперативно вирішити ті проблеми, які наразі стоять перед країною.
— Чому знову встояв Денис Шмигаль? Його стійкість уже обростає жартами, мемами та анекдотами. Денис Шмигаль залишається на чолі уряду.
— Дениса Шмигаля просто тримають для іншої нагоди, скажімо так. Коли можуть бути якісь критичні проблеми в економіці, в енергетиці, тоді можна буде говорити про заміну прем'єра.
Але з іншого боку, якби зараз ініціювати зміни всього Кабміну… До речі, далеко не факт, що під цю ідею вони би змогли знайти необхідну кількість голосів. Ми ж знаємо всі ці історії в середовищі фракції Слуга народу — там є значна частина депутатів і керівництво фракції, які чинного прем'єра змінювати не хочуть. І якщо вони змогли назбирати голоси по окремих міністрах, то загалом про переформатування всього уряду не йдеться. Бо це зовсім інший рівень відповідальності і інший рівень прив’язки до президента України. Так чи інакше йому би довелося брати на себе деякою мірою відповідальність за нового прем'єра.
А так — прем'єр старий. А те, що 50% міністрів змінюють, виглядає не настільки кардинально, радикально, як би це було з переформатуванням Кабміну.
Плюс це не піднімає питання підготовки програми уряду, її представлення, провалу програми уряду. Оскільки виходить так, що КМУ працює без цього документа. Якби був створений новий КМУ, тоді довелось би придумувати, що робити з цією програмою, як її проводити через парламент. Тому зробили поки таку напів міру, але це абсолютно не означає, що до питання відставки Шмигаля не повернуться.
— А ви допускаєте, що зараз усіх міністрів, яких не поміняють місцями, не переведуть в інший Кабінет, залишать у команді, можливо, відправлять послами до якихось країн? Чи бачите ви серед умовно звільнених людей тих, із якими президент прощається назавжди?
