Наприкінці червня у ЗМІ з’явились новини про можливу ліквідацію міністерства національної єдності (Мін'єдності), яке нині очолює підозрюваний у корупції віцепрем'єр Олексій Чернишов.

Сам топчиновник цю інформацію заперечив і додав, що вважає «своє» відомство важливим елементом у системі уряду і державної влади. То ж, за словами Чернишова, міністерство працює у звичному режимі.

Натомість, у вирі обговорень про кадрові перестановки в Кабміні та старі-нові ідеї з ліквідації міністерств, кілька громадських організацій виступили із заявою про неприпустимість ліквідації Мін'єдності, — мовляв, навпаки йому треба додати функцій та повноважень задля реалізації захисту постраждалих від війни українців.

Чи дійсно урядова структура, яку створили у грудні 2024 року на базі Мінреінтеграції, і, за задумом президента Володимира Зеленського, мала б «забезпечити глобальну українську єдність та протидіяти російським впливам на українців за кордоном», потрібна Україні та українцям? І чому тоді розформували її попередницю, що переймалась проблемами внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та мешканців окупованих та деокупованих територій?